загрузка...
 
7.3 Соціально-психологічний клімат колективу
Повернутись до змісту

7.3 Соціально-психологічний клімат колективу

 

Соціально-психологічний клімат (психологічний, моральний клімат, психологічна атмосфера колективу) – це соціально-психологічний стан колективу, характер ціннісних орієнтацій, особистісних відносин і взаємних очікувань.

Соціально-психологічний клімат (СПК) буває:

Сприятливий, що характеризується взаємною довірою, повагою, інформованістю, взаємопідтримкою, взаємною відповідальністю. При сприятливому психологічному кліматі у людини  розвивається потреба в праці.

Несприятливий характеризується неповажним відношенням колег один до одного, черствість у спілкуванні та ін., погано зустрічають нового працівника, домінує конфліктність.

Хитливий,   тобто такий колектив, де постійно змінюється соціально-психологічний клімат.

Виробничий клімат на підприємстві складається з трьох кліматичних зон:

соціальний клімат, характеризує, наскільки високо усвідомлені цілі, задачі, наскільки гарантоване дотримання конституційних прав і обов'язків;

моральний клімат, тобто які моральні цінності існують у даному колективі;

психологічний клімат, тобто неофіційна атмосфера, що складається між працівниками, які знаходяться в контакті.

Про стан соціально-психологічного клімату (СПК) судять з наступних показників:

задоволеності взаєминами, працею, керівництвом організацією;

настрою членів колективу;

ступеня взаєморозуміння керівника і підлеглих;

згуртованості;

свідомої дисципліні;

ступеня участі в управління і самоврядування;

продуктивності праці й інших економічних показників.

Соціологами доведено, що при поганому СПК продуктивність праці знижується на 15-20%, значно збільшується відсоток браку, при позитивному настрої на виконання операції витрачається в півтора рази менше часу. У колективах, де недооцінюється СПК, спостерігаються  дуже часті конфлікти.

Особливу увагу в плані зниження напруженості в колективі варто приділяти формальним і неформальним відносинам, а також проблемі взаємин лідера (неформального керівника, що здійснює регуляцію міжособових відносин) і формального керівника.

СПК не може бути вивчений безпосередньо. Для його вивчення використовують ряд опосередкованих методів, зокрема:

анкетування;

інтерв'ювання;

спостереження.

Для оптимізації СПК необхідно виконання ряду умов, зокрема, провести облік організаційно-економічних факторів.

 



загрузка...