Дем’яненко Наталія Вікторівна,Бутко Віталій Анатолійович Застосування лікопіду в комплексному лікуванні хворих на первинну та рецидивну бешиху
Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького, м.Суми
Вступ.
Бешиха є однією з важливих проблем в інфекційній патології у зв'язку із значним рівнем захворюваності, тенденцією до розвитку частих і стійких рецидивів та ускладнень, низькою протирецидивною ефективністю традиційних методів лікування.
Одним із перспективних напрямків терапії бешихи, зважаючи на зазначене, є застосування індукторів ендогенного інтерферону.
Мета роботи: вивчити ефективність препарату лікопід 10 мг – бактеріального імуномодулятору з широким терапевтичним коридором у комплексній терапії хворих на бешиху.
Основна частина.
Нами обстежено 40 хворих на бешиху віком від 25 до 72 років, які знаходились на лікуванні в обласній інфекційній клінічній лікарні ім. З.Й. Красовицького. Чоловіків було 16, жінок – 24. Усі хворі були розподілені на 2 репрезентативні групи. Основна група, що включала 20 осіб, крім традиційної терапії (антибактеріальної), отримувала лікопід по 10 мг 1 раз на добу № 10. Контрольну групу склали 20 пацієнтів, що отримували лише стандартну терапію.
Використання лікопіду в основній групі сприяло позитивній динаміці клінічних та лабораторних показників. Клінічне поліпшення наступало вже через 2-4 дні після призначення препарату.
У хворих відмічалося зменшення інтоксикації, нормалізація гемограми. Загоєння ран у хворих з бешихою середнього та тяжкого ступеня після включення в лікування лікопіду скорочувалося на 3-4 дні. Інфільтрація, набряк, болючість, прояви регіонарного лімфаденіту достовірно швидше регресували у хворих основної групи. Застосування лікопіду в гострій стадії захворювання зменшувало кількість рецидивів при первинній бешисі в 3,5 рази, при рецидивній – у 4 (за даними 2 років диспансерного спостереження).
Висновки. Використання лікопіду в комплексній терапії хворих на бешиху можна вважати доцільним та патогенетично обґрунтованим.