Малиш Ніна Григорівна, Фетісова Ірина Миколаївна, Гавриленко Юлія Михайлівна, Голубнича Вікторія Миколаївна Результати досліджень чутливості до антибіотиків актуальних штамів STAPHYLOCOCCUS AUREUS.
Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Кафедра гігієни та екології з курсом мікробіології, вірусології та імунології
Сумський державний університет, м. Суми
Сумська міська клінічна лікарня № 4, м. Суми
Вступ.
Представники родини Staphylococcus є не тільки одними з найбільш розповсюджених, а й займають значне місце в етіології як позалікарняних, так і нозокоміальних інфекційних хвороб. В останні роки роль цих мікроорганізмів виросла не стільки із-за їх широкого поширення, скільки із-за набуття ними стійкості до більшості антибактеріальних препаратів, незважаючи на те, що стафілококи характеризуються високим рівнем природної чутливості до більшості антимікробних препаратів.
Мета роботи: встановити рівні антибіотикорезистентності актуальних штамів S. aures.
Основна частина.
Матеріалом для досліджень слугували фекалії дітей, які були госпіталізовані з діагнозом гострий гастроентероколіт (ГЕК) (всього 471) в інфекційне відділення Сумської міської дитячої клінічної лікарні та немовлят (у день поступлення) з відділення недоношених новонароджених дітей (ВННД) Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (всього 189). Забір матеріалу, встановлення кількісного вмісту S. aures здійснювали загальноприйнятними методами. Чутливість бактерій до антибіотиків вивчали на середовищі АГВ диско-дифузійним методом за Бауер-Кірбі. При оцінюванні активності антибіотиків користувалися критеріями виробника дисків. Виділено, ідентифіковано та проведено визначення чутливості до антибіотиків (оксациліну, гентаміцину, амікацину, цефтазидиму, цефтріаксону, меронему, ципрофлоксацину) 178 штамів S. aures.
На сучасному етапі захворюваність дітей Сумщини на гострі кишкові інфекції лишається на високому рівні і складає 702,6 на 100 тис. дитячого нас. Нами встановлено, що у (10,6±1,4) % дітей, які були госпіталізовані в стаціонар з діагнозом ГЕК, з випорожнень був виділений S. aures у титрах 106-108 КУО/г. До оксациліну, який визнано міткою госпітального походження стафілококів, виявилося стійкими (8,0±3,8) % виділених штамів. Резистентними до гентаміцину було (4,0±2,8) %, до амікацину (8,0±3,8) % S. aures. Значна кількість досліджуваних бактерій мала помірну стійкість до антибіотиків: у (52,0±7,1) % випадків до оксациліну, у (24,0±7,1) % до амікацину, у (32,0±6,6) % до ципрофлоксацину. До меронему і цефтріаксону всі виділені штами S. aures були чутливими.
Фактором ризику розвитку інфекції у немовлят є патологічна колонізація їх біотопів умовно патогенними мікроорганізмами. У (37,1±3,5) % малюків з ВННД з фекалій були виділені штами S. aures. Вище зазначені бактерії реєструвалися при титрах біфідо- і лактобактерій - 10-4-10-5, а також зниженій кількості (103-104 КУО/г) облігатних штамів E. coli, що свідчило про патологічну гастроінтестинальну колонізацію недоношених новонароджених дітей. Досліджуючи чутливість виділених штамів S. aures до антимікробних препаратів, ми виявили, що (33,5±3,8) % бактерій є стійкими до оксациліну. Бета-лактами характеризуються високим рівнем активності відносно стафілококів і сьогодні складають основу терапії відповідних інфекцій. Виділені нами стафілококи були резистентними до цефтазидиму у (90,3±2,4) % випадків, а до цефтріаксону - в (60,6±3,9) %. Крім того, штами S. aures у (41,2±3,9) % та (76,8±3,6) % є нечутливими до гентаміцину та амікацину, у (54,2±3,4) % та (11,6±2,6) % до ципрофлоксацину та меронему.
Висновки. Штами S. aures, виділені з фекалій недоношених новонароджених, мали вищий рівень (ніж S. aures – чинники ГЕКів у дітей) і множинний характер стійкості до антибіотиків, що опосередковано вказувало на їх госпітальне походження. Виявлення у дітей з гастроентероколітом оксацилінрезистентних стафілококів свідчить про зростання їх ролі в патології людини та значній епідеміологічній значущості.