ЦЕНТР – система нейронів ЦНС, що забезпечує здійснення певного рефлексу або регуляцію спеціалізованої функції організму.
Ц. блювотний – сукупність нейронів ЦНС, які здійснюють координацію рухових реакцій під час блювання; міститься в довгастому мозку;
ц. Брока – руховий центр мови, розміщений в оперкулярній частині кори лобної звивини в лівій півкулі;
ц. вдиху – міститься в ядрах довгастого мозку, збуджується під впливом імпульсів від центральних та судинних хеморецепторів, механорецепторів легенів тощо;
ц. вегетативні – сукупність вегетативних нейронів, що містяться в середньому, довгастому мозку та у крижових сегментах спинного мозку – центри парасимпатичної нервової системи, в грудних та поперекових сегментах спинного мозку – центри симпатичної нервової системи;
ц. в. вищі – центри, розміщені у різних відділах головного мозку, керують вегетативними рефлекторними механізмами спинного мозку;
ц. Верніке – ц., розміщений в задній третині правої скроневої звивини лівої півкулі великого мозку, в якому відбуваються аналіз і синтез звукової мови;
ц. дефекації – мимовільний ц., розміщений в попереково-крижовому відділі спинного мозку, забезпечує спорожнення товстої кишки; довільний ц. – міститься в довгастому мозку, гіпоталамусі та корі великого мозку, забезпечує гальмування мимовільного ц. спинного мозку;
ц. дихання – сукупність нейронів, що забезпечують зміну фаз дихального циклу, включає центри вдиху і видиху;
ц. жування – ц., що забезпечує механізм пережовування їжі, міститься в довгастому мозку, зв'язаний з системою трійчастого нерва;
ц. зоровий – ц., який бере участь у процесі аналізу зорової інформації, включає первинні підкіркові центри і зорові ділянки кори великого мозку;
ц. кашлю – ц., що забезпечує захист верхніх дихальних шляхів від шкідливих речовин, міститься в довгастому мозку;
ц. ковтання – ц., який бере участь у регуляції ковтальних рухів, розміщений в довгастому мозку, перебуває у функціональному зв'язку з дихальним та серцево-судинним центром;
ц. насичення і голоду – ц., які містяться в латеральному та вентральному гіпоталамусі, регулюють відчуття насичення і голоду; їх діяльність залежить від рівня глюкози в крові;
ц. нюху – ц., що включає нейрони нюхової цибулини, переднього нюхового ядра, давньої кори, ядер таламуса, гіпоталамуса і нової кори; тісно пов'язаний із статевим та харчовим центрами;
ц. пневмотаксичний – ц., шо міститься в передній частині моста; разом з блукаючими нервами припиняє вдих;
ц. руху – ц., який бере участь в управлінні скелетною мускулатурою і в здійсненні рухів включає моторну кору, ядра стріопалідарної системи, червоне ядро, чорну субстанцію, рухові ядра мозочка, сітчасте утворення, передні роги спинного мозку та рухові ядра черепних нервів;
ц. серцево-судинний – ц., який регулює діяльність серця і судинний тонус;
ц. слиновидільний – ц., що складається з двох частин: парасимпатичної (нижнього слиновидільного ядра для привушної залози і верхнього – для підщелепної та під'язикової залоз) і симпатичної (центри II–IV грудних сегментів спинного мозку);
ц. смаковий – ц., який бере участь у процесі аналізу смакових відчуттів: забезпечуються таламокортикальною системою;
ц. сну – ц., який бере участь у зниженні рівня неспання та розвитку сну, включає сітчасте утворення на рівні стовбура мозку і таламуса, а також лімбічну систему, гіпоталамус і кору великого мозку;
ц. спинного мозку – ц. діафрагмального нерва, статевих рефлексів, рефлексу сечовипускання і дефекації, які беруть участь у здійсненні рухових, сухожильних, шкірних та вегетативних рефлексів;
ц. спиноциліарний – ц., що міститься на рівні останнього шийного і двох верхніх грудних сегментів спинного мозку, його подразнення викликає мідріаз, розкриття очної щілини та екзофтальм, пошкодження–міоз, звуження очної щілини та ен-дофтальм;
ц. спраги – ц., що забезпечує сталість водного балансу, міститься в гіпоталамусі, тісно зв'язаний з центром терморегуляції;
ц. статевий – ц., який регулює діяльність статевих залоз і статевої поведінки, міститься на рівні попереково-крижового відділу спинного мозку, латерального гіпоталамуса, лімбічної кори, кори півкуль великого мозку;
ц. судиноруховий – ц., який здійснює регуляцію судинного тонусу, перебуває у стані постійного тонусу, розміщений у довгастому мозку (1-го порядку) і бічних рогах грудного та поперекового відділів спинного мозку (2-го порядку);
ц. судинозвужувальний – відділ судинорухового ц. довгастого мозку, що викликає звуження судин;
ц. судинорозширювальний – відділ судинорухового ц. довгастого мозку, що викликає розширення судин обмеженої зони шляхом зниження тонусу судинозвужувального центру;
ц. теплорегуляції – ц., який бере участь у регуляції тепловіддачі (передній гіпоталамус) і теплоутворення (задній гіпоталамус);
ц. харчовий–комплекс функціонально взаємозв'язаних структур ЦНС, які регулюють харчову поведінку та координують функцію травного каналу.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ – який зосереджує в собі основні функції.
Ц. ланка рефлексу – центральна частина рефлекторної дуги: місце перемикання з аферентної на еферентну її частину.
ЦЕФАЛІЗАЦІЯ – один з принципів розвитку нервової системи, який полягає в особливо високій диференціації нервової системи на головному кінці тіла.
ЦИКЛ – сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів тощо, які створюють закінчене коло розвитку протягом певного проміжку часу.
Ц. дихальний – ритмічні зміни стану дихального центру та виконавчих органів дихання, що забезпечують один вдих та наступний за ним один видих;
ц. життєвий – сукупність фаз розвитку, після яких організм набуває здатності дати початок наступному поколінню;
ц. менструальний – щомісячний фізіологічний процес у жіночому організмі, що досяг статевої зрілості; характеризується циклічними змінами в системі нейрогуморальної регуляції і гормонально залежних органах статевої системи;
ц. серцевий – час, протягом якого серце проходить усі фази своєї роботи: від початку систоли передсердь до початку наступної систоли передсердь;
ц. статевий – періодично повторюваний комплекс морфологічних та функціональних процесів дітородного періоду жінки.
ЦИКЛОГРАФІЯ – метод дослідження динаміки рухів тіла людини або окремих його частин шляхом послідовної реєстрації (фотографування) міток, закріплених на тілі.
ЦИРКУЛЯЦІЯ – кругообіг, рух по колу (напр., циркуляція крові у судинах).
Ц. нервових імпульсів – збудження з нейрона передається на інший нейрон і колатералями його аксонів знову повертається до першого нейрона.
ЦИТОАРХІТЕКТОНІКА КОРИ ШВКУЛЬ ВЕЛИКОГО МОЗКУ – розділ архітектоніки кори півкуль великого мозку, який вивчає об'єм, форму та розміщення її клітин.
ЦИТОПЕНІЯ – зниження вмісту у крові її клітин.
ЦІАНОКОБАЛАМІН – водорозчинний вітамін В12, що міститься головним чином у печінці, нирках, яйцях, молоці, рибі; впливає на гемопоез, бере участь у біосинтезі метіоніну і нуклеїнових кислот.