загрузка...
 
Полов’ян Катерина Сергіївна. Мікробіотичні та імунологічні зміни та їх зв’язки при гострих кишкових інфекціях під впливом пробіотика.
Повернутись до змісту

Полов’ян Катерина Сергіївна. Мікробіотичні та імунологічні зміни та їх зв’язки при гострих кишкових інфекціях під впливом пробіотика.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією.

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М.Д. Чемич.

Сумський державний університет, м. Суми

Вступ.

В Україні, як і в усьому світі, продовжують лідирувати у структурі інфекційної патології гострі кишкові інфекції (ГКІ), викликані умовно патогенними мікроорганізмами (УПМ) із полірезистентністю до антибактеріальних препаратів, що потребує перегляду пріоритету етіотропного лікування. При ГКІ, викликаних УПМ, у якості альтернативи антибактеріальними препаратам пропонуються комбіновані пробіотики.

Мета роботи: вивчити мікробіотичні та імунологічні зміни, встановити їх зв’язки при ГКІ, викликаних УПМ, під впливом комбінованого пробіотика.

Основна частина.

Обстежено 50 хворих, госпіталізованих у СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького, середній вік яких склав (41,62±2,73) роки. Було 27 чоловіків і 23 жінки. Пацієнти госпіталізовані на (1,34±0,08) добу від початку захворювання. У залежності від призначення лікувальних середників хворі були поділені на дві групи по 25 осіб у кожній. 1-а група пацієнтів отримувала базисну терапію – промивання шлунка і/або кишечнику, дієту, регідратацію, ферменти та ентеросорбенти. Хворі 2-ої – комбінований пробіотик “Лакто” по 1 капсулі тричі на добу через 30 хв. після прийому їжі протягом 5 днів у складі базисної терапії. Крім загальноклінічних обстежень у всіх пацієнтів були досліджені мікробіоценоз кишечнику, sIg A у сироватці крові при госпіталізації і на (5,63±0,14) добу з моменту захворювання. Контрольну групу склали 20 клінічно здорових донорів.

На початку лікування у всіх пацієнтів встановлено зростання у п’ять разів, порівняно з нормою, sIg A (1-а група – (20,13±1,25), 2-а – (21,92±0,82), норма – (4,05±0,36) мг/л; p<0,001). Перед виписуванням зі стаціонару рівень sIg A в обох групах не досягав значень контролю (p<0,001): у хворих 1-ї - не змінювався (19,06±1,71), p>0,05, а в осіб 2-ї – достовірно знизився порівняно з госпіталізацією та показниками першої групи (10,79±0,61), p<0,001, що вказує на зменшення запально-деструктивних змін у ШКТ.

При дослідженні стану мікробіоценозу товстої кишки при госпіталізації встановлено, що у всіх хворих знижувалася кількість біфідобактерій (1-а група (5,44±0,70), 2-а - (5,00±0,70), контроль - (7,90±0,07) lg КУО/г; р<0,05-0,001) і лактобацил (відповідно (5,76±0,67), (5,40±0,69), (7,75±0,1) lg КУО/г; р<0,05-0,001), а рівні інших представників УПМ зростали (відповідно (2,91±0,73), (2,73±0,74), (0,51±0,35) lg КУО/г; р<0,05-0,001). На (5,63±0,14) добу у осіб 1-ї групи дисбіотичні зміни поглибилися – кількість біфідобактерій (3,12±0,78) lg КУО/г і лактобацил (3,48±0,74) lg КУО/г була нижчою за гострий період недуги (p<0,05), а інші представники УПМ залишилися на рівні (2,87±0,72) lg КУО/г, p>0,05. У пацієнтів 2-ої групи, порівняно з 1-ю, відбувалося зростання кількості біфідобактерій (6,92±0,43) lg КУО/г і лактобацил (7,32±0,32) lg КУО/г, p<0,05, але рівень інших УПМ залишився сталим – (2,35±0,70) lg КУО/г, p>0,05. У досліджуваних групах рівні загальної кількості E. coli і грибів роду Candida у динаміці не відрізнялися від контрольної групи.

Встановлені кореляційні зв’язки середньої сили між рівнями sIg і кількістю біфідобактерій (-0,31), лактобацил (-0,37), інших представників УПМ (+0,56), p<0,01 свідчать про активацію гуморальної ланки місцевого імунітету при виникненні дисбіотичних станів.

Висновки. Використання комбінованого пробіотика при ГКІ, викликаних УПМ, призводить до зменшення запально-деструктивних змін у ШКТ і проявів дисбактеріозу кишечнику.



загрузка...