Метою екологічного аналізу є встановлення впливу проекту на навколишнє природне середовище, оцінка всіх вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, і формування заходів, необхідних для пом'якшення або запобігання шкоди навколишньому середовищу під час здійснення проекту.
Наслідки впливу проекту на навколишнє середовище являють собою новий стан компонентів природно-виробничої системи, які виникли в результаті порушень або забруднення одного з елементів екологічної системи. Форми порушень або забруднення, як правило, явні, виявляються відразу ж після впливу, а от наслідки порушень можуть впливати на компоненти екосистеми тривалий час.
У проектному аналізі наслідки впливу проекту оцінюються тоді, коли можна визначити окремі показники екосистеми до реалізації проекту й після або в зоні дії проекту і за його межами.
Основними документами в екологічному аналізі є вимоги до стану навколишнього середовища, визначені нормативною базою. До них належать:
природоохоронні норми й правила проектування й будівництва, де встановлені величини гранично допустимого впливу на навколишнє середовище;
заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів, атмосферного повітря, землі, надр і боротьба із шумом;
проектний опис у географічному, екологічному, соціальному й часовому аспектах супроводу проекту (наприклад, під'їзні колії, електростанції, постачання води, приміщення для зберігання сировини й продукції);
сучасні й очікувані параметри фізичних, біологічних і соціально-екологічних умов, безпосередньо пов'язаних із проектом.
Елементи екологічного аналізу проекту наявні на кожній стадії його життєвого циклу, тобто дослідження навколишнього середовища здійснюється як на стадії визначення можливостей реалізації проекту (попередня ідентифікація), так і на етапах відбору альтернатив реалізації проекту, поточного моніторингу й завершальної оцінки проекту. Розглянемо зміст роботи аналітика з екологічного аналізу на кожній стадії проекту.
На стадії генерації ідеї проекту визначаються категорія й тип проекту. Залежно від ступеня негативного впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів:
– категорія А – проекти, які рідко мають негативний вплив на навколишнє середовище. Вони, як правило, реалізуються в соціальній сфері, охоплюють реабілітаційні проекти, а також проекти в галузі освіти й охорони здоров'я, ринкової інфраструктури. Необхідність аналізу навколишнього середовища в таких проектах мінімальна;
– категорія Б – проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом'якшення цього негативного впливу. Як правило, такі проекти стосуються сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, розведення риби, устаткування для рибного промислу, невеликих проектів із зрошення, постачання води й поліпшення її якості та ін. Для таких проектів аналіз навколишнього середовища повинен включати специфікацію заходів щодо охорони навколишнього середовища на основі чинних законодавчих актів і нормативів;
– категорія В – проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які вимагають детальної оцінки навколишнього середовища. Такі проекти, як правило, охоплюють: масштабне зрошення й управління водними ресурсами, розроблення басейнів рік, проекти осушення, розвитку нових земель для сільського господарства й міського будівництва, прокладування нових шляхів, особливо через ліси або інші чутливі зони навколишнього середовища; спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней; великомасштабне постачання води, середньо- і великомасштабні проекти з проведення електроенергії; будівництво промислових заводів, великих водоймищ і т.п. Аналіз навколишнього середовища для цих проектів повинен бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливостей реалізації проекту;
– категорія Г – проекти, спрямовані на навколишнє середовище. У цю категорію включають проекти з розвитку лісового господарства, управління землями, проекти, які стосуються рибного й сільського господарства; інтегровані дії в рамках боротьби із сільгоспшкідниками й паразитами; охорону дикої природи й створення резервних і національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз навколишнього середовища й розроблення моніторингу є невід'ємною частиною таких проектів.
На стадії формулювання й підготовки проекту необхідно провести його аналіз, враховуючи навколишнє середовище. Наступним кроком може бути розгляд потенційний можливих наслідків проекту для навколишнього середовища, що вимагає проведення первісної експертизи навколишнього середовища. При визначенні необхідності подальших досліджень проводять деталізований аналіз умов існуючого навколишнього середовища, потенційного впливу проекту на нього й можливості його поліпшення.
