8.2. Методи прийняття управлінських рішення в умовах невизначеності і ризику
Сучасні економічні перетворення в транспортній галузі супроводжуються значними змінами в структурі управління підприємствами, які працюють на ринку транспортних послуг. Закінчується етап переходу від функціонування великих автотранспортних підприємств (для повноцінного функціонування яких в умовах дефіциту був необхідний весь технологічний цикл, включаючи перевезення, ремонтну базу, постачання) до більш мобільної системи транспортної галузі, що складається з малих, середніх і великих компаній з різними формами власності. Перехід від системи державних замовлень до діяльності на контрактній основі вимагає від керівників транспортних фірм нових знань в області маркетингових досліджень, прогнозування, планування роботи фірм та ін. Посилення економічної відповідальності ставить підприємства перед необхідністю прийняття рішень щодо можливих перспектив розвитку автотранспортного комплексу в регіональних рамках.
При розгляді питань управління функціонуванням і розвитком автотранспортного підприємства істотна увага повинна приділятися однієї з характеристик зовнішнього середовища – невизначеності.
Під невизначеністю варто розуміти відсутність, неповноту, недостатність інформації про об'єкт, процес, явище, або непевність у вірогідності інформації.
До основних джерел виникнення невизначеності на АТП можна віднести:
1) істотну залежність транспортного процесу від погодних умов, наприклад, погодні умови можуть викликати непередбачені наслідки в перевезеннях сільськогосподарської продукції;
2) наявність, крім АТП, інших учасників транспортного процесу постачальників вантажів, споживачів вантажів, державних установ та ін. Результат їхнього впливу на транспортний процес характеризується невизначеним і неоднозначним характером;
3) наявність у роботі автотранспорту елементів імовірності (надійність рухомого складу, нерівномірність попиту на транспортні послуги у часі та ін.);
4) недостатність, неповнота інформації про об'єкт (процес, явище), стосовно якого приймається рішення (обмеженість у зборі й обробці інформації, постійна її мінливість);
5) наявність у суспільному житті країни протиборчих тенденцій, зіткнення суперечливих інтересів;
6) неможливість однозначної оцінки об'єкта при сформованих у даних умовах рівнях і методах наукового пізнання;
7) відносну обмеженість свідомої діяльності особи, яка приймає рішення, коли існують розходження в соціально-психологічних установках, ідеалах, намірах, оцінках, стереотипах поведінки.
Невизначеність обумовлює появу ситуацій, які не мають однозначного результату (рішення). Серед різних видів ситуацій, з якими в процесі виробництва зіштовхуються підприємства, особливе місце займають ситуації ризику.
Під ситуацією ризику варто розуміти сполучення, сукупність різних обставин і умов, що створюють обставини вибору того або іншого виду діяльності. Її супроводжують три умови:
1) наявність невизначеності;
2) необхідність вибору альтернатив;
3) можливість оцінити імовірність здійснення обраних альтернатив.
Таким чином, якщо існує можливість кількісно і якісно визначити ступінь імовірності того або іншого варіанту, то це і буде ситуація ризику.
Прагнучи уникнути ситуації ризику, керівники підприємств змушені приймати рішення і реалізувати їх. Цей процес знаходить своє відображення в понятті “ризик”. Незважаючи на те, що ризик об'єктивно присутній у всіх сферах громадського життя й у більшості видів управлінської діяльності, виявляється, що поняття “ризик” дотепер не одержало універсального трактування.
Варто згадати про економічний ризик стосовно до процесів прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику, іншими словами, в умовах дефіциту інформації або непевності у вірогідності інформації. У цьому випадку ризик з'являється у виді сукупності ймовірних економічних, політичних, моральних і інших позитивних і несприятливих наслідків, які можуть наступити при реалізації обраних рішень. Визначимо ризик як цілеспрямовані дії, у ході яких є можливість кількісно і якісно оцінити імовірність досягнення бажаного результату, невдачі і відхилення від мети (позитивні або негативні властивості).
