Із усіх форм сифілісу при прогресуючому паралічі виявляються найбільш типові зміни, особливо до лікування.
Тиск ліквору дещо підвищений (1,96-2,45 кПа). Кількість клітин помірно збільшена (20-250?106/л). Цитограма показує гранулоцитоз (особливо на початку захворювання) при більш вираженому плеоцитозі. Нейтрофільні гранулоцити замінюються трансформованими лімфоцитами, плазматичними клітинами, моноцитами й ін. Часто також виявляється лімфоцитоз. Наявність макрофагів вважають характерною ознакою нейросифілісу.
Білкові реакції позитивні, включаючи і пробу Вайхбродта. Кількість білка в лікворі помірно підвищена (0,55-3,0 г/л). Відношення альбумін/глобуліни змінене внаслідок збільшення рівня ?-глобулінів. Характерним є збільшення рівня IgG і дещо меншою мірою – IgA і IgM.
Рівень глюкози залишається в референтних межах. Концентрація електролітів не змінюється. Активність ензимів КК і ГФІ дещо підвищена. Концентрація АК, а особливо глутамінової та ?-аміномасляної кислот, метіоніну, фенілаланіну і гістидину збільшена.
Спинна сухотка. Лікворний тиск нормальний. Кількість клітин нормальна або дещо збільшена (0-22?106/л, рідше – до 40?106/л). Клітини – переважно малі лімфоцити. Окрім них, зустрічаються окремі моноцити, плазматичні клітини і макрофаги (ліпофаги).
Кількість загального білка нормальна або дещо підвищена (0,3-0,6 г/л). Протеїнограма показує збільшення ?-глобулінів у більш ніж половини хворих. Рівень IgG збільшений (у деяких випадках до 25 %), а рівні IgA та IgМ незначно збільшені. Спостерігається інтратекальний імуноглобуліновий синтез, який викликає підвищення імуноглобулінових індексів. Порушення бар'єрних механізмів виражається в підвищенні рівня ?2-макроглобулінів і появі ?-ліпопротеїдів і фібриногену.
Концентрація глюкози в ЦСР нормальна, іноді – трохи зменшена. Активність ACT, ЛДГ, КК, ГФІ і АЛД – біля верхньої межі норми. Кількість загального холестеролу і деяких фосфоліпідних фракцій злегка підвищена.
До церебро-спинального сифілісу відносять перший і другий періоди захворювання (первинний і вторинний) з ураженням нервової системи, вираженою клінічною картиною або без неї (менінгіти, енцефаліти, енцефаломієліти, асимптомні форми).
Ліквор безбарвний. Кількість клітин нормальна (при менінгіті досягає 500-600?106/л). Спостерігається нормальна або злегка підвищена гіперпротеїнрахія (до 0,5-3,0 г/л) із вираженою диспротеїнрахією. При обох формах вторинного сифілісу (свіжий і рецидивний) без клінічної симптоматики виявляється плеоцитоз до 30?106/л (у 20 % хворих). Збільшення рівня Ig зустрічається у половини хворих, головним чином за рахунок IgG. У ранньому періоді нейросифілісу виявляється підвищений інтратекальний синтез Ig. Вміст преальбуміну, альбуміну, трансферину, церулоплазміну, ?2-макроглобуліну збільшений тільки у хворих із гіперпротеїнрахією. Рівень глюкози – в межах норми.
У хворих із вираженою клінічною картиною зміни в ЦСР маніфестують значно яскравіше. Кількість ?-глобулінів, IgG збільшена у 2/3 хворих, в окремих випадках при диференційованому підрахунку зустрічаються також еозинофільні гранулоцити (до 0,05).
При всіх формах сифілісу нервової системи, включаючи і асимптомні форми, лікування значно покращує склад ліквору. Проте диспротеїнрахія виявляється ще тривалий час.