5.3 Автоматизація обліково-перевірної роботи податкових органів

5.3 Автоматизація обліково-перевірної роботи податкових органів

Інформаційна система податкової служби ? це система з вели­кими потоками інформації та великою їх розгалуженістю, з вели­кою кількістю типів документів різної складності. Їх швидкий по­шук та систематизацію може забезпечити тільки автоматизована інформаційна система.

АІС податкової служби ? це комп'ютерна мережа з організаці­єю автоматизованих робочих місць (АРМ) податкових інспекторів. Для забезпечення відповідності програмного комплексу обліку і звітності нормам чинного законодавства проекти АІС підлягають обов'язковому тестуванню у ДПА України з залученням спеціаліс­тів, що безпосередньо обслуговують платників податків.

Обов'язковою вимогою до проектів АІС обліку і звітності в ор­ганах Державної податкової служби є захист, архівування та збере­ження даних, відстеження з кожного податкового зобов'язання та податкового боргу історій їх виникнення, забезпечення кодуван­ня кожної операції і можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів (тільки в режимі перегляду).

У податковій службі у 1991 р. з'явилася перша версія автома­тизованого робочого місця податкового інспектора відділу облі­ку та звітності ? «Держдоходи». За його допомогою були усуне­ні основні недоліки ручного оперативного обліку податків. Потім з’явилися нові АРМ, у результаті об'єднання яких була створена автоматизована інформаційна система податкової служби.

АРМ - це сукупність програмно-технічних засобів та проб-лемно-орієнтованих комплексів, які використовуються з метою суттєвого підвищення ефективності процесу інформаційного за-безпечення діяльності податкового інспектора, наприклад, реє­страція інформації, її обробка та систематизація.

Організаційно-інформаційна структура податкової служби України побудована за трирівневою ієрархічною системою ? центр, область, район.

На районному рівні готується оперативна інформація, яка є пер-винною інформацією, що часто поновлюється. Оперативна інфор­мація ? основа в інформаційній ієрархії автоматизованих систем. Обробка оперативної інформації являє собою роботу, пов'язану зі збором, контролем і первинною обробкою даних, формуванням нових документів, довідок, звітів. Тому найбільше інформаційне навантаження в роботі податкових органів покладено на нижній рівень ? районні ДПІ. Саме на цьому рівні виникає первинна інфор­мація, пов'язана з безпосередньою роботою з платниками податків (юридичними та фізичними особами). Автоматизація збору та об­робки інформації на робочих місцях забезпечує повноту, точність і актуальність документів, прискорює їх підготовку, а використання спеціального програмного забезпечення сприяє зростанню продуктив­ності праці. У результаті з ДПІ до обласної ДПА надходять файли, в яких згідно зі строками надання розміщена регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни тощо, а також інформація щодо неформалізованих запитів.

На обласному рівні шляхом узагальнення оперативної інфор­мації формується тактична інформація для аналізу та відпрацю­вання різних варіантів щодо надходження коштів до бюджету. Тут накопичуються дані, які надходять із ДПІ, компонуються в цілому  ДПА обласного рівня і передаються до ДПА України.

Стратегічна інформація утворюється в результаті опрацюван­ня в ДПА України оперативної і тактичної інформації, що містить відомості, звіти, прогнози. На її основі органи законодавчої та ви­конавчої влади можуть оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України і приймати обґрунтовані та ефективні рішення, а також робити висновки про те, як працюють закони за кожним із податків, прогнозувати та підтримувати стратегію напрямів розви­тку Податкової служби України.

Інформаційне забезпечення АІС податкової служби ? це стан­дартизовані та уніфіковані форми вхідної та вихідної документації, єдиний формалізований опис даних, єдина нормативно-довідкова інформація (НДІ), що містить систему класифікації і кодування, єдині інструкції та правила обробки інформації, єдина ієрархічна система банків даних та система їх захисту тощо.

Для забезпечення безпомилковості читання документів (коду­вання вхідної інформації), а також швидкісного введення інфор­мації з цих документів до баз даних та їх опрацювання були роз­роблені єдині загальнодержавні довідники (класифікатори), що і склали НДІ автоматизованої інформаційної системи податкової служби. Довідник, або класифікатор, ? це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Нормативно-довідкова інформація ? це дані про роз­міри ставок та терміни сплати за кожним із видів податкових пла­тежів, облікову ставку НБУ, бюджетну класифікацію податків та зборів, перелік банківських установ, у яких перебувають розра­хункові рахунки платників, перелік платників податків, державних органів та ін.

