загрузка...
 
Тема 1 Теоретичні аспекти прогнозування техніко-економічного рівня машин
Повернутись до змісту

Тема 1 Теоретичні аспекти прогнозування техніко-економічного рівня машин

Загальний|спільний| методичний підхід до прогнозування економічної ефективності нових виробів. Перед розробниками при створенні|створінні| нових машин ставиться глобальне завдання|задача|: обгрунтувати доцільність заміни існуючого приладу новим. Для цього необхідно вирішити|розв'язати| приватні завдання|задачі|. Суть поставлення цих завдань|задач| наступна|слідуюча|. У таблиці показано порівняння техніко-економічних характеристик існуючого базового приладу 1 (про вибір базового приладу див. далі) і нового (проектованого) 2, на підставі чого можна підійти до вирішення глобального задавдання.

Таблиця 1.1 — Порівняння техніко-економічних параметрів нового (проектованого) і базового приладів

Техніко-економічна величина

Числове значення (умовне) для приладу

Якісне порівняння

Примітка|тлумачення|

базового

нового

Продуктивність (швидкодія), од./год

12000

15000

Краще

 

Вартість (оптова ціна), грн

600

700

Гірше

 

Надійність (напрацювання), год.

300

400

Краще

 

Довговічність (термін служби), років

8

8

То саме

 

Споживана потужність, Вт|

100

130

Гірше

 

Маса, кг

5

4

Краще

 

Габарити, дм3

15

20

Гірше

 

Як бачимо|показно| з|із| таблиці 1.1, якісне порівняння техніко-економічних характеристик неоднозначно: деякі «краще», деякі «гірше», а інші «те саме». Отже, і висновок|виведення| на підставі такого порівняння неоднозначний. Висновок|виведення| міг би бути однозначним («доцільно»—«недоцільно»), якби якісне порівняння за всіма характеристиками було або «краще», або «гірше». Проте|однак| через об’єктивний закон діалектичного матеріалізму всі характеристики краще або все гірше бути не можуть, отже, немає і однозначного висновку|виведення| з приводу доцільності заміни існуючої машини новою на підставі такого порівняння.

Оскільки ці характеристики різнозначні|, то на підставі їх простого складання також не можна зробити висновок|виведення| про доцільність заміни існуючої машини новою. Скористатися якісним порівнянням техніко-економічних характеристик можна, якщо привести ці характеристики до однозначності. Таке зведення робиться|чиниться| способом ранжирування (привласнення|присвоєння| рангів) характеристик методами експертних оцінок. Враховуючи, що ці методи «грішать» значним суб’єктивізмом, їх рекомендується застосовувати лише в тих випадках, якщо ніякими|жодними| іншими достовірнішими методами скористатися не можна.

Як бачимо|показно| з|із| табл|. 1.1, техніко-економічні характеристики порівнюваних приладів, крім того, що вони різнозначні|, ще і різнорозмірні|, тому у такому вигляді їх не можна зіставляти|співставляти| (комбінувати) між собою. Для того щоб таке комбінування було можливе, характеристики повинні вимірюватися однією і тією самою одиницею. Такими вимірниками є|з'являється,являється| грошові одиниці — гривня, рубль, |карбованець|долар, євро. У принципі|в принципі|, можуть бути і інші вимірники — тимчасові, енергетичні і т. п.

Якщо всі техніко-економічні характеристики порівнюваних машин (і їх прояв|вияв| у процесі використання приладів) будуть переведені|перекладені,переказані| в грошові одиниці, тоді можливі їх будь-які комбінації і зіставлення.

Таким чином, послідовність вирішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| приватних і глобального завдань|задач| для визначення доцільності заміни існуючого приладу може бути така|слідуюча|:

1) вибрати базу для порівняння (аналог);

2) виявити характеристики машин, що змінилися;

3) перевести|перекласти,переказати| в грошові одиниці|карбованці| всі наслідки|результати| зміни цих характеристик при використанні приладів, інакше кажучи, визначити експлуатаційні витрати до і після зміни характеристик;

4) порівняти (зіставити) ці витрати;

5) зробити висновки|виведення| (на підставі зіставлення) про доцільність заміни існуючого приладу новим.

