загрузка...
 
10.1 Закордонний досвід системи управління транспортом
Повернутись до змісту

10.1 Закордонний досвід системи управління транспортом

 

Міністерство транспорту США (Вашингтон) здійснює транспортну політику країни. Міністерство виконує централізовані функції, що забезпечують просування сировини, матеріалів і товарів на внутрішньому та міждержавному рівнях. В основному це узгодження міжнародних конвенцій, які стосуються логістичної технології, аналізу просування вантажів на ринку транспортних та транспортно-експедиторських послуг, розробки нормативних актів.

Апарат міністерства працює на перспективу в галузі реалізації стратегії і тактики забезпечення вантажовласників транспортними перевезеннями. При цьому перевага віддається розвитку транспортних комунікацій (шосейних шляхів), автомобільним перевезенням і доставці вантажів у порти країни суднами "ріка-море".

Наприклад, два найбільших транспортних вузли США розташовані у містах Нью-Йорку і Балтиморі. Всі транспорті підприємства міста Нью-Йорка експлуатуються єдиною організацією – транспортним управлінням муніципалітету. Транспортний вузол –  один з найбільших у світі, в ньому налічується понад 20 сортувальних, 40 портових і 60 вантажних станцій. Вантажні внутрішньоміські перевезення здійснюються парком автомобілів у кількості 110 тис. одиниць.

Балтимор є найбільшим транспортним вузлом США. Тут переробляється 2/3 всього вантажообігу країни. В основному це доставка вантажів суднами "ріка-море" у порт Балтимор і розвезення по країні автомобільними поїздами. У Балтиморському порту обладнано 16 вантажних причалів. Місто і підходи до нього славляться, як і вся країна, своїми магістралями, придорожніми спорудами. На під'їзді до міста височіє п'ятирівнева шляхова розв'язка руху автомобільного транспорту.

У Франції транспортна експедиція заснована ще у 1797 р. фірмою "Марі-Шаброн". Для забезпечення перевезень "від дверей до дверей”  у цій експедиції існує "Технічне об'єднання агентств із змішаних автомобільно-залізничних перевезень", яке об'єднує усіх перевізних автокоординації автомобільного і залізничного транспорту  з усіх   адміністративних, комерційних і технічних питань.

В Польщі функції координатора між залізничним і автомобільним транспортом виконують автотранспортні підприємства загального користування. Керує ними центральне управління експлуатації міністерства комунікацій, яке об'єднує роботу усіх видів транспорту.

На правах об'єднань функціонують управління залізниць країни і об'єднання експедиторських та автотранспортних компаній.

У Великій Британії з метою попередження великих витрат через конкурентну боротьбу між залізничним і автомобільним транспортом у громадському секторі створена національна вантажна корпорація, одним із найважливіших завдань якої є розподіл перевезень вантажів між видами транспорту з метою скорочення термінів доставки і транспортних витрат. Британська залізниця передала національній вантажній корпорації усі перевезення, які вона здійснювала автомобільним транспортом.

У Швеції лише 20% перевезень здійснюється залізничним транспортом, а решта – 80% – через розподільну систему транспортно-експедиторських підприємств.

У Чеській республіці для організації транспортної роботи створено 10 транспортних центрів і 170 їхніх філій. Завдання центру - розробка заходів щодо координації роботи залізничного і автомобільного транспорту. Залізничний транспорт надає допомогу автомобільному у збереженні вантажів на своїх складах.

У Німеччині і Нідерландах автомобільні перевезення становлять 70% загального річного обсягу перевезень вантажів. Перевезення здійснюються рухомим складом, що належить різним транспортним фірмам і окремим фізичним особам. Близько 90% усіх транспортних фірм володіють рухомим складом, що налічує не більше 10 одиниць. Для виконання перевезень вантажів транспортні фірми укладають із замовником транспорту контракт (угоду). Тарифи на перевезення вантажів розробляються на основі витрат, відображених у калькуляції, з додаванням відсотка прибутку.

 Перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому, міжміському і міжнародному сполученнях виконуються способом прямої і змішаної доставки. При змішаній доставці у транспортному процесі бере участь два і більше видів транспорту (автомобільний, залізничний, морський, річний і повітряний). У перевезеннях вантажів використовується універсальний рухомий склад і спеціалізований. При змішаному способі часто використовуються напівпричепи і змішані кузови, які розміщуються на залізничних платформах або морських суднах без перевантаження вантажів.

