3.1 Планування як провідна функція менеджменту. Завдання планування. Сутність понять “стратегія”, “місія”, „мета підприємства”. Процес стратегічного планування діяльності автотранспортного підприємства

3.1 Планування як провідна функція менеджменту. Завдання планування. Сутність понять “стратегія”, “місія”, „мета підприємства”. Процес стратегічного планування діяльності автотранспортного підприємства

 

Процес управління можна розглядати як одноразовий акт цілеспрямованого впливу і як процес, що здійснюється в часі. Систематичний і планомірний вплив являє собою процес управління.

Функція управління  являє собою особливий вид діяльності для досягнення цілей підприємства, що реалізується в зв'язках і відносинах між людьми.

Функції управління - це результат поділу і спеціалізації праці на підприємстві.

Розрізняють наступні основні функції менеджменту:

планування;

організація;

контроль;

мотивація.

Планування – це набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для досягнення намічених цілей.

Розрізняють наступні задачі планування:

Розподіл ресурсів.

Адаптація до зовнішнього середовища, передбачає дії, що поліпшують відносини компанії з її оточенням шляхом розробки більш сучасних виробничих систем, взаємодії з урядом і суспільством в цілому та ін.

Внутрішня координація стратегічної діяльності для відображення сильних і слабких сторін фірми з метою досягнення ефективної інтеграції внутрішніх елементів.

Усвідомлення організаційних стратегій передбачає здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом навчання на минулих стратегічних рішеннях.

Слово «стратегія» походить від грецького “strategos” (мистецтво генерала).

Стратегія – детальний усебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації і досягнення її мети. Стратегія формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління.

На підприємстві повинний розроблятися стратегічний план з урахуванням наступних вимог:

він повинен базуватись на дослідженнях і фактичних даних;

стратегічний план розробляється з погляду перспективи всієї організації, а не конкретного індивіда;

він додає фірмі визначеність, індивідуальність, що дозволяє їй залучати необхідний персонал;

стратегічний план повинен не тільки залишатися цілісним протягом тривалого часу, але і бути досить гнучким, щоб вчасно здійснити його модернізацію і модифікацію.

Процес стратегічного планування представлений на рисунку 3.1

 

 

Необхідність  здійснення фірмою процесу планування обумовлена також  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

важливістю виявлення сильної позитивної кореляції між плануванням і успіхом організації. Одним з найбільш відомих довгострокових досліджень з вивчення корисності планування є проект «Впливу ринкових стратегій на прибуток», що охопив понад 200 фірм. Було встановлено понад 30 факторів, що здійснюють вплив на прибуток.

Найбільш значущим етапом планування є вибір цілей організації.

Місія –  основна загальна мета організації, тобто чітко виражена причина  її  існування. Інші цілі приймаються для здійснення цієї місії.

Без визначення місії, як орієнтира, керівники мали б за основу для прийняття рішень тільки свої індивідуальні цінності.

Роль місії виражається у визначенні статусу фірми, забезпеченні орієнтира для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях.

Формулювання місії повинно містити:

Визначення задач фірми з погляду її основних виробів або послуг, ринків і технологій, тобто підприємницької діяльності фірми.

Опис зовнішнього середовища фірми, що визначає її робочі принципи.

Характеристику культури організації, психологічного клімату в середині колективу.

Типовий підприємець своєю місією може вважати одержання прибутку. Але прибуток – це внутрішня проблема підприємства. Вплив навколишнього середовища змушує вибирати загальну мету організації, орієнтовану на задоволення клієнтів.

Не можна не враховувати вплив особистих цінностей керівництва на визначення місії організації. В результаті соціологічних досліджень було встановлено шість видів ціннісних орієнтацій: теоретичні, економічні, політичні, соціальні, естетичні, релігійні.

Суспільні цілі  формулюються і встановлюються на підставі  загальної місії і цінностей вищого керівництва.

 Цілі повинні відповідати наступним вимогам:

 бути конкретними і вимірними;

мати орієнтацію в часі: короткострокові (1-12 місяців); середньострокові (1-5 років); довгострокові (на 5 років і більш).

 бути досяжними;

 бути взаємно підтримуючими, тобто не суперечними одна одній.

Після вибору місії і цілей керівництво повинне почати діагностичний етап стратегічного планування.

Аналіз зовнішнього середовища ведеться за трьома параметрами:

Оцінка змін, що впливають на різні аспекти поточної стратегії.

Визначення факторів, які представляють загрозу стратегії фірми (контроль діяльності конкурентів).

Визначення факторів, найбільш сприятливих для досягнення загальних цілей фірми.

Обстеження внутрішніх сильних і слабких сторін організації – це методична оцінка функціональних зон організації.