Процедуру вирішення цих завдань можна охарактеризувати як визначення техніко-економічної ефективності нових приладів.

Під визначенням техніко-економічної ефективності нових машин слід розуміти їх об’єктивну оцінку і аналіз з метою встановлення мінімальних вимог, необхідних для розроблення і виготовлення нормально функціонуючих приладів при найменших сумарних витратах|затратах| суспільної|громадської| праці і при поліпшенні|покращанні| основних параметрів цих приладів.

Розглянемо|розгледимо| загальний|спільний| методичний підхід до вирішення цих завдань (спочатку приватних, а потім — глобального), виходячи з того, що переведення|переведення,переказ| в грошові одиниці|карбованці| здійснене.

У зв’язку з новими вимогами, що висуваються до вдосконалення господарського механізму, виникла необхідність в перегляді деяких положень|становищ| оцінки економічної ефективності нової техніки.

Об’єктивно обг’рунтованим є|з'являється,являється| народногосподарський підхід до такої оцінки, що базується на єдиному критерії економічної ефективності, узгоджених|погоджених| з|із| ним показниках і відповідних цьому критерію умовах економічної ефективності. Такий підхід схематично може бути поданий|уявлений| таким чином:

.

 

Критерієм (основним мірилом) економічної ефективності нових машин є|з'являється,являється| економія суспільної|громадської| праці, тобто праці живої|жвавої| і уречевленої|матеріалізованої| у|в,біля| виробника і споживача приладів при адекватності кінцевого|скінченного| результату. Економія суспільної|громадської| праці має місце при зниженні його витрат|затрат| за рахунок застосування|вживання| нової техніки. При цьому мається на увазі як абсолютне їх зниження, так і відносне, тобто на одиницю корисного ефекту (це може відбуватися|походити| і при абсолютному підвищенні витрат|затрат| суспільної|громадської| праці).

Оскільки, відповідно до законодавства, на підприємствах всіх видів основним узагальнювальним показником фінансових результатів господарської діяльності є|з'являється,являється| прибуток, то має бути визначено зв’язок економії суспільної|громадської| праці і прибутку.

Абсолютно|цілком| очевидна пряма залежність прибутку від економії суспільної|громадської| праці: чим більша ця економія, тим менші суспільні|громадські| витрати виробництва (собівартість), тим більше суспільний|громадський| прибуток. Інша справа, як розподіляється ця економія між виготовлювачем, у|в,біля| якого витрати виробництва нових приладів можуть збільшитися, і споживачем, у|в,біля| якого витрати експлуатації відносно (на одиницю корисного ефекту) можуть зменшитися.

Цю обставину враховують в ціноутворенні на нові прилади, тобто в розподілі сумарного економічного ефекту (1.1) між виготовмовачем (у ціні нових приладів) і споживачем.

Як критеріальний інтегральний показник може бути використаний показник сумарного економічного ефекту

Е = Ее + Ет = Ее + ЕпрТс ,

(1.1)

де Ее| — економічний ефект за рахунок зміни одноразових витрат|затрат|, грн|; Ет| — економічний ефект за рахунок зміни поточних витрат|затрат| за весь час «життя» приладу, грн|.; Зпр — економічний ефект на поточних витратах|затратах| за 1 рік, грн/рік; Тс — термін служби приладу, років.

Відповідно до вищезазначеного критерію, умовою економічної ефективності нової машини, що свідчить про економію суспільної|громадської| праці, є

Е > 0 .

(1.2)

У разі, якщо|у разі , якщо,в случае | новий прилад обходиться дорожче (Ее| < 0), умова (1.2) стає недостатньою. Необхідне дотримання ще однієї умови:

Ток = |Ее| / Токн > 0 ,

(1.3)

де Токн — нормативний термін окупності додаткових витрат|затрат|, років.