Разом з тим перевезення вантажів у змішаних кузовах надають чудову можливість оптимально поєднувати потенціали задіяних у перевезеннях партнерів на користь всього народного господарства Для вантажовідправників це вигідно тому, що на залізничній станції вони не несуть витрат, пов'язаних з перевантаженням. Вони дістають можливість економити енергію й іноземну валюту, зберігати навколишнє середовище та мати інше.

Змінні кузови являють собою спеціальні кузови для вантажівок, які за допомогою пневматичної пружини, вмонтованої у шасі тяглової одиниці, можуть підніматися й опускатися на стояки. Перевантаження їх з автодорожнього на залізничний рухомий склад або назад можливе також і за допомогою крана або пересувного перевантажувального механізму.

Таким чином, для збирання і розподілу вантажів на території використовується вантажівка із змінними кузовами у той час, як для перевезень вантажів великих обсягів на великі відстані використовується залізниця, яка краще пристосована до таких видів перевезень.

До переваг перевезень вантажів у змінних кузовах слід віднести такі:

скорочення транспортних витрат;

скорочення тривалості перебування вантажів у дорозі завдяки використанню нічних швидкісних вантажних поїздів;

зменшення ризику пошкоджень при перевезенні;

мінімізація витрат, пов'язаних з розподілом на прибуття і відправлення;

безперешкодний рух у нічний час, під кінець тижня і в свята.

При контейнерних перевезеннях увесь автопоїзд вантажиться на пристосовані для цієї мети залізничні вагони (за системою "кенгуру" або на вагони із зниженою вантажною платформою), які перевозяться рейковим шляхом до пунктів призначення. На сьогодні недоліком системи є те, що вона потребує спеціалізованих вагонів, але окремі транспортні товариства, як наприклад, французьке "Novatrans" чи німецьке "Kombiverkehr" мають відповідний рухомий склад, що дозволяє перевозити як напівпричепи, так і змінні кузови.

Залежно від обсягів вантажів, що перевозяться, і кількості обслуговуваної клієнтури, транспортування здійснюється поїзними відправленнями або за розвізними маршрутами дрібними партіями.

При перевезенні вантажів місцевого сполучення фірмами використовується рухомий склад малої і середньої вантажопідйомності, а міжміського і міжнародного - великовантажні автомобілі і автопоїзди.

Діяльність транспортних фірм спрямована насамперед на повне і якісне обслуговування клієнтури.

Логістичні центри здійснюють не тільки перевезення вантажів від пункту виробництва до їх споживача, а й беруть на себе функції планування, контролю, управління складуванням та іншими матеріальними   й   нематеріальними   операціями,   здійснюваними   у процесі  доведення вантажу до споживача згідно з інтересами і вимогами останнього. Такі центри передають, зберігають і обробляють відповідну  інформацію  (наприклад,  нідерландська  фірма  "Еwals", німецька фірма "ТТS" та ін.).

Логістичні центри виконують перевезення власним автомобільним транспортом, а за нестачі останнього залучають рухомий склад, що належить іншим транспортним фірмам або приватним особам. Часто логістичні центри спеціалізуються на транспортуванні однорідного вантажу, а тому купують спеціальний рухомий склад (фургони, рефрижератори, напівпричепи, автотягачі, знімні кузови, контейнери). Якість транспортного обслуговування замовника полягає у підборі необхідного типу рухомого складу, тари й упаковки, які задовольняли б вимоги, перевезення вантажів, і своєчасного виконання транспортного процесу.

Логістичні центри вирішують низку завдань та їхніх комплексів, включаючи прогнозування потреб продукції транспорту, контроль за станом запасів, збирання і обробку замовлень та ін. Транспорті фірми постійно працюють над вирішенням питань ефективного використання транспортних засобів (скорочення простоїв рухомого складу під навантаженням за рахунок попереднього виконання цієї операції, використання для цього контейнерів, змінних кузовів та обмінних напівпричепів, застосування попутного і зворотного завантаження рухомого складу, постійне відстеження з логістичного центру за виконанням транспортного процесу).

