Сучасна вітчизняна практика відбору й оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту.
Здійснюючи фінансовий аналіз, проект вивчають із погляду фінансової й комерційної привабливості для інвестора й організацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, отримані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і фінансову відчутність. Критеріями відбору проектів за результатами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність і окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому або іншому діловому оточенні, нормативно-правовому полі, в якому він буде здійснюватися. Його оцінка базується на погодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.
Серйозною помилкою є ототожнення фінансових і економічних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки значення проекту для суспільства.
Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє цей проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід із меншими витратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, яке регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання проведення й торгівлі й т.п., і безпосередньо впливає на фінансову здійсненність проекту.
Метою економічного аналізу проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, використовуваних у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.
Оцінюючи альтернативи й обираючи проект, аналітику необхідно знати відповіді на такі питання:
яким буде чистий економічний дохід проекту?
хто скористається отриманим доходом?
яким буде доступ користувачів проекту до цього доходу?
Економічний аналіз оцінює проект із погляду відповідності результатів даного проекту стратегії розвитку й економічним цілям країни. Наприклад, проекти, пов'язані з масштабними інвестиціями в автоматизацію виробничих процесів, можуть суперечити таким національним економічним цілям, як скорочення витрат з імпорту (оскільки автоматизація здійснюється за рахунок поставок технологічних ліній із-за кордону) і створення нових робочих місць. Здійсненню національної політики підвищення рівня життя населення, зайнятого в сільському господарстві, будуть сприяти проекти створення соціальної інфраструктури районів, будівництва нових транспортних магістралей, у тому числі автомобільних шляхів.
Досвід проведення економічного аналізу показав, що при відборі проектів найпоширенішими економічними цілями національного розвитку є:
створення в країні доданої вартості;
вступ або економія іноземної валюти;
розвиток інфраструктури;
створення нових робочих місць;
підготовка кваліфікованих кадрів;
залучення й використання місцевих ресурсів.
Потенційна ефективність проекту визначається, враховуючи можливість досягнення поставлених цілей у результаті здійснення проекту.
Таким чином, відсівання проектів відбувається за критерієм невідповідностей проекту тим завданням, які вирішуються націями на заданому етапі її розвитку.
Методологія економічної оцінки проекту дає можливість скористатися багатим методичним арсеналом та інструментарієм, щоб визначити доцільність реалізації проекту з погляду загального добробуту. Однак необхідно пам'ятати, що аналітик, який готує економічний аналіз, виступає в ролі експерта ефективності макроекономічної політики держави, чиї висновки й оцінки становлять інтерес для пошуку нових вигід суспільства в рамках національного розвитку.