Грунтуючись на вищевикладених загальних|спільних| положеннях|становищах|, викладених вище, розглянемо|розгледимо| їх інтерпретацію в застосуванні|вживанні| до визначення економічної ефективності створення|створіння| і використання нових машин.

У цьому випадку складові сумарного економічного ефекту Е (1.1), які повинні включати витрати|затрати| живої|жвавої| і упредметненої|матеріалізованої| праці, можуть бути подані|уявлені| в узагальненому вигляді|виді|:

Ее = Ем = Цб – Цн > 0 ,

(1.4)

Ет = Ем = Впб – Впн > 0 ,

(1.5)

де Ев — економічний ефект при виготовленні нових машин (на одноразових витратах|затратах|), грн|.: Ет — економічний ефект при споживанні|вжитку| нових машин за весь термін їх служби (на поточних витратах|затратах|), грн; Цб, Цн — оптові ціни базової і нової машини, грн; Впб, Впн — витрати споживача при використанні базової і нової машини відповідно за весь термін їх служби, грн.

Якщо впровадження нової машини пов’язане з|із| супутніми капітальними вкладеннями у|в,біля| споживача, вони повинні бути враховані в Цб і Цн.

Кожна з величин Ев| і Ет| є|з'являється,являється| різницею двох чисел, і тому вони можуть бути і позитивними, і негативними|заперечними| (1.4, 1.5), а за абсолютним значенням — більше або менше один одного. Значення Е як суми цих двох величин (1.1) також може виявитися або позитивним, або негативним|заперечним|, а потрібно, щоб сумарний ефект був величиною позитивною (1.2).

Для практичних розрахунків економічного ефекту за рахунок споживання|вжитку| нових машин зручніше скористатися такою|слідуючою| інтерпретацією формули (1.5):

,

(1.6)

де Есi — економічний ефект у|в,біля| споживача за рахунок зміни i-го виду витрат, грн|.; m — кількість видів витрат у|в,біля| споживача, за рахунок яких може бути одержаний|отриманий| економічний ефект (він залежить від зміни технічних параметрів порівнюваних приладів).

Кожний з економічних ефектів Есi визначається як різниця відповідних витрат при використанні базового Рпiб і нового Pпiн приладів. Таким чином, формули (1.5) і (1.6) адекватні і відрізняються лише формою запису: перша з|із| них — різниця витрат, друга — сума ефектів. Проте|однак| з погляду практичного використання формула (1.6) більш доцільна, оскільки|тому що| дозволяє виділити складові загального|спільного| економічного ефекту при використанні нових приладів, а це, у свою чергу|своєю чергою|, дозволяє аналітично підійти до регулювання економічного ефекту у|в,біля| споживача зміною тих або інших витрат Pпi за рахунок зміни тих або інших технічних параметрів xj нових приладів, оскільки Рпi є|з'являється,являється| функцією хj, тобто

,

(1.7)

де xj = x1, x2, ... — технічні параметри нового приладу, що змінилися.

Далі розглянемо|розгледимо| деякі питання, що відносяться до понять джерел економічних ефектів, бази для порівняння, періоду, за який потрібно вести розрахунок, тобто до понять, необхідних для використання в розрахунках економічної ефективності нових приладів формул (1.1) — (1.7).