Право на основну діяльність транспортних фірм підтверджується ліцензіями, а професійна компетенція - сертифікатами.

Транспортні фірми користуються послугами різних страхових компаній.

3 метою розвитку міжнародних транспортних зв'язків України з країнами Європи та Азії розробляються проекти органів управління, серед яких пріоритет належить Національному логістичному центру.

На високому рівні розвитку у логістичних центрах має бути менеджмент. Оперативне планування, визначення послідовності ланок у просуванні матеріального потоку логістичним ланцюгом, управління транспортним процесом,  своєчасна реакція на зовнішні фактори, які впливають на перевезення вантажів – все це засоби діяльності транспортних фірм, які забезпечують  їм зниження витрат і, зрештою, досягнення бажаних результатів.

Національні товариства контейнерних перевезень укладають із своєю клієнтурою "Доручення про відправленність UIRR", яке є основою для укладання договору про залізничне перевезення.

У плануванні й управлінні транспортним процесом всі транспортні  фірми  використовують  швидкодіючу обчислювальну техніку і сучасні засоби зв'язку, в тому числі й супутникову. Рухомий склад, який використовується у міжміських і міжнародних перевезеннях вантажів, обладнується персональними комп'ютерами і засобами зв'язку. Транспортні фірми розробляють оперативні короткотермінові і перспективні плани своєї діяльності. Залежно від стану справ на ринку транспортних послуг фірми можуть періодично реорганізовуватися (ділитися на окремі малі фірми, аж до зміни напрямку своєї основної діяльності або об'єднуватися у більші, охоплюючи великі території однієї  країни  чи  кількох  країн  транспортним   обслуговуванням). Великі транспортні фірми створюють мережу малих і великих підприємств, розташованих у різних точках своєї країни і за її межами. Таким чином, створюється система офісів. Фірма "Еwals", розташована у м. Венло (Нідерланди), має 45 офісів і в своїй країні, і в інших країнах Європи. Такі офіси забезпечують значне підвищення якості транспортного обслуговування замовників і ефективність використання рухомого складу.

Характерною рисою координації роботи різних видів транспорту і є єдність організаційної структури управління всіма видами транспорту. Функції координації покладаються зазвичай на транспортно-експедиційні організації у системі автомобільного транспорту, що забезпечує єдність транспортного процесу "від дверей до дверей".

У Німеччині транспортно-експедиційні підприємства об'єднані у центральне транспортне товариство. До його складу входять земельні (адміністративний поділ) і спеціалізовані експедиційні союзи й організації. Через експедиторські фірми і об'єднання проходить переважна частина основних вантажопотоків. Однією з головних функцій експедиції є розподіл вантажопотоків за різними видами транспорту.

Транспортна система країни велику увагу приділяє кооперуванню між залізничним, автомобільним і водним транспортом у галузі комбінованих перевезень. Розвиток комбінованих перевезень у перші роки гальмувалися з різних фінансово-організаційних і технічних причин. Тому була створена спеціальна організація "Kombiverkehr" на правах об'єднаної компанії, в яку ввійшли управління залізниць країни і об'єднання експедиторських та автотранспортних компаній. 

У Німеччині залізничний і автомобільний транспорт підпорядковані одному міністерству шляхів сполучення, перевезення вантажів і експедицій. Ця організація має експедиції у всіх великих містах, а в інших населених пунктах – філії експедицій. Експедиції мають вантажні автостанції з прийманням, відправленням і перевезенням тільки штучних вантажів як від підприємств, так і від населення. Експедиції працюють цілодобово. Кожна експедиція має свій автомобільний парк, що складається, головним чином, з автомобілів малої вантажопідйомності (до 4 т). Великі експедиції, наприклад берлінська, мають тягачі і причепи. Автотранспорт, як правило, працює у дві зміни, у тому числі й у вихідні дні. Усі замовлення вантажовідправників на міжнародні перевезення надходять до бюро замовлень експедиції.

  До відправлення автомобіля у рейс бюро замовлень щоб забезпечити завантаження автомобіля у зворотному напрямі, повідомляє про це телетайпом бюро, розташоване у пункті призначення. У повідомленні зазначаються вантажопідйомність, тип автомобіля, що відправляється, а також час прибуття його до пункту призначення.

