Тема 8 Закономірності розвитку машин і технології їх виробництва
Цілеспрямований аналіз минулого замість винаходу майбутнього. У більшості робіт з S-кривих технічних систем наводиться картинка, зображена на рис. 8.1. І, дійсно, іноді різні технічні системи замінюють одна одну саме в такий спосіб. Тобто виникнення нової, більш прогресивної технічної системи відбувається, коли стара вже вичерпала можливості свого розвитку. Наприклад, автомобіль, що виник на століття пізніше того, як диліжанс дійшов до своєї досконалості, замінив його саме із цієї причини. І цей випадок аж ніяк не єдиний.
Численні приклади показують, що альтернативні технічні системи найчастіше виникають одночасно, але одна проривається першою, а інші впадають в «анабіоз» або вмирають. З часом картинка виглядає так, як це показано на рис. 8.1.
Приклад. Скільки статей ми читали про автомобілі майбутнього — електромобілі. Але ж перші електромобілі з’явилися одночасно із двигунами внутрішнього згоряння, а можливо, і раніше. Правда, одночасно із цими двома різновидами з’явилися й автомобілі на паровій тязі. У такий же спосіб майже одночасно з’явилися літак і вертоліт, пропелерний і реактивний двигуни. При цьому успіх на ринку до різних конструкцій прийшов з відставанням на десятки років. А скільки чудових винаходів ми знаємо лише тому, що вони були «заново винайдені» пізніше, у той момент, коли ринок був до них готовий? А скільки золотоносних винаходів нами ще має бути зроблено заново?
«Заново винайдені» винаходи є чудовою можливістю для цілеспрямованого створення нових бізнесів. А чи не можна не брати на себе ризик винаходу нового, у чому завжди багато непередбаченого, а цілеспрямовано реанімувати те, що вже існувало, адже за основний ризик його розробки вже заплатили інші?
Приклад. Прикладом цілеспрямованого використання даного підходу є блискуче рішення, винайдене для однієї з великих міжнародних корпорацій чудовим американським винахідником російського походження Борисом Злотіним і його колективом. У фірми-клієнта була проблема, властива всій індустрії. Одним з етапів виробництва було виділення твердих часттинок із сильнокислотного рідкого середовища. Проводилося відділення на гігантських виробничих центрифугах, які були дуже дорогими й часто ламалися. І от Злотіну потрібно було здешевити експлуатацію цих центрифуг.
Центрифуга на той час була типовою «третьоетапною» технічною системою. Це означає, що тисячі першокласних інженерів затратили вже багато мільйонів доларів, щоб оптимізувати в ній усе, що можна. І якщо «вилизана» до границі центрифуга однаково не задовольняла споживачів, покладати надій на неї більше не мало сенсу. Розуміючи це, Злотін вивчив альтернативні системи, які були запропоновані для даного виробництва до того, як центрифуга завоювала цей ринок.
З’ясувалося, що, крім використання центрифуги, уживали спроби відокремлювати частки методом фільтрування. Але дійсно, що рідке середовище кисле, жоден металевий фільтр, що був тоді, не витримував таких умов роботи. Єдиним винятком був позолочений фільтр, тому що золото в кислоті не розчиняється. Однак абразивні частинки стирали золото, і фільтри доводилося часто міняти. Використання золотого покриття робило такий процес економічно невигідним у порівнянні із центрифугуванням. Із цієї причини центрифуги повністю витиснули фільтри на першому етапі даного ринку й стали повними монополістами ринку на третьому етапі.
Злотіну лише залишалося згадати, що за півстоліття, що пройшло з моменту перемоги центрифуги на даному ринку, з’явилися дешеві й кислотостійкі фільтри із синтетичних матеріалів. Замість експлуатації величезної, небезпечної й дорогої промислової центрифуги було потрібно просто перевести процес на фільтрацію.
Наведений приклад показує, що відбір відбувається в момент часу, обумовлений етапом розвитку ринку, а не рівнем розвитку технічних систем. Так, фільтри як система більш проста й така, що раніше виникла, давно вже перебували на другому етапі S-кривої свого технічного розвитку. Центрифуги, які довелося спеціально створювати для даного типу виробництв, навпаки, тільки переходили з першого етапу на другий при тому, що найчастіше на ринку конкурують технічні системи одного рівня.
Відбір відбувається, коли ринок перебуває на першому етапі. На другий етап ринку, як правило, виходить лише одна з альтернативних систем, а інші можуть знову з’явитися на ньому вже пізніше.
До речі, важливим фактором для виходу або невиходу якого-небудь ресурсу на ринок може стати недотепна реклама або більш чітко налагоджена система доставки в конкурента.
Приклад. Чому переміг автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, а електромобіль програв? Справа у тому, що в епоху перших автомобілів земна куля освітлювався гасовими лампами. Бензин же був відходом виробництва гасу й продавався в аптеках як засіб від вошей. У результаті, куди б не поїхали перші автомобілісти, у будь-якому містечку вони могли знайти аптеку, купити в ній бензин і заправити мотор. А що було робити водієві електромобіля, якщо його транспорт зупинився? Якби на той час земна куля був би вже електрифікований, то перемогти б міг і електромобіль. Тепер же його черга настане тільки, якщо ціни на нафту зростуть до величини, що виправдовує гігантські капітальні витрати на перехід до нового виду і якщо не встигне виникнути яка-небудь нова альтернатива типу біотехнологічного спирту, причому в гігантських кількостях.
До речі, з появою нової, більш ефективної технічної системи стара не обов’язково зникає. Вона може або піти на четвертий етап, або залишатися повною мірою існувати на окремому сегменті ринку.