Джерела економічних ефектів. Розрахунок економічної ефективності повинен виявити повний|цілковитий| народногосподарський ефект, який може бути одержаний|отриманий| з урахуванням|з врахуванням| виробництва і експлуатації проектованого приладу. Складові показника сумарного економічного ефекту у вигляді економічного ефекту при виготовленні Еп і споживанні|вжитку| Ес,| а також повний|цілковитий| народногосподарський економічний ефект Е (формули 1.1 і 1.5) можуть бути одержані|отримані| за рахунок|лічбу|:

економії витрат|затрат| суспільно необхідної праці (зниження витрат|затрат| на виробництво нових приладів або в процесі їх експлуатації);

задоволення яких-небудь якісно нових потреб суспільства|товариства| (кольорове і  об’ємне телебачення,  надзвукові     швидкості   і

т. п.);

поліпшення|покращання| якості продукції, що випускається за допомогою приладів;

поліпшення|покращання| умов праці, техніки безпеки і промсанітарії| (ергономічних і соціальних характеристик об’єкта);

поліпшення|покращання| охорони здоров’я (профілактика, лікування, реабілітація);

прискорення термінів і підвищення якості підготовки і навчання|вчення| кадрів (повчальні машини, рахунково-вирішальні|ухвальні| пристрої|устрої|, тренажери і т. п.);

вирішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| нових наукових проблем (дослідження космосу, світового океану, принципово нові конструктивні рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| за якісно новими науковими результатами);

зміцнення обороноздатності країни.

На основі порівняння витрат|затрат| суспільної|громадської| праці за базовим і новим виглядом приладів з урахуванням|з врахуванням| зазнаних джерел ефекту знаходять|находять| синтетичний показник порівняльної ефективності — сумарний економічний ефект.

База для порівняння (аналог). Серед чинників|факторів|, що впливають на оцінку якісної (технічний рівень) і кількісної (економічний ефект) характеристик нових машин, особливе місце відведене обгрунтованому вибору бази для порівняння (аналога), тобто машини, з|із| показниками якої проводять зіставлення техніко-економічних характеристик при визначенні технічного рівня і економічної ефективності нової машини.

Як аналог при визначенні технічного рівня нової машини вибирають машину, що має подібні за складом технічні характеристики і що перебуває|перебуває| на рівні кращих світових зразків або продукції конкурентів.|взірців| Цей аналог вибирають на етапі формування планів науково-дослідних робіт, а також при ухваленні|прийнятті,прийманні| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про поставлення нової машини на виробництво (назвемо|накликатимемо| її умовно аналог 1).

Як аналог при розрахунку економічного ефекту на одноразових і поточних витратах, тобто при виготовленні |і споживанні|вжитку| нової машини (формули 1.4 і 1.5) беруть машину, подібну за призначенням і сферою застосування|вживання| (назвемо|накликатимемо| її умовно аналог 2).

Для визначення собівартості і ціни нової машини на стадії проектування (наближеними методами, які розглянуті|розгледіти| нижче), беруть машину, подібну за конструктивно-виробничими ознаками, тобто ознаками, що впливають на формування собівартості техніки (назвемо|накликатимемо| її умовно аналог 3). Такими ознаками є|з'являються,являються| принцип дії, принципова схема, структурна схема, вживані матеріали і матеріалі, що комплектують вироби, технологічні процеси, серійність виробництва та ін.

В окремих випадках аналог 1, аналог 2 і аналог 3 можуть збігатися (у різних поєднаннях, але|та| частіше — аналог 2 і аналог 3), загалом це можуть бути різні машини.

Період, за який потрібно вести розрахунок економічної ефективності. Дуже|дуже| важливе| питання про період, за який слід обчислювати економічний ефект. Зараз вже залишилося що мало сумніваючихся із цього приводу|з цього приводу|, хоча ще в недалекому минулому прихильники|прибічники| розрахунку економічного ефекту за термін служби техніки були в значній меншості|меншості|. Більшість авторів у|в,біля| нас в країні і за кордоном приходять до єдиного висновку: економічний ефект впровадження нової техніки слід визначати за термін служби цієї техніки.