Якщо у бюро пункту призначення не вистачає вантажів для завантаження автомобіля у зворотному напрямку, бюро замовлень відправляє вантаж залізницею.

Товарні залізничні станції у Берліні, Дрездені та інших містах, а також склади, що належать залізниці, спеціалізовані за прийманням і відправленням вантажів. Така спеціалізація створює певні зручності у роботі експедицій. У складських приміщеннях вантаж розміщується на спеціально відведених майданчиках для кожного пункту або району відправлення, що забезпечує швидке знаходження вантажу і своєчасну його відправку.

У Болгарії створено державне об'єднання "Автотранспред", що займається навантаженням та розвантаженням вагонів і автомобілів на всіх станціях, портах, складах підприємств і організацій, які користуються транспортом. Залізниці Болгарії не зв'язані безпосередньо з промисловими підприємствами. Посередництво здійснює об'єднання "Автотранспред", яке несе відповідальність за своєчасну доставку вантажів, їх збереження і простій вагонів під вантажними операціями. Усі підприємства цього об'єднання є госпрозрахунковими організаціями, основними показниками діяльності яких є прибуток, собівартість, обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і обсяг вантажів, перевезених автомобільним транспортом. Понад 50% прибутку йде на розвиток господарської бази "Автотранспреда".

У Чеській республіці для організації транспортної роботи створено 10 транспортних центрів, до складу яких входить близько 170 філій. Транспортний  центр складається з відділу планування і координації  відділу перевезень і відділу контролю. Транспортний центр є бюджетною організацією і перебуває на балансі відповідного обласного національного комітету.

Одним із першочергових завдань транспортного центру є розробка питань координації роботи з перевезення вантажів залізничним і автомобільним транспортом. Виконанням цього завдання займаються філії транспортних центрів, у штаті яких передбачені посади диспетчера-координатора.

Перевезення вантажів дрібними відправленнями виконує автомобільний транспорт у координації з залізницями. Залізничний транспорт надає автомобільному транспорту допомогу у зберіганні й розміщенні на своїх складах цих вантажів. Усі дрібні відправлення  вантажів, що надходять на залізничний транспорт, перевозяться у змішаному залізнично-автомобільному сполученні за спеціальними документами.

Філії транспортних центрів організують завезення вантажів автотранспортом від вантажовідправників на залізничні станції, пакування дрібнопартіонних вантажів, передачу вантажів залізничному транспорту з урахуванням календарного розкладу їх приймання за напрямками і доставку вантажів від станції призначення на склад одержувача.

Філії транспортних центрів, обслуговуючи район приблизно в радіусі 35-40 км, є сполучною ланкою між вантажовласниками і залізничним транспортом при перевезеннях від складу відправника до складу одержувача.

У Польщі функції координації автомобільного і залізничного транспорту виконують експедиційні відділи автотранспортних підприємств загального користування. Керує ними центральне управління експлуатації міністерства комунікацій, яке об'єднує роботу усіх видів транспорту.

Експедиційні відділи мають у своєму розпорядженні вантажні станції, на яких концентруються операції з вантажами, що прибувають, і вантажами, що відправляються, а також виконуються вантажно-розвантажувальні роботи. Ці ж самі відділи, окрім завезення і вивезення вантажів із станцій залізниць і портів, здійснюють перевезення у прямому автомобільному міжміському транспорті й на регулярних лініях та виконують за дорученням і за рахунок вантажовласника дії, пов'язані з перевезенням вантажів на всіх видах транспорту.

У найрозвиненіших країнах взаємодія різних видів транспорту і координація їхньої роботи зводяться, в основному, до виконання транспортно-експедиційних операцій за участю кількох видів транспорту. У зарубіжній пресі поняття "послуги з координації" визначається як таке, що включає збирання і доставку вантажів; зосередження і розподіл (сортування) вантажів; виконання вантажно-розвантажувальних та інших операцій.

Функції координації і транспортно-експедиційного обслуговування при залізничних перевезеннях здійснюються в основному такими організаціями:

спеціалізованими     транспортно - експедиційними підприємствами, що мають власний автомобільний транспорт;

транспортно-експедиційними підприємствами, які залучають засоби спеціалізованих автотранспортних організацій;

залізничними організаціями, які мають свій автотранспорт;

залізничними організаціями, що залучають для завезення й вивезення вантажів із станцій автотранспортних підприємств;

транспортно-експедиційними організаціями, які орендують вагони у залізниці.