Процес становлення ринкових відносин у нашій країні породжує різні види ризикових ситуацій, більш того, у роботі підприємств ризик стає необхідним і обов'язковим його компонентом.
При розробці стратегії планування на підприємстві логістична політика повинна бути частиною функціональної виробничої стратегії, що поряд з маркетинговою й організаційною стратегією є частиною загальногосподарської стратегії підприємства.
Розробка загальногосподарської стратегії розвитку транспортного підприємства базується на зіставленні прогнозів їх провізних можливостей з ринковим попитом на відповідні транспортні послуги з урахуванням можливих обмежень на матеріальні, фінансові і трудові ресурси. При виборі загальногосподарської стратегії розвитку підприємства виникають як мінімум два види ризику для автотранспортних підприємств:
1) невідповідність провізних можливостей підприємства попиту на перевезення вантажів (пасажирів) підприємством;
2) невідповідність прогнозованих обсягів матеріальних ресурсів і потреби АТП у цих ресурсах для матеріального забезпечення необхідного рівня провізних можливостей підприємства.
Для прийняття планових управлінських рішень в умовах невизначеності і ризику використовуються методи і моделі дослідження операцій, теорії прогнозування. При цьому слід зазначити, що система математичних методів і моделей для кожного конкретного підприємства може бути своєю. Структура і склад даної системи методів і моделей змінюється в залежності від наявності вихідної інформації на конкретному підприємстві. Більш того, система методів і моделей, яка використовується для прийняття планових рішень в умовах невизначеності, може мінятися для конкретного підприємства в залежності від зовнішніх і внутрішніх факторів, а також у мірі нагромадження і розширення банку вихідної інформації. Таким чином, дана система методів і моделей повинна мати можливість адаптуватися до поведінки і розвитку відповідного транспортного підприємства.
Існування будь-якого процесу ухвалення планового рішення забезпечується потоками інформації. Тому необхідною умовою у створенні адаптивних систем, методів і моделей прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику, є синтез управлінської і інформаційної системи розробки плану АТП.
Загальногосподарська стратегія розвитку транспортного підприємства знаходить висвітлення в бізнес-плані роботи підприємства. Протягом розробки бізнес-плану можуть виникнути варіанти прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності.
Розглянемо один з варіантів синтезу управлінської інформаційної системи на прикладі розробки бізнес-плану з використанням методів математичного моделювання. Через складність процедури укладання бізнес-плану доцільно використовувати таблиці рішень і структурно-інформаційні схеми для опису і синтезу відповідних потоків інформації.
Опис потоків інформації з використанням таблиць рішень і структурно-інформаційних схем полягає в наступному:
1)побудувати загальну структурно-інформаційну систему;
описати процес ухвалення рішення на кожному етапі за допомогою таблиць рішень і інших інструментів (математичних моделей, алгоритмічних таблиць);
відповідно до етапів процесу планування при розробці схеми, скласти загальну таблицю рішень, яка поєднує всі етапи укладання бізнес-плану;
побудувати схеми взаємозв'язків, математичні моделі і алгоритмічні таблиці;
уточнити нумерацію елементів та показати взаємозв'язок між ними. Даний крок необхідний для того, щоб один функціональний крок, зазначений у структурно-інформаційній системі можна було описати за допомогою декількох інструментів;
описати процедуру перетворення інформації у функціональних блоках, що дозволить уточнити ступінь деталізації блоків.
У загальну структурно-інформаційну схему АТП входять елементарні структурні схеми: маркетинг транспортних послуг, моделювання надійності рухомого складу, моделювання матеріальних потоків, прогнозування провізних можливостей АТП, окремі розділи бізнес-плану (план виробництва, фінансовий план, оцінка ризику і страхування та ін.).
Бізнес-план роботи АТП будується на інформаційній базі, що включає наступні види інформації: нормативну, звітну, статистичну і зовнішню (характеристику споживачів транспортних послуг; характеристику конкурентів і т.д.).