Разом з тим|в той же час|, не зважаючи на|незважаючи на| єдину думку, що формується, практичне її здійснення (у формулах для розрахунку економічного ефекту) помилкове. Або розрахунок ведеться за один рік (якщо користуються питомими зведеними витратами|затратами|), або за нормативний термін окупності. Один рік — це астрономічний, а не економічний період часу. Можливо, бачать зручність в тому, що він є|з'являється,являється| найбільш прийнятим плановим періодом, відповідно до якого розробляється багато нормативів, необхідних для розрахунку економічного ефекту. Але|та| тоді значеннями показників, розрахованими для одного  року, у тому числі і показником економічного ефекту, можна користуватися як проміжними. Процес виготовлення (виробництва) і споживання|вжитку| (експлуатації) машин не закінчується 31 грудня попереднього і не починається|розпочинається,зачинається| 1 січня подальшого|наступного| року. Для конкретної машини логічно правильним часом, протягом якого виявляється економічний ефект (діє її споживна вартість), є|з'являється,являється| час «життя» машини — термін служби.

Як випливає  з  наведеного  вище   загального|спільного|    методичного

підходу,  визначення   економічної   ефективності  нових  машин

зводиться до відшукання|відшукування| п’яти величин: економічного ефекту на витратах виробництва; річного економічного ефекту на витратах експлуатації; терміну служби машини; сумарного економічного ефекту і терміну окупності додаткових витрат|затрат|, якщо економічний ефект на витратах виробництва менше нуля, тобто коли нова машина дорожча.

Прогнозування економічного ефекту виробника. Одним з основних показників при оцінці економічної ефективності різних видів машин є|з'являються,являються| одноразові (для споживача) витрати|затрати|, зокрема ціна цих машин. Визначення собівартості (і на її основі ціни) машин, освоєних в серійному виробництві, становить|уявляє| відомі труднощі, оскільки|тому що| існуюча система обліку|урахування| на підприємствах не дозволяє точно врахувати всі витрати|затрати| на кожну машину. Але|та| ще складніше прогнозувати собівартість і ціну нових машин на стадії їх проектування. Будь-якому підприємству, що випускає нові машини, важливо|поважно| оцінити, в що йому обійдеться цей випуск і за яку ціну воно зможе продавати їх; прогнозування собівартості на стадії проектування потрібне для того, щоб вже на цій стадії виявити, наскільки для підприємства і для народного господарства це буде вигідно і економічно доцільно.

Зрозуміло, на стадії проектування, коли у розпорядженні розробників є|наявний| обмежена кількість необхідних даних, точну собівартість (і ціну) встановити важко|скрутно|. Але|та| методи наближеного розрахунку дають задовільний результат для аналізу економічної ефективності нових машин і цілком|сповна| прийнятні на даному етапі.

Труднощі прогнозування собівартості будь-якого виробу на стадії проектування зменшаться, якщо врахувати ряд|лаву,низку| обмежувальних умов:

перша умова — у наукових дослідженнях|вишукуваннях| і на практиці нерідко|незрідка| доводиться користуватися наближеними розрахунками на основі неточних початкових|вихідних| показників; при цьому правильність, висновків|виведень| обгрунтувати можна, якщо відомі числові значення помилок;

друга умова — на стадії проектування, якщо йдеться про аналіз техніко-економічної ефективності варіанта нової машини, досить знати наближене значення собівартості, оскільки|тому що| нас цікавить кінець кінцем|зрештою| нерівність Е > 0, для цього достатня точність визначення собівартості, що забезпечує достовірність даної нерівності;

третя умова — щоб забезпечити достатню точність для порівнюваних варіантів нових машин, необхідно використовувати одні й ті самі методи обчислення|підрахунку| собівартості.

Початкові|вихідні| дані для прогнозування собівартості залежать від стадії проектування і підготовки виробництва нових машин. Якщо на стадії розроблення технічного завдання|задавання| і ескізного проектування є|наявний| обмежена кількість даних, які, як правило, надалі зазнають значних змін, то на стадії технічного проектування кількість і якість початкових|вихідних| даних вищі. На стадії ж робочого проектування і освоєння дослідної|дослідної| партії наявні дані дозволяють визначати собівартість з|із| високим ступенем достовірності. Це і обумовлює|зумовлює| використання різних методів прогнозування собівартості.



загрузка...