З огляду на складність виробничих відносин підприємства і різноманіття виконуваних ним функцій, варто думати, що гнучкість підприємства визначається значною кількістю внутрішніх і зовнішніх факторів, кожний з яких впливає на його здатність до відновлення продукції.
В одній з останніх робіт І.Н. Омельченко розробив інтегральну оцінку організаційно-економічної стійкості промислового підприємства. Він запропонував як мету функціонування будь-якого підприємства приймати завоювання і збереження ним стійкого становища на ринку товаровиробників. Цілком правильно відзначено, що стійка діяльність підприємства залежить як від внутрішніх можливостей ефективного використання всіх наявних у його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться ринкова кон'юнктура споживачів і постачальників, цінова і кредитна політика держави. Ціль, однак, при цьому абстрактна і погано сформульована.
Існує два основних критерії для розкриття гнучкості підприємства:
для оцінки результатів діяльності підприємства в даному періоді, тобто для одержання техніко-економічних показників (результат для відновлення);
для визначення взаємозв'язку підприємства із зовнішнім середовищем, тобто здатності підприємства планувати і прогнозувати процес свого розвитку для відновлення (здатність до відновлення)
Гнучкий розвиток підприємства можна зобразити схематично (рис. 3.1):
Допускає безліч повторюваних циклів і показує можливість розвитку підприємства усередині циклу (одержання визначеного економічного результату, що дозволяє підприємству фінансувати поточні і перспективні сфери діяльності) і його переходу з одного циклу в іншій. Вироби, освоєні в поточному циклі (припустимо, у циклі 1), дозволяють одержати визначений економічний результат у наступному циклі (припустимо, у циклі 2), що забезпечує виживаність і гнучкий розвиток підприємства;
може бути розділена на три частини і дозволяє здійснити діагностику й оцінку гнучкого розвитку підприємства поточного періоду (схема Д), довгострокове (схема ДП) і стратегічне планування (схема СП) майбутніх періодів.
У загальному вигляді завдання оцінки гнучкості підприємства можна представити схемою як передавальну функцію системи автоматичного регулювання:
де Гі — математична залежність, що забезпечує схеми Д, ДП, СП у і-х циклах (рис. 3.1);
Уобі — стійкість до відновлення в різних і—х циклах; Собі — здатність до відновлення в різних і-х циклах.
Щоб зробити наступний крок у напрямку оцінки гнучкості підприємства (моделі гнучкості), необхідно відповісти на питання: що таке вхід у систему і вихід з неї, тобто які основні первинні показники можуть і повинні входити в кожну складову схеми і який між ними існує економічний взаємозв'язок? Кількість таких показників повинна бути, з одного боку, мінімальною, з іншого боку — достатньою, щоб відобразити основні стани підприємства і мати реальне економічне наповнення і зміст.
Для частини формули, що описує стійкість до відновлення Уобі, складовими можуть стати величина активів і власних засобів, чистий прибуток і напрямки її використання, обсяг продажів, витрати на виробництво і реалізацію.
Для частини формули, що описує здатність до відновлення Собі, складовими можуть стати час перебування виробів у різних стадіях НЮКР — освоєнні, виробництві й реалізації, номенклатура виробів, потрібна приблизно чи потрібна на ринку.
