При різанні матеріалів уведене поняття швидкості різання, при якій інструмент має певну (незмінну) стійкість при будь-яких змінах умов різання, у тому числі глибини різання й подачі. Ця швидкість називається швидкістю різання, що допускається різальними властивостями інструменту, або просто допустимою швидкістю різання. Така швидкість позначається VТ, де індекс «Т» показує стійкість інструменту, що відповідає зазначеній швидкості, тобто позначення V60 = 100 м/хв свідчить про те, що швидкість різання, при якій стійкість інструменту буде дорівнювати 60 хвилинам, дорівнює 100 м/хв.
У розрахунках щодо визначення режимів різання період стійкості після його призначення є величиною відомою, й зав-дання зводиться до обчислення такої швидкості різання, при якій інструмент забезпечить цю задану стійкість.
Величини періоду стійкості й відповідної йому швидкості різання залежать від умов обробки, конструкції різального інструменту, моделі верстата, загального технічного рівня виробництва й техніко-економічних умов експлуатації верстата і інструменту й ін. Як уже було зазначено (див. розд. 2.2), чим більш складна й дорога конструкція інструменту, тим більше часу витрачається на його переточування після затуплення, більш і витрати матеріалів різальної частини інструменту при переточуванні та абразивного круга, яким проводиться переточування, більше часу затрачається на зняття із верстата затупленого інструменту й установку нового (переточеного), менший показник відносної стійкості інструменту, тим більшим необхідно призначати період стійкості інструменту (див. табл. 2.3) при тому самому значенні швидкості різання або при тому самому (прийнятому або заданому) періоді стійкості для різних інструментів із того самого інструментульного матеріалу, повинні бути менші швидкості різання (див. (2.1)). Наприклад, період стійкості для фасонного різця як більш складного повинен бути більшим, ніж для прохідного токарного різця.
При багатоінструментульній обробці (на автоматах і напівавтоматах), коли заміна затупленого інструменту і його підналагодження пов'язані, як правило, з більшими витратами часу й праці, стійкість інструменту повинна бути вищою, ніж для одноінструментульних більш простих робіт. Ще більша величина періоду стійкості (до однієї-двох змін) встановлюється в автоматичних лініях, тому що тут заміна затупленого інструменту на одному верстаті привзводить до зупинки (простою) всіх верстатів лінії.
У деяких випадках рівень швидкості різання, а отже, і стійкості інструменту визначається технологічними факторами, наприклад, вимогами до шорсткості поверхні або до точності розмірів, або економічними - для складнопрофільних інструментів, багатоінструментульних налагоджень і т.п. (див. розд. 2.2.3 і 2.2.4). Наприклад, технологічно низькі швидкості різання встановлюються для мітчиків й інших різеутворюючих інструментів, розгорток, протяжок і деяких інших складно- профільних інструментів, що обумовлено необхідністю призначення більших значень періодів стійкості (див. табл. 2.3).
На практиці при призначенні швидкості різання, як правило, використовують економічний період стійкості Те, тобто виходячи з найменшої собівартості обробки.
Для звичайних токарних різців, оснащених твердим сплавом, при одноінструментульній обробці економічна стійкість Те = 30-60 хв. Якщо при Т = 60 хв швидкість різання, що допускається твердосплавним різцем, взяти за одиницю, то для іншого значення стійкості швидкість різання в кількісному відношенні можна виразити за допомогою поправкового коефіцієнта КТ:
Стійкість різця Т, хв
30
45
60
90
120
Коефіцієнт КТ
1,15
1,06
1,0
0,92
0,87
Таким чином, швидкість різання для деякого значення періоду стійкості Т можна визначити, знаючи значення допустимої швидкості різання, м/хв, при стійкості 60 хв і коефіцієнта КТ:
,
Іноді через недостатню продуктивність якого-небудь верстата може мати місце «недовантаження» інших верстатів на дільниці, наприклад, при передачі заготовок на наступній операції на інший верстат. У цьому випадку доводиться спеціально зменшувати стійкість і відповідно збільшувати швидкість різання, тобто переходити до періоду стійкості найбільшої продуктивності Тмп і відповідно до швидкості Vмп.
,