Соціально-психологічний клімат (психологічний, моральний клімат, психологічна атмосфера колективу) – це соціально-психологічний стан колективу, характер ціннісних орієнтацій, особистісних відносин і взаємних очікувань.
Соціально-психологічний клімат (СПК) буває:
Сприятливий, що характеризується взаємною довірою, повагою, інформованістю, взаємопідтримкою, взаємною відповідальністю. При сприятливому психологічному кліматі у людини розвивається потреба в праці.
Несприятливий характеризується неповажним відношенням колег один до одного, черствість у спілкуванні та ін., погано зустрічають нового працівника, домінує конфліктність.
Хитливий, тобто такий колектив, де постійно змінюється соціально-психологічний клімат.
Виробничий клімат на підприємстві складається з трьох кліматичних зон:
соціальний клімат, характеризує, наскільки високо усвідомлені цілі, задачі, наскільки гарантоване дотримання конституційних прав і обов'язків;
моральний клімат, тобто які моральні цінності існують у даному колективі;
психологічний клімат, тобто неофіційна атмосфера, що складається між працівниками, які знаходяться в контакті.
Про стан соціально-психологічного клімату (СПК) судять з наступних показників:
задоволеності взаєминами, працею, керівництвом організацією;
настрою членів колективу;
ступеня взаєморозуміння керівника і підлеглих;
згуртованості;
свідомої дисципліні;
ступеня участі в управління і самоврядування;
продуктивності праці й інших економічних показників.
Соціологами доведено, що при поганому СПК продуктивність праці знижується на 15-20%, значно збільшується відсоток браку, при позитивному настрої на виконання операції витрачається в півтора рази менше часу. У колективах, де недооцінюється СПК, спостерігаються дуже часті конфлікти.
Особливу увагу в плані зниження напруженості в колективі варто приділяти формальним і неформальним відносинам, а також проблемі взаємин лідера (неформального керівника, що здійснює регуляцію міжособових відносин) і формального керівника.
СПК не може бути вивчений безпосередньо. Для його вивчення використовують ряд опосередкованих методів, зокрема:
анкетування;
інтерв'ювання;
спостереження.
Для оптимізації СПК необхідно виконання ряду умов, зокрема, провести облік організаційно-економічних факторів.