загрузка...
 
Малиш Ніна Григорівна, Фетісова Ірина Миколаївна, Гавриленко Юлія Михайлівна Моніторинг антибіотикорезистентності ентеробактерій збудників гострих гастроентероколітів.
Повернутись до змісту

Малиш Ніна Григорівна, Фетісова Ірина Миколаївна, Гавриленко Юлія Михайлівна Моніторинг антибіотикорезистентності ентеробактерій збудників гострих гастроентероколітів.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією.

Сумський державний університет,м. Суми

Сумська міська клінічна лікарня № 4, м. Суми

Вступ.

Умовно патогенні мікроорганізми викликають захворювання різної локалізації. Згідно існуючих нормативних документів, діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту, викликаних умовно патогенними ентеробактеріями (УПЕ), базується на клінічних і лабораторних даних, що включають ідентифікацію та кількісну характеристику виділених мікроорганізмів. Оскільки ці мікроорганізми є представниками факультативної мікрофлори товстого кишечнику, обґрунтування їх етіологічної значущості навіть при масивності виділення є складним завданням та потребує розробки додаткових критеріїв. Важливим напрямком досліджень у цій області є виявлення провідних факторів патогенності УПЕ.

Мета роботи: визначити видовий склад та чутливість до антибактеріальних препаратів (АБП) УПЕ, етіологічних чинників гострих гастроентероколітів (ГЕК) у дітей.

Основна частина.

У роботі використані дані галузевої статистичної звітності (ф. 40-здоров) Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції (державна статистична звітність ф. № 1, місячна, державна статистична звітність ф. № 2), звіти про результати досліджень бактеріологічних лабораторій лікувально-профілактичних закладів м. Суми за 2011 р. Мікрофлора фекалій була досліджена у 225 хворих на ГЕК дітей. Виділено та  ідентифіковано 40 штамів K. pneumoniae і 40 штамів E. cloacae. Забір матеріалу, встановлення кількісного вмісту ентеробактерій здійснювали загальноприйнятними методами. Чутливість бактерій до антибіотиків (левоміцетину, гентаміцину, амікацину, цефтазидиму, цефтріаксону,  цефотаксиму, меронему, ципрофлоксацину, офлоксацину) вивчали на середовищі АГВ диско-дифузійним методом за Бауер-Кірбі. При оцінюванні активності антибіотиків користувалися критеріями виробника дисків.

Як свідчать дані галузевої статистичної звітності, рівень захворюваності населення Сумської області на гострі кишкові інфекції (ГКІ) складав 180,4 на 100 тис. нас. і достовірно (р<0,05) не відрізнявся від показників інцидентності по Україні. Питома вага гострих гастроентероколітів становила 92,5 %. Інцидентність дітей перевищувала дорослих у 8,5 разу. В етіологічній структурі збудників ГЕК частки K. pneumoniae та  E. cloacae були найбільшими і становили відповідно 35,4 % та 23,7 %.

Однією з найважливіших фенотипових характеристик УПЕ є їх стійкість до АБП. Вивчаючи антибіотикорезистентність ентеробактерій, ми встановили, що їх популяція представлена неоднорідними штамами по відношенню до антибіотиків. В тій чи іншій мірі резистентними (нечутливими або помірно чутливими) виявилося 50 % штамів K. pneumoniae та 80 % штамів E .cloacae, більше третини виділених мікроорганізмів - стійкими до двох-чотирьох АБП, 20 % - монорезистентними). Виділені з випорожнень E. cloacae володіли більш високим рівнем резистентності до антибіотиків (45 % штамів до цефтріаксону, 35 % до гентаміцину, 30 % до амікацину, цефотаксиму та ципрофлоксацину, 10 % до цефтазидиму та левоміцетину), в той час як штами K. pneumoniae були стійкими до цефотаксиму - у 35 % випадків, до левоміцетину, амікацину, ципрофлоксацину - у 15 % проведених досліджень, до цефтріаксону та гентаміцину відповідно у 10 % та 5 %.

Висновки. Виділені штами K. pneumoniae та E. cloacae були гетерогенними відносно АБП: найвищий рівень резистентності ентеробактерії мали відносно цефалоспоринів, низький до левоміцетину, чутливими (100 %) до меронему та офлоксацину. 



загрузка...