Мови програмування. Це інструментальні програмні засоби для розроблення нових програм.
Єдина мова, яку розуміє комп’ютер, – це мова машинних кодів. Вона є найзрозумілішою для мікропроцесора і втілена в мові програмування Асемблер. З її допомогою були створені операційні системи, різноманітні прикладні програми, драйвери тощо. З допомогою Асемблера можна написати будь-яку системну чи прикладну програму.
На основі Асемблера виникли мови програмування високого рівня: C, C++, Pascal, Fortran, Basic, Forth, Ada, Clipper, FoxPro, Algol, Cobo та ін. Кожна з них орієнтована на вирішення певних завдань. При цьому кожна мова програмування має безліч версій і реалізацій.
З розвитком глобальної комп’ютерноі мережі Internet виникло багато нових мов програмування: HTML – мова гіпертекстової розмітки сторінок, Java, Java Script, PHP, Perl, Python та ін.
Окремою групою інструментальних систем є оброблювачі макрокоманд. Наприклад, у прикладній програмі – текстовому процесорі MS Word, інших офісних програмах є функція для роботи з макросами. При цьому користувач виконує певні дії, а офісна програма записує потрібну послідовність макрокоманд. Їх послідовність можна виконувати або редагувати. До складу прикладних офісних програм MS Office інтегрований як макромова Microsoft Visual Basic for Applications (MS VBA). Доступність цієї мови для пересічних користувачів дала поштовх для створення величезної кількості небезпечних макровірусів.