загрузка...
 
Планування постачання
Повернутись до змісту

Планування постачання

Складання плану постачання під наявні замовлення з урахуванням обмежень з боку наявних запасів у виробництві й торговельній мережі (служба постачання не включає підрозділу "закупівлі").

План постачання підприємства - це сукупність планово - розрахункових документів, у яких обґрунтовується потреба в засобах виробництва і визначаються джерела її задоволення. Він складається із двох частин - розрахунку потреби в матеріальних ресурсах та балансу матеріального забезпечення.

Плани постачання підприємств розробляються як у натуральному, так і у вартісному вираженні.

Плани в натуральних одиницях виміру визначають потребу підприємства в засобах виробництва, вони є основою для планування розвитку транспортно-складського господарства.

Плани у вартісному вираженні дозволяють погодити матеріально-технічне забезпечення з іншими планами й дозволяють планувати собівартість, прибуток, величину інвестицій та оборотних коштів.

3 ТРАНСПОРТНІ ТА СКЛАДСЬКІ ПРОЦЕСИ В ЛОГІСТИЦІ 3.1 Транспортна логістика та організація транспортних процесів на підприємствах

Транспорт - це сфера матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей та вантажів.

У структурі суспільного виробництва транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій складають до 50 % від суми загальних витрат на логістику.

За призначенням виокремлюють дві основні групи транспорту: транспорт загального та транспорт незагального користування.

Транспорт загального користування – це галузь національної економіки, що задовольняє потреби всіх галузей та населення в перевезенні вантажів і людей.

Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу та населення. Поняття транспорту загального користування охоплює: залізничний, водний (морський та річний), автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт.

Транспорт незагального користування охоплює внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Організація переміщень вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики.  Вирішення комплексу завдань, пов’язаних із організацією переміщень вантажів транспортом загального користування є предметом транспортної логістики.

Основні завдання транспортної логістики можна визначити таким чином:

вибір виду транспортних засобів;

вибір типу транспортних засобів;

спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

визначення раціональних маршрутів доставки.

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду тари та упаковки тощо. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, має служити інформація про характерні особливості різних видів транспорту.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 3.1).


Таблиця 3.1 -Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Вид транспортно-го засобу

Переваги

Недоліки

Сфера застосування

1

2

3

4

Залізнич-ний

Висока провізна і пропускна здатність. Незалежність від клі-матичних умов, пори року і доби. Висока регулярність пе-ревезень. Відносно низькі тари-фи. Висока швидкість доставки на великі відстані.

Обмежена кількість перевіз-ників. Великі капітальні вкладен-ня у виробничо-технічну базу. Низька доступність до кінцевих споживачів. Низька якість збере-ження вантажів.

Практично

необмежена

Морський

Можливість міжконтиненталь-них перевезень. Низька собі-вартість перевезень на далекі відстані. Висока провізна і пропускна здатність, низька капіталомісткість перевезень.

Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від географічних, природних, навігаційних умов. Жорсткі вимоги до пакування, мала частота відправлень.

Практично

необмежена

Внутрішній водний (річковий)

Висока провізна здатність на глибоководних ріках і водой-мах. Низькі собівартість і капіталомісткість перевезень.

Обмеженість перевезень, низька швидкість доставки. Залежність від нерівномірності глибини рік, водойм, від навігаційних умов. Сезонність роботи.

Практично

необмежена

Автомобіль-ний

Висока доступність. Можли-вість доставки вантажу "від дверей до дверей". Великі ма-невреність і гнучкість, висока швидкість доставки. Можли-вість використання різних мар-шрутів доставки. Висока якість збереження вантажу, можли-вість відправлення невеликих партій. Широкий вибір перевізників. Менш жорсткі вимоги до пакування товару.

Низька продуктивність. Залежність від погодних та дорожніх умов. Відносно висока собівартість перевезень на великі відстані. Низький рівень експлуатаційних показників.

На короткі відстані

(до 300 км)

Повітряний

Найвища швидкість доставки. Висока надійність, найкраще збереження вантажу, короткі маршрути перевезень.

Висока собівартість, матеріало-, енергоємність перевезень. Залеж-ність від погодних умов, недос-татня географічна доступність.

Практично необмежена

Трубопровід-ний

Низька собівартість, висока продуктивність. Висока якість збереження вантажу, низька капіталомісткість.

Обмеженість видів вантажу, обмежена доступність малих обсягів транспортування вантажу.

Обмежена видом вантажів


Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

час доставки;

частота відправлень вантажу;

надійність дотримання графіка доставки;

здатність перевозити різні вантажі;

здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета - мінімізувати витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Вартість транспортних послуг, або вартість перевезення, визначається сумою необхідних витрат транспортних підприємств чи фірм на перевезення вантажів. Споживачі, купуючи транспортні послуги, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції (послуг). Система транспортних тарифів залежить від виду транспорту й способу перевезення.

Транспортні тарифи – це форма ціни на послуги транспорту.

Транспортні тарифи повинні забезпечити транспортному підприємству відшкодування експлуатаційних витрат і можливість отримання прибутку; покупцеві транспортних послуг - можливість покриття транспортних витрат. Умілим регулюванням рівня тарифних ставок різних зборів можна стимулювати також попит на додаткові послуги.

Транспортні тарифи охоплюють:

1 Плату за перевезення вантажів.

2 Збори за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів.

3 Правила обрахунку оплат і зборів.

4 Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.

Матеріально-технічна база транспорту поєднує: транспортні засоби (вагони, локомотиви, флот, автомобілі), технічні засоби та споруди (станція, депо, порти та ін.), а також ремонтні підприємства, дорожні господарства, засоби автоматики, телемеханіки та зв’язок.



загрузка...