В усій крові людини міститься 25 * 1012 еритроцитів. Якщо ці еритроцити укласти в ланцюг по одному, то його довжина буде 200 000км. Цим ланцюгом можна 5 разів оперезати Землю по екватору.
У периферичній крові кількість еритроцитів складає для чоловіків 4 - 5?1012 /л, для жінок - 3,5 - 4,5 · 1012/л.
Зменшення кількості еритроцитів називається еритропенією, або анемією. Вона буває абсолютною і відносною.
Абсолютна еритропенія - це зменшення загальної кількості еритроцитів в організмі. Її причинами можуть бути посилений гемоліз еритроцитів (при дії радіації, отрут, токсинів, переливанні несумісної крові), крововтрата, ослаблення або припинення еритропоезу (внаслідок дефіциту факторів кровотворення - заліза, вітамінів В6, В12, фолієвої кислоти; недостатності еритропоетинів при патологіях нирок; пригнічення кровотворної функції червоного кісткового мозку).
Відносна еритропенія - зменшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові при розрідженні крові. Її причинами можуть бути затримка води в організмі при захворюваннях нирок та введення кровозамінників.
Збільшення кількості еритроцитів називається еритроцитозом. Він буває абсолютним і відносним.
Абсолютний еритроцитоз - це збільшення кількості еритроцитів в організмі. Він пов’язаний з посиленням еритропоезу внаслідок зменшення парціального тиску кисню в повітрі при підйомі на висоту, з утворенням великої кількості еритропоетинів при гіпоксії у хворих з хронічними захворюваннями легень і серця;
Відносний еритроцитоз - це збільшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові при згущенні крові. Його причини: активне потовиділення, блювання, проноси, опіки, шок, холера, дизентерія, важка м'язова робота (внаслідок виходу еритроцитів із селезінкового кров'яного депо).