Послідовність розробки бізнес-плану значною мірою визначається змістом наявної інформації про роботу рухомого складу й в по цілому АТП. При відсутності ретроспективної інформації про надійність елементів автомобіля процес розробки бізнес-плану починається з дослідження і зіставлення попиту та пропозиції на транспортні послуги. Прогнозування попиту на транспортні послуги виконується в ході проведення маркетингових досліджень. Дослідження пропозиції транспортних послуг проводиться шляхом прогнозування провізних можливостей АТП.
Мета прогнозування провізних можливостей конкретного АТП вимагає аналізу статистичної інформації з даного підприємства. В залежності від наявної інформації (ситуації) вибирається шлях розв’язання поставленої задачі, при цьому здійснюється економічна оцінка можливих результатів діяльності.
Особа, що приймає рішення повинна: спрогнозувати провізні можливості АТП; проаналізувати статистичну інформацію про техніко-експлуатаційні показники роботи автопарку у динаміці; проаналізувати інформацію про річні пробіги автомобілів.
Наведемо типову структуру бізнес-плану надання послуг з пасажирських перевезень на маршруті “Донецьк-Горлівка” і “Донецьк-Макіївка”.
1. Мета і вихідні дані проведення робіт.
1.1 Обґрунтування необхідності науково-технічної роботи.
У програмі розвитку Донецької області передбачений комплекс заходів щодо підвищення розвитку транспортного комплексу в плані поступового зростання питомої ваги автотранспортних перевезень щорічно на 1,5% на період до 2020 року. До кінця цього терміну передбачається повне відновлення рухомого складу, насамперед за рахунок засобів вітчизняних інвесторів. Першим кроком до залучення вітчизняних інвестицій є розробка науково-обгрунтованих бізнес-планів по організації перевезень автомобільним транспортом.
1.2. Мета роботи.
Кінцевою метою роботи є розробка й обґрунтування результатів доцільності організації пасажирських перевезень і придбання рухомого складу для експлуатації на міжміських маршрутах пасажирських перевезень, яку можна досягти, вирішивши наступні задачі:
обґрунтувати тип рухомого складу і його необхідну кількість;
визначити термін інвестиційного циклу;
визначити суму інвестиційних витрат і їх структуру;
Інформація про обсяг перевезення пасажирів на маршруті:
Донецьк-Горлівка – 2336 пасажирів на день;
Донецьк-Макіївка – 12000 пасажирів у день( маршрут №107).
Обмеження у встановленні тарифу на проїзд: тариф на проїзд одного пасажира на маршруті: Донецьк-Горлівка - 5 грн.; Донецьк-Макіївка – 2 грн.
Сегмент ринку перевезень Замовника на досліджуваному маршруті: Донецьк-Горлівка – 80%; Донецьк-Макіївка – 100%.
Схема фінансування проекту:
- Донецьк-Горлівка - розглянути два варіанти фінансування проекту за рахунок а) власних засобів; б) за рахунок оформлення лізингової угоди.
- Донецьк-Макіївка – розглянути два варіанти фінансування проекту а) власні засоби; б) за рахунок оформлення лізингової угоди.
2. Зміст науково-технічної роботи
2.1. Розрахунок додаткових вхідних даних
2.2. Комерційний аналіз проекту
2.3. Фінансовий аналіз проекту
2.4. Економічний аналіз проекту
3. Засіб реалізації результатів науково-технічної роботи
3.1 Розроблений бізнес-план буде запропонований для використання в господарській діяльності СП “Вікторія”.
4. Перелік науково-технічної документації, що передається замовнику. Звіт по виконанню науково-технічної роботи, що містить опис очікуваних фінансових показників проекту, обґрунтування оптимальної схеми фінансування проекту, визначення терміну окупності проекту і рівень його прибутковості, оцінку фінансової стійкості проекту.