Штоки в гідросистемах ремонтують шліфуванням. Спрацьовані штоки та циліндри замінюють новими.
Під час ремонту клапанів, золотників, кранів необхідно обережно розбирати різеві з’єднання, протирати голки і тарілки клапанів. Отвори виправляють за допомогою ручних розгорток, розточуванням, притиранням (пастою з гасом).
Розглянемо деякі особливості ремонту насосів.
Насоси – це основне обладнання гідросистем. У гідроприводі застосовують в основному шестеренні, пластинчасті, аксіально- та радіально-поршневі насоси.
У шестеренних насосах спрацьовуються зубчасті колеса, підшипники і вали в місці сальникової набивки. При цьому знижуються подача і тиск у зв’язку з підвищеним протіканням масла між зубчастими колесами і корпусом. Внутрішню поверхню корпуса при ремонті розточують (знятий шар металу повинен бути не більше 0,2 мм), потім шліфують. Старі зубчасті колеса замінюють новими. При ремонті необхідно зберегти встановлені зазори і перевірити їх щупом.
Пластинчасті насоси. При спрацюванні насосів (ротора, пластини, підшипників, манжети та ін.) відбувається зниження подачі і тиску, виникають шум і вібрація. Спрацьований ротор ремонтують, а лопаті замінюють новими. Відремонтований насос потім випробовують на стенді. Частіше ці насоси замінюють новими в зв’язку з трудомісткістю ремонту.
Ремонт трубопроводів. Розділяють трубопроводи для подачі рідини, повітря, пару. Їх виготовляють жорсткими - металевими (з чавуну, сталі, міді, латуні, алюмінію) і гнучкими - з гуми.
Мідні трубопроводи, алюмінієві та з бензостійкої гуми використовують для подачі займистих і мастильних матеріалів, чавунні труби – для відведення стічних вод.
В інших випадках застосовують сталеві труби. Їх з’єднують муфтами, паянням, фланцями або зварюють. Згинання труб проводять вручну або за допомогою спеціальних пристроїв. Перед цим трубу нагрівають, засипають піском, а потім згинають.