Гідропередачі – це пристрої сфдля передачі механічної енергії і перетворення руху за допомогою рідини. Складаються з лопатевого насоса і турбіни. Лопатеві колеса розміщені співвісно і наближені одне до одного. Вони передають потужність від двигуна за допомогою потоку рідини. Жорстке з’єднання вхідного і вихідного вала відсутні.
Гідропередачі поділяють на гідродинамічні муфти (гідромуфти), які передають потужність і не змінюють момент, і гідротрансформатори, які можуть змінювати момент, що передається.
Розглянемо схему гідромуфти (рис.2.13). Насосне 1 і турбінне 2 колеса утворюють робочу порожнину, в якій рухається потік масла. Насосне колесо одержує енергію від двигуна і за допомогою лопатей передає енергію потоку рідини. Потік надходить в турбінне колесо, обтікає лопаті і приводить його в обертальний рух. При цьому розпочинає рухатись пов'язаний з турбінним колесом вихідний вал 5.
Гідропередача захищає вал від перевантаження, забезпечує безступінчасте регулювання і застосовується в дорожньо-транспортних і будівельних машинах, тепловозах тощо.
