Гідравлічні турбіни призначені для встановлення на гідроелектростанціях (ГЕС) для привода електричних генераторів.
Принципова схема ГЕС наведена на рис. 2.6.
Вода із верхнього б’єфа (ВБ) по напірному водоводу підводиться до турбіни і з неї виходить у нижній б’єф (НБ). У турбіні енергія води перетворюється у механічну енергію обертання вала, від якого обертається ротор електричного генератора, де механічна енергія перетворюється в електричну. Електрична енергія по лініях високої напруги передається в райони споживання. Турбіна, з’єднана з генератором, називається гідроагрегатом. Характерним його параметром є напір. Напори на різних ГЕС змінюються в широкому діапазоні – від декількох метрів (низьконапірні ГЕС) до 700-1000 метрів і більше (високонапірні ГЕС).
Рисунок 2.6 – Принципова схема турбінної установки
На низьконапірних ГЕС використовують поворотно-лопатеві осьові турбіни (Н=2-90м), на високонапірних - радіально-осьові (Н=30-650м) та ковшові (Н=300-1700м).
