1.2 Характеристика понять «управління» і «менеджмент». Методи дослідження в системі менеджменту
“Управління” відноситься до числа найбільш розповсюджених термінів здавна. Управління визначають як свідомий вплив людини на об'єкти і процеси, на людей, що беруть участь у них, з метою додати визначену спрямованість діяльності й одержати бажані результати.
Задача управління - внести визначену упорядкованість у процес, організувати спільні дії людей, досягти погодженості і координації дій.
Виникає питання - чи можна вважати, що англійське поняття “менеджмент” і українське “управління” і, відповідно, “менеджер” і “керівник”, те саме. У загальному значенні не можна, тому що є відмінності в трактуванні і застосуванні цих понять :
Говорячи про “менеджмент”, американці мають на увазі завжди фігуру “менеджера” – людини, суб'єкта управління, що діє в деякій організації. У загальному значенні вони вживають слово “адміністрація” і “адміністрування”, що відбиває безособову систему управління.
Говорячи “менеджер”, мають на увазі професійного керівника, як представника особливої професії, а не просто інженера чи економіста.
В процесі управління завжди присутні дві сторони: яка управляє і якою управляють (суб'єкт і об'єкт).
Суб'єкт управління виробляє управлінський вплив у вигляді наказу, команди, сигналу, що передаються об'єкту управління.
Об'єкт управління - групи людей, організації, суспільне виробництво (у менеджменті – організація, підприємство).
Предмет науки управління - відносини управління, що представляють собою складний комплекс взаємозв'язків і взаємодій людей у процесі управлінських впливів.
Використовуючи компетентний апарат і методи дослідження, наука управління виробляє свою власну методологію.
Методологія – система знань про структуру, логіку організації, методи і засоби діяльності.
Методи - це сукупність різних засобів і прийомів вивчення й узагальнення явищ дійсності.
У теорії управління виділяють ряд різних методів дослідження:
Діалектичний підхід - розглядає сутність відносин управління з погляду розвитку.
Процесний підхід розглядає управління як безупинну серію взаємозалежних функцій.
Системний підхід базується на понятті організації як відкритої системи управління, що будується на взаємозалежності внутрішніх компонентів в умовах мінливого зовнішнього середовища.
Ситуаційний підхід концентрується на тому, що придатність різних методів управління визначається ситуацією.
Крім того, застосовуються математичні методи і моделювання систем, соціологічні методи та ін.
Підприємство – це, насамперед, люди, менеджмент – це організація роботи цих людей, що є найважливішим елементом виробничого процесу. Робітники та службовці відрізняються один від іншого своїми психологічними характеристиками, здібностями і недоліками. Отже, приймаючи будь-які рішення, менеджери повинні постійно мати на увазі не тільки високу рентабельність підприємства, як один з показників ефективності роботи, але і проблеми існування його працівників, а також споживачів, заради яких функціонує підприємство. Будь-яке прийняте ними рішення в тривалій перспективі свідчить про економічну користь підприємства.
Наявність досвідчених менеджерів стає визначним моментом у розв’язанні питань успішної діяльності підприємства. Без них капітал сам по собі не може знайти вигідного застосування. Для створення згуртованого творчого колективу менеджерів потрібно, як мінімум, 2-3 роки. Одна людина не в змозі бути компетентним менеджером.