Найважливіша особливість міжнародної торгівлі порівняно з торгівлею внутрішньою полягає у тому, що її обслуговують різні грошові одиниці, тобто різні національні валюти.
Кожна країна вимагає при цьому, щоб на її території всі розрахунки здійснювалися тільки в національній валюті. Через це міжнародна торгівля завжди вимагає вирішення проблем двоякого характеру, пов'язаних із:
організацією власне купівлі-продажу товарів;
валютним забезпеченням торгових операцій.
Навіщо ж створювати такі валютні перешкоди на шляху міжнародної торгівлі, якщо всі країни зацікавлені в її розвитку? Причин тому декілька:
наявність національної валюти полегшує уряду пошук засобів для розрахунків з тими, хто одержує гроші прямо від держави. До них належать службовці, включаючи армію, бідні громадяни і фірми, що поставляють товари і послуги для державних потреб. У крайньому випадку держава може просто здійснити додаткову емісію паперових знаків;
наявність національної валюти дозволяє державі управляти ходом справ в економіці країни;
національна валюта дозволяє забезпечити повний суверенітет країни, її незалежність від волі урядів інших країн;
4) наявність власної валюти допомагає уникнути інфляції, якою можуть бути «хворі» валюти інших країн.
Для ведення міжнародної торгівлі в умовах існування різних валют людство створило механізм взаємних розрахунків між громадянами і фірмами різних країн. Як правило, його називають валютним ринком.
Основа цього механізму – пропорції обміну валют, називані валютними курсами.
Валютний (обмінний) курс – ціна однієї національної грошової одиниці, виражена в грошових одиницях інших країн.
Як і на будь-якому ринку, ціни на валютному ринку залежать від співвідношень попиту і пропозиції на ту або іншу валюту. Розміри попиту і пропозиції на валютному ринку залежать перш за все від обсягів взаємної торгівлі між країнами.
Таким чином, головний чинник формування валютних курсів – співвідношення обсягів взаємного експорту і імпорту між різними країнами.
Коливання валютних курсів прямо позначаються на всіх громадянах країни, хоча вони не завжди це відразу усвідомлюють. Чим більше країна залучається до міжнародного поділу праці, чим активніше вона торгує на світовому ринку, тим більше добробут її громадян залежить від обмінних курсів національної валюти. При цьому вплив обмінних курсів виявляється украй суперечливим.
Наприклад, знецінення гривні (збільшення суми гривні, яку необхідно заплатити, скажімо, за покупку одного долара) веде до зростання гривневих цін імпортних товарів, зменшення кола осіб, здатних їх купити і відповідно скорочення імпорту до України. Звужуються для українців і можливості поїхати за кордон у туристичні поїздки, на лікування або навчання – при незмінних валютних витратах на ці цілі їх гривневий еквівалент стає все більше.
З іншого боку, знецінення гривні покращує умови для експорту українських товарів. Фірми, що виробляють і експортують ці товари, одержують великі доходи і можуть розширити свою діяльність, найняти нових працівників, підвищити зарплату. Більше доходів у вигляді податків надходить і до державного бюджету.