Транспортно-експедиційні організації здійснюють, головним чином, перевезення вантажів дрібними партіями, у контейнерах і на піддонах. На станціях з великим обсягом вантажів, що переробляються, транспортно-експедиційні організації мають, зазвичай, свої великі механізовані склади.

Структура і форми роботи транспортно-експедиційних організацій різні. У США транспортно-експедиційне обслуговування здійснюється кількома монополістичними об'єднаннями, які контролюються залізничними компаніями, а також такими компаніями, що діють самостійно. Найбільшим експедиційним підприємством є залізничне експресне агентство "Рейлвей експрес агенсі", яке забезпечує обслуговування всієї території США.

Усі транспортні підприємства міста Нью-Йорка, наприклад, експлуатуються однією організацією – транспортним управлінням Нью-Йорка.

Залізничний вузол м. Нью-Йорка є одним з найбільших у світі. У ньому розміщуються 23 сортувальні, 42 портові і понад 60 вантажних станцій. Загальна місткість колій станцій становить понад 100 тис. вагонів. Вантажні внутрішньоміські перевезення здійснюються парком автомобілів, чисельність якого перевищує 100 тис. одиниць.

Цікавою є система організації перевезень дрібних відправлень, застосовувана у США. В основу цієї системи покладено ідею створення мережі базисних перевантажувальних станцій (Маster terminal), які в процесі транспортування вантажів взаємодіють з меншими за розмірами периферійними терміналами-супутниками. При цьому базисні термінали розташовуються у великих центрах з урахуванням найефективнішого обслуговування своєї зони. До них приєднуються шляхи сполучення різних видів транспорту (водного, залізничного, автомобільного, повітряного), що перевозять великі партії вантажів між базисними терміналами, розташованими в інших районах

Базисні  термінали обладнані механізмами і пристроями для розпилювання і формування вантажних потоків, сортування, зберігання і навантаження дрібних відправлень.

Термінали-супутники є проміжними пунктами між основною транспортною системою і споживачем. Ступінь їх механізації залежить від вантажопотоку.

Приділяється велика увага автоматизації процесів обробки інформації на базисних терміналах та їхніх супутниках, а також зв'язку з інформаційними системами транспортних органів.

У Франції найбільшим транспортно-експедиційним підприємством є заснована ще у 1797 р. фірма "Морі - Шаброн", яка обслуговує всі види транспорту. Одночасно транспортно-експедиційну роботу виконують залізниці за повним циклом операцій "від дверей до дверей", що організовуються службою сполучення, яка має підрозділи: "доставки вантажів" додому для обслуговування вантажовласників, розташованих в одному населеному пункті зі станцією, і "перевідправлення" – для обслуговування вантажовласників, які розташовані на значній відстані від залізничної станції.

Вивезення і завезення вантажів на залізничні станції здійснюють автотранспортні підприємства від імені залізниці.

Для забезпечення перевезень "від дверей до дверей" існує "Технічне об'єднання агентств для змішаних автомобільно-залізничних перевезень", яке об'єднує усіх перевізників. Це орган координації автомобільного і залізничного транспорту з усіх адміністративних, комерційних і технічних питань.

Найбільшим залізничним вузлом Франції і одним з найбільших у Європі є м. Париж. Шість сортувальних і дев'ять вантажних станцій вузла виконують основну вантажну роботу, як на вантажних станціях, так і на вантажних дворах великих пасажирських станцій.

Серед вантажних станцій значний інтерес становить найбільша у вузлі станція Толбіак, що спеціалізується в основному на навантаженні і вивантаженні штучних вантажів, а також сортуванні їх для подальшого відправлення. Критий пакгауз цієї станції площею 52 тис. м2. розрахований на середньодобову переробку близько 500 вагонів штучних вантажів.

До того, як станція Толбіак та інші вантажні станції вузла були спеціалізовані, з моменту надходження вантажу на сортувальну станцію і до моменту вручення його одержувачу, на переробку штучних вантажів всередині вузла витрачалося близько трьох діб. У зв'язку 13 зміною технологічного процесу переробки штучних вантажів у паризькому залізничному вузлі, ці операції значно спростилися, а час на проходження штучних вантажів від головних станцій вузла до одержувача скоротився до однієї доби.