Стандартизація та уніфікація форм документів, єдина НДІ та єдині правила обробки інформації є основою для створення єди­ного інформаційного простору податкової служби, що дає мож­ливість автоматизувати більш трудомісткі процеси щодо збору, обліку та обробки інформації. Усі довідники розробляються і під­тримуються в актуальному стані централізовано у ДПА України і разом з пакетами прикладних програм передаються на обласні та районні рівні.

Використання загальнодержавних довідників дало можливість обміну інформацією в електронному вигляді між податковими органами, банками, митними органами, казначейством, Держкомстатом, органами виконавчої влади усіх рівнів та дозволило здій­снювати проведення повномасштабного й ефективного контролю за достовірністю (якістю) інформації про об'єкти оподаткування.

Після реєстрації у виконавчому комітеті та Мінстаті платник реєструється у податковій інспекції в управлінні обліку платників, подаючи для цього усі реєстраційні документи. Реєстрація здій­снюється за допомогою АРМ «Облік платників» та АРМ «Реєстра­ція платників ПДВ», у результаті якої всі інформаційні відомості надходять до бази даних АІС податкової інспекції з пдальшою пе­редачею цих даних до центральної бази даних (ЦБД) ДПА України (через обласну ДПА), а саме: до Державного реєстру юридичних осіб, Державного реєстру платників ПДВ.

Отримавши в податковій інспекції довідку про реєстрацію, платник відкриває рахунок у банку. Протягом трьох робочих днів з цього моменту з банку до ДПІ електронною поштою надходять відомості про відкриття (або закриття) рахунка.

У результаті реєстрації платника в податковій інспекції відкривається картка особистого рахунка (КОР) за кожним видом платежу.

Проблемним питанням у відносинах платника податків з подат­ковою службою є подання звітів та їх реєстрація, особливо у пері­оди пікових навантажень, проведення контролю та аналізу звітних документів податковими органами. Щоб налагодити швидку реє­страцію податкових звітів, їх контроль та аналіз, концепція розви­тку Податкової служби України визначила такі шляхи:

?  подання звітів у електронному вигляді;

? впровадження програмних комплексів, які забезпечують опе­ративність прийняття звітності, автоматизовану її обробку, універсалізацію технологічного процесу використання у ро­боті даних із звітних документів платників податків та вста­новлення жорсткого контролю за термінами їх подання.

ДПА України проводить роботу щодо розроблення та впроваджен­ня програмного комплексу з формування усіх податкових звітів у електронному вигляді. Формування електронної звітності плат­никами здійснюється з використанням спеціальних програмних засобів, які складаються з двох частин: клієнтської, за допомогою якої платник «готує» електронний звіт, та інспекторської, яка «при­ймає» наданий звіт, виконує необхідний контроль інформації та пе­редає ці дані для обробки до інших функціональних АРМ. Переда­ча податкових звітів у електронному вигляді (електронна звітність) відбувається через подання до районної ДПІ дискети або електро­нного файлу за допомогою електронної пошти разом з підписаними паперовими копіями.

Програмний комплекс клієнтської частини надає платнику можливість:

? генерувати і заповнювати в автоматизованому режимі звітні бухгалтерські форми відповідно до чинного законодавства;

? перевіряти в автоматизованому режимі заповнення звітних форм, фіксуючи помилки окремим протоколом;

? захищати дані, що передаються до податкових органів, від не­санкціонованого доступу та коригування електронного звіту шляхом «електронного підпису» платника;

? накопичувати і використовувати дані електронних звітів;

? друкувати форми електронних звітів ? отримувати обов'язкові паперові копії звітних форм.

Щодо програмного комплексу інспекторської частини, то він за­безпечує:

? оперативність приймання звітності;

? автоматизовану обробку звітності;

? універсалізацію технологічного процесу використання даних звітних документів платників податків;

? встановлення жорсткого контролю за термінами їх подання.

За його допомогою реалізована мета автоматизування таких операцій:

? реєстрування форм звітності платників податків;

? ведення нарахованих сум податків за зареєстрованими формами звітності;

? введення даних за поданими формами звітності платників по­датків;

? контроль даних форми звітності на етапі їх введення;

? пакетний контроль усіх поданих форм;

? ведення реєстрів поданих та неподаних документів;

? ведення реєстрів нарахованих сум податків;

? ведення реєстрів із контролю форм звітності.

Інформація про нараховані суми податків, після успішного завершення автоматизованого контролю, автоматично переноситься в картки особистих рахунків платників, в інформаційні файли баз даних.

Практика показує, що приймання звітності на електронних но­сіях дає можливість скоротити кількість робочих місць із приймання звітності, зменшити час обробки та підвищити достовірність отри­маної інформації.