ЛАБІЛЬНІСТЬ – швидкість перебігу елементарних фізіологічних процесів у збудливій тканині, що визначається як максимальна частота подразнення, яку вона здатна відтворювати без трансформації ритму.
ЛАКТАЗА – фермент, що каталізує гідроліз лактози до глюкози та галактози.
ЛАКТАЦІЯ – виділення молока молочною залозою. Включає мамогенез (розвиток залози), лактогенез (виникнення секреції молока після пологів) і лактопоез (розвиток і підтримання виділення молока).
ЛАТЕРАЛІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ – форма розподілу ЕЕГ, при якій вираженість будь – яких характеристик ЕЕГ в іншій півкулі перевищує вираженість їх у другій півкулі.
ЛАТЕРАЛЬНИЙ – віддалений від середньої лінії.
ЛЕЙКОПЕНІЯ – зменшення кількості лейкоцитів у крові, зумовлене зниженим вмістом нейтрофілів.
ЛЕЙКОПОЕЗ – процес утворення лейкоцитів.
ЛЕЙКОПОЕТИН – гуморальна речовина, яка стимулює утворення лейкоцитів.
ЛЕЙКОЦИТ – біла рухлива клітина крові, яка має ядро, здатна до фагоцитозу відіграє важливу роль у формуванні імунітету.
Л. паличкоядерний – нейтрофілоцит, ядро якого нагадує біб, підкову чи літеру "S"; у периферичній крові – 1-6%;
л. сегментоядерний – нейтрофілоцит, ядро якого розділене на кілька частинок (сегментів), з’єднаних тонкими перетинками; у периферичній крові – 47-72%;
ЛЕЙКОЦИТОЗ – підвищений вміст усіх видів лейкоцитів у периферичній крові.
Л. абсолютний – збільшення кількості лейкоцитів у одиниці об’єму крові, зумовлене збільшенням продукції лейкоцитів;
л. відносний – збільшення кількості лейкоцитів, зумовлене виходом їх з депо крові;
л. нейрогенний – тимчасове збільшення вмісту лейкоцитів у периферичній крові під впливом психогенних факторів;
л. фізіологічний – тимчасовий л. у здорових людей, зумовлений деякими фізіологічними подразненнями (їжі, емоцій, м’язової роботи тощо).
ЛЕЦИТИН – складні ефіри гліцерину, які містяться переважно в біологічних мембранах, беруть участь у процесах транспортування через них різних речовин.
ЛІБЕРИН – нейрогормон, який секретуються гіпоталамусом, стимулює виділення тропних гормонів гіпофіза.
ЛІБІДО – статевий потяг.
ЛІВОГРАМА – поєднання ЕКГ-ознак: високий зубець R у І стандартному відведенні і глибокий зубець S у ІІІ стандартному відведенні, показник горизонтального положення електричної осі серця (кут до +20?) або її відхилення вліво.
ЛІЗИС – розпад клітин і тканин під впливом ферментів, бактеролізинів, антибіотиків, основ (лугів), кислот.
ЛІЗОЦИМ – фермент, що каталізує гідроліз глікозаміногліканів (мукополісахаридів) і мукопротеїдів та виконує в організмі антибактеріальну роль.
ЛІКВОР – рідина, яка заповнює мозкові шлуночки, центральний канал спинного мозку та підпавутинний простір, має слабку лужну реакцію і містить менше, ніж кров, клітин та білка.
ЛІМФА – рідка тканина організму, що міститься у лімфатичних судинах та вузлах; за хімічним складом наближається до плазми крові, але з меншим вмістом білка; бере участь в обміні речовин і виконує в організмі ряд захисних функцій.
ЛІМФООБІГ – рух лімфи у системі лімфатичних судин від лімфатичних капілярів до вен, однобічний рух забезпечується клапанами; основні умови руху: постійне лімфоутворення, механічна дія скорочення соматичної та вісцеральної мускулатури тощо.
ЛІМФОПЕНІЯ – знижений вміст лімфоцитів у периферичній крові.
ЛІМФОУТВОРЕННЯ – процес утворення лімфи шляхом фільтрації рідкої частини крові крізь стінку капілярів.
ЛІМФОЦИТ – незернистий агранулоцит з базофільною цитоплазмою і ексцентрично розміщеним ядром, яке займає більшу частину клітини, бере участь в імунологічних реакціях, у периферичній крові – 19-37%.
В-ЛІМФОЦИТ – л., який утворюється кістковим мозком, диференціюється у лімфоїдній тканині; відповідає за гуморальний імунітет.
Т-ЛІМФОЦИТ – л., який диференціюється у загруднинній залозі під впливом тимозину, забезпечує реакції клітинного та гуморального імунітету.
ЛІМФОЦИТОЗ – збільшення кількості лімфоцитів у периферичній крові.
ЛІПАЗА – фермент, який каталізує розщеплення тригліцеридів (нейтральних жирів) на жирні кислоти та гліцерин.
ЛІПОКАЇН – гормон підшлункової залози, має здатність затримувати жирове переродження печінки.
ЛІПОЛІЗ – розщеплення жирів.
ЛІЧИЛЬНИК КЛІТИН КРОВІ АВТОМАТИЧНИЙ – прилад, який автоматично підраховує кількість клітин крові в одиниці об’єму.
Л. к. к. адуктометричний – прилад для автоматичного підрахування клітин крові залежно від змін електричного опору.
ЛОКАЛЬНА ВІДПОВІДЬ – активна підпорогова електрофізіологічна реакція, викликана електротонічними змінами мембранного потенціалу при дії допорогового подразника, близького до порогової величини.
ЛОКАЦІЯ – здатність визначити положення будь-якого об’єкта шляхом порівняння характеристик відбитого сигналу, що надійшов.
ЛОКОМОЦІЯ – рефлекторні координовані акти щодо переміщення організму в просторі; відбувається за допомогою скорочення посмугованих м’язів.