Нині штучні вантажі прибувають на головні станції (Толбіак та ін.), звідки автомобільними причепами доставляються на так звані станції-острівці, які являють собою центри обслуговуваних районів. З цих станцій вантажі перевозяться на адресу вантажоотримувачів у той самий день.

У Великій Британії транспортно-експедиційні операції щодо залізничних перевезень здійснювали раніше державні залізниці, які  мали автотранспорт і розвинену мережу складів.

 З метою попередження великих витрат на конкурентну боротьбу між залізничним і автомобільним транспортом у суспільному секторі була створена національна вантажна корпорація. Одним із найважливіших завдань вантажної корпорації є розподіл вантажних перевезень між   окремими видами транспорту з метою скорочення термінів доставки і витрат перевезень.

Британські залізниці передали національній вантажній корпорації всі перевезення, які вони здійснювали автомобільним транспортом. У зв'язку з цим, вантажні двори, що обслуговують контейнерні перевезення, передані у відання окремої компанії, а із системи Британських залізниць були вилучені перевезення штучних вантажів.

Протягом приблизно року у системі британських залізниць існувало відділення перевезень штучних вантажів, яке відало 257 вантажними станціями, 10500 автомобілями, 500 складами і приблизно 25 тис. люд. обслуговуючого персоналу. Оскільки це відділення було збитковим, його ліквідували.

У Швеції залізничні вантажні перевезення організовані між вузловими пунктами, причому вся територія країни розділена на 30 прийомних районів, кожний з яких має свій центральний склад і розподільну систему. Це забезпечує позитивні результати –непродуктивні перевезення між окремими фірмами значно скоротилися. Сьогодні тільки 20% перевезень на великі перевалочно-складські бази виконуються транспортом фірм, решта 80% - за допомогою розподільної системи транспортно-експедиційних підприємств.

Інтенсивність вантажних перевезень нерівномірна як у межах тижня, так і протягом доби. Найбільша концентрація вантажних перевезень припадає на другу половину дня. Так, у період з 14-ї до  16-ї год. На перевалочно-складські бази доставляється майже половина всіх вантажів. Не однаковий розподіл перевезень і за днями тижня. Особливо інтенсивні вони в четвер.

Передбачається удосконалення швецької системи перевезень шляхом концентрації складської діяльності у великих центрах на нечисленних базах, розташованих у районах міст, що мають свою систему розподілу і доставки та задовільні під'їзні шляхи. Такі бази проектуватимуться з урахуванням розподілу вантажних перевезень між різними видами транспорту. Перевезення штучних товарів між базами здійснюватиметься в основному у нічний час.

Одним із основних завдань транспортно-експедиційних організацій у західноєвропейських країнах є об'єднання дрібних відправлень вантажів для відправки їх у прямих вагонах (або у перевантажуваних) з можливо більшим пробігом без сортування.

Канадська тихоокеанська залізниця зосереджує переробку дрібних відправлень і штучних вантажів на великих сортувальних вантажних складах, розташованих у чотирьох західних провінціях і оснащених найновішим обладнанням для сортування, переміщення І прийому вантажних відправлень. Усі відправлення залізничного автомобільного і повітряного транспорту, у тому числі й багаж, обслуговуються одним агентством Канадської тихоокеанської залізниці. Така централізована обробка вантажів значно скорочує терміни їх доставки.

На Канадській тихоокеанський і Канадській національній залізницях створені спеціальні відділи для розширення і зміцнення зв'язків з вантажовласниками.

На Канадській національній залізниці діяльність цього відділу спрямовується на надання допомоги промисловим підприємствам для вирішення їхніх транспортних проблем. Відділ підпорядкований департаменту наукових досліджень і розвитку, але має тісний зв'язок з іншими службами – комерційною, вантажною, рухомого складу, службою зв'язку та ін. Велика частина завдань надходить до відділу від комерційної служби, які підтримує тісний контакт із замовниками. При цьому комерційна служба передає відділу тільки ті питання, які вона неспроможна вирішити самостійно. Відділ розглядає ці питання, виходячи з доцільності здійснення транспортного процесу. У своїй роботі відділ може розраховувати на використання усіх наявних ресурсів залізниці.

 



загрузка...