загрузка...
 
6. ГРОШОВИЙ ПОТІК. 6.1. Грошові потоки та їх використання у проектному аналізі
Повернутись до змісту

6. ГРОШОВИЙ ПОТІК. 6.1. Грошові потоки та їх використання у проектному аналізі

Дослідження ефективності проекту базується на порівнянні вигід і витрат. Дана концепція реалізується використанням у фінансовому аналізі грошового потоку, а не прибутку. Це робить обрахунок ефективності більш достовірним і створює сприятливі умови для управління проектами.

Для розуміння суті грошового потоку розглянемо його з позицій фінансового менеджменту. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства у його успішному функціонуванні визначається такими ос­новними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично в усіх її аспектах. Грошовий потік можна сприймати як систему «фінансового кровообігу»  господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно впливає на формування виробничих запасів сировини і матеріалів, рівень продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо. У той самий час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання обсягу виробництва і реалізації його продукції.

4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Ак­тивно керуючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками має для підприємств, що здійснюють певний проект або перебувають на ранніх стадіях свого життєвого циклу, коли доступ до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення оборотності капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками. Важливим результатом є зниження потреби в капіталі, який обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми накопиченого прибутку.

6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і мають достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його не­платоспроможності.

7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Йдеться в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів та інвестиційних ре­сурсів, що накопичуються, у здійсненні проектів. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат коштів за обсягом і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формуються у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення інвестицій.

Поняття «грошового потоку» є складним і охоплює декілька видів грошових потоків. З метою забезпечення ефективного ціле­спрямованого управління грошовими потоками вони вимагають певної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропо­нується здійснювати за такими основними ознаками.

За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються такі види грошових потоків:

грошовий потік підприємства в цілому;

грошовий потік окремого структурного підрозділу підпри­ємства (така диференціація грошового потоку визначає структу­рний підрозділ як самостійний об'єкт управління в системі орга­нізаційно-господарської будови підприємства);

грошовий потік окремих господарських операцій (у сис­темі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління).

За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють такі види грошових потоків:

операційний грошовий потік. Він характеризується грошо­вими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; сторон­нім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують опера­ційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятого в опера­ційному процесі, а також такого, що здійснює управління цим проце­сом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; інші витрати, пов'язані зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку ві­дображає надходження коштів від покупців продукції; від подат­кових органів у порядку здійснення перерахунку зайвих сплаче­них сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандар­тами обліку;

грошовий потік від інвестиційної діяльності. Він характе­ризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реа­льного і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгостроко­вих фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяль­ність підприємства;

фінансовий грошовий потік. Він характеризує надходжен­ня і виплати коштів, зв'язаних із залученням додаткового акціоне­рного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і корот­кострокових кредитів і позик, сплатою у грошовій формі дивіде­ндів і відсоток за вкладами власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

За напрямком руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:

додатний грошовий потік,, що характеризує сукупність надходжень коштів до підприємства у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього поняття ви­користовується термін „приплив коштів").

від’ємний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством (або "відплив коштів").

Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скоро­чення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва види грошових по­токів являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.

За методом обрахунку обсягу виділяють такі види

грошових потоків підприємства:

валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукуп­ність витрат чи надходжень коштів у певному періоді часу в роз­різі окремих його інтервалів;

чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між додатним і від’ємним грошовими потоками (між надходжен­ням і витратою коштів) у визначеному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливі­шим результатом фінансової діяльності. Сума чистого грошового потоку може характеризуватися як додатною, так і від’ємною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної гос­подарської діяльності підприємства і впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошо­вих активів.

За рівнем достатності обсягу виділяють такі види

грошових потоків підприємства:

надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошо­вий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують ре­альну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свід­ченням надлишкового грошового потоку є висока додатна вели­чина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий гро­шовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реа­льних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. На­віть при додатному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не за­безпечує планову потребу у витраті коштів в усіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Від’ємне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

За безперервністю формування у визначеному періоді

розрізняють такі види грошових потоків підприємства:

регулярний грошовий потік. Він характеризує потік чи надходження витрати коштів за окремими господарськими операці­ями (грошовими потоками одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно за окремими інтервалами цього періоду. Характер регулярного мають більшість видів грошових потоків, що генеруються операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту в усіх його фор­мах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгостроко­вих реальних інвестиційних проектів, і т.п.;

дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження чи витрату коштів, пов'язану зі здійсненням одиничних господарсь­ких операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку має одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплек­су; покупкою ліцензії франчайзингу; надходженням фінансових за­собів у порядку безоплатної допомоги і т. п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках кон­кретного інтервалу часу. При визначеному мінімальному тимча­совому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть роз­глядатися як дискретні. І навпаки – у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків має регулярний характер.