При розробленні проекту аналіз навколишнього середовища поєднується з визначенням технічних, інституціональних, соціальних та фінансових аспектів. Залежно від розміру й категорії (типу) проекту й чутливості місця розташування під час аналізу потенційного впливу на людські й природні ресурси може знадобитися проведення всебічного і всеосяжного аналізу. На цьому етапі, як правило, розробляються альтернативні варіанти проекту або заходи щодо контролю або зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Деталізований аналіз проекту повинен ураховувати всі види витрат, що виникають унаслідок здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища й технології контролю, а також остаточного впливу на навколишнє середовище.
Екологічний нагляд проекту включає моніторинг його регулярного щоденного функціонування, нещасних випадків. Програма моніторингу забезпечує зворотний зв'язок відповідного дійсності екологічного стану й впливу на навколишнє середовище порівняно з тим, який був запланований на стадії аналізу.
Для вартісної оцінки наслідків проекту, а також порівняння впливу на навколишнє середовище декількох проектів використовують методи ранжування, бальної оцінки й інші способи експертної оцінки.
Розроблена велика кількість методів для презентації опису впливу посадовим особам, що ухвалюють рішення, і широкої громадськості. До них відносять: складання карт, списків або матриць наслідків; присвоєння балів, рангів або рейтингів; утворення ланцюжків «витрати – умови – ефективність». Кожний із цих методів припускає певний ступінь спрощення й суб'єктивності за наданими результатами й оцінкам. Різні виконавці можуть представляти різні оцінки, тому аналітики й ті, хто ухвалює рішення, повинні бути інформовані щодо всіх обмежень під час вибору альтернативного варіанта реалізації проекту або реалізації проекту взагалі.
Для оцінки впливу функціонуючого проведення на навколишнє середовище необхідно:
провести аналіз технологічного процесу виробництва з метою виявлення джерел впливу, виділення й викиду шкідливих речовин. Результатом цього аналізу є визначення в технологічному ланцюжку місць входу й виходу природних ресурсів, виділення шкідливих речовин у навколишнє середовище, характеристика джерел забруднення, природоохоронного устаткування й природозахисних заходів, які супроводжуються розрахунковою оцінкою фактичної їхньої ефективності;
визначити показники інтенсивності, ступеня й небезпеки впливу, які залежать від кількості викиду шкідливих речовин і їх індивідуальних властивостей. Ступінь впливу встановлюється співвідношенням його інтенсивності до інтенсивності виділення шкідливої речовини, що дозволяє ранжувати джерела забруднення за принципом можливості й доцільності зниження впливу;
виявити форми порушення й забруднення природного середовища й визначити їхні параметри. На цьому етапі проводиться обстеження зони впливу на навколишнє середовище й установлюються наслідки забруднення;
оцінити наслідки змін навколишнього середовища в компонентах природно-виробничої системи з використанням інтегральних показників. Для цього досить часто використовують відвернений сукупний збиток. Суть даного інтегрального показника полягає в тому, що порівнюються капітальні й експлуатаційні витрати, які виникають при здійсненні різноманітних природоохоронних заходів під час функціонування проведення, і безпосередні й опосередковані збитки, яких запобігли в результаті застосування цих заходів (додатна частина). Якщо величина відверненого сукупного збитку має додатне значення, вважають за необхідне реалізовувати природоохоронні заходи.
Сучасна міжнародна практика аналізу екологічних слідств проектів найбільш часто застосовує методи, побудовані на визначенні:
ринкової ціни товарів і послуг, яка базується на одному із трьох підходів: визначення продуктивності ресурсів, методу втраченої вигоди (доходу) і альтернативної вартості;
безпосередніх витрат, пов'язаних з реалізацією проекту, до яких насамперед належать методи аналізу ефективності витрат і превентивних витрат.