За стабільністю інтервалів формування регулярні гро­шові потоки характеризуються такими видами:

регулярний грошовий потік з рівномірними часовими ін­тервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік коштів має характер ануїтету;

регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими ін­тервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може бути графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їх здійснення впродовж періоду лізингової угоди.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

У проектному аналізі використовують грошовий потік (ГП), який створюється чистим прибутком від проекту (ЧП) та неявни­ми надходженнями (НН):

ГП=ЧП+НН.        (6.1)

Визначення грошового потоку за формулою (6.1) дозволяє краще зрозуміти концепцію проектного аналізу. Адже до вигід проекту відносять не лише чистий прибуток, а й ті над­ходження, які не завжди є очевидними (явними). Класичним при­кладом неявних надходжень є амортизаційні відрахування. Їх найбільший вплив на величину грошового потоку обумовлений тим, що:

амортизація є найбільшою статтею витрат;

амортизація знижує податкове зобов'язання;

амортизація - це негрошові витрати, оскільки готівкові кошти не залишають підприємство.

Механізм впливу залежить від методу нарахування амортизації.

Грошовий потік проекту можна розглядати і як різницю відповідних надходжень та витрат коштів. При цьому припливи коштів поділяють на грошові надходження від:

продажу товарів та послуг, а також інших видів діяльності, обумовлених проектом;

реінвестиції - продаж основних фондів та нематеріальних активів, продаж фінансових інструментів, лізингу, які використовувалися в проекті;

продаж фінансових інструментів на первинному ринку, інкасація дебіторської заборгованості, грошової позики.

Відплив коштів містить:

поточні витрати операційної діяльності в межах проекту без амортизаційних відрахувань;

створення або придбання основних фондів та нематеріальних активів, фінансових інструментів на вторинному ринку, оплату орендованого майна;

3) купівля фінансових інструментів на первинному ринку, виплата дивідендів, повернення казни, виплата відсотків. Управління грошовими потоками є важливою складовою ефективної реалізації проекту. Цей процес базується на відповідних принципах, основними з яких є такі.

1.     Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система, керування грошовими потоками повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази є ускладненим, оскільки пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Певні міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися лише з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють завдання формування достовірної інформаційної бази керування грошовими потоками підприємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативної вірогідності пов'язано зі здійсненням складних обчислень, що вимагають уніфікації методичних підходів.

Принцип забезпечення збалансованості. Грошові потоки мають різні ознаки класифікації. Їх підпорядкованість єдиним цілям і завданням вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків за видами, обсягами, тимчасовими інтервалам та іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків проекту в процесі управління ними.

Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки характеризуються істотною нерівномірністю надходження і витрати коштів у розрізі окремих проміжків часу, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. Власне кажучи ці тимчасово вільні залишки коштів мають характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), що втрачають свою вартість у часі. Реалізація принципу ефективності в процесі керування грошовими потоками полягає у забезпеченні ефективного їх використання шляхом здійснення реінвестицій або нових інвестицій.

4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності впродовж усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу здійснюється шляхом відповідної синхронізації додатного і від’ємного грошових потоків у розрізі кожного інтервалу визначеного розрахункового періоду.

З урахуванням розглянутих принципів організовується конкретний процес управління грошовими потоками. Він повинен відповідати загальному фінансовому менеджменту підприємства, що здійснює проект. Основною метою керування грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження і витрат коштів та їх синхронізації в часі.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним із найважливіших завдань. У проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються при обґрунтуванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.

Традиційний грошовий потік – це сума чистого доходу та на­рахованої амортизації.

Чистий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяль­ності фірми (прибуток до виплати та податків плюс амортизація мінус податки).

Фінансовий потік – це надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Загальний грошовий потік – це фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею впродовж певного періоду.

Грошовий потік – це різниця між грошовими надходженнями та витратами.

У проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників ефективності проекту. Такі грошові потоки називаються релевантними.

Релевантні грошові потоки – це визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності.

Якщо проект впроваджується на базі існуючого підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати та забезпеченість коштами, необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають від­ношення до проекту. Тому у розрахунках необхідно використовувати лише додаткові грошові потоки.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є виразом додаткових вигод і витрат проекту. Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий дохід, як правило, розраховується згідно з бухгалтерськими правилами й визначається як різниця між доходами та витратами:

Грошовий потік = Чистий дохід + Неявні надходження (амортизаційні відрахування)

Кумулятивний грошовий потік – це чистий грошовий потік .



загрузка...