Основним кресленням при проектуванні різця є робоче креслення корпусу (рис. 2.7). Параметри ai, bi, di, li, hi на цьому кресленні визначаються конструктором відповідно до розмірів різальної пластини.
Деталі механізмів кріплення або стандартні, або не відрізняються великою складністю (див.рис.2.2-2.5).
На кресленні складання (див. рис. 2.6) повинні бути усі необхідні перетини, які пояснюють умови базування пластини та роботу механізму. Особливу увагу слід звернути на маркування різця. Різці з механічно закріпленою пластиною позначаються записом у рядок із 10 позицій [5].
Наприклад MTGNR 2525M22*. Тут М – схема силового замкнення; Т – форма пластини; G – форма робочої частини різця; N – задній кут пластини в інструментальній системі координат; R – напрям подачі; 25 і 25 – відповідно висота і ширина перетину приєднувальної частини; М – довжина різця; 22 – довжина різальної кромки пластини; * - особливі відмітки виробника. ГОСТом допускається замість літер при маркуванні використовувати цифри. Проте літерно-цифрове маркування більш сприйнятливе і рекомендоване міжнародним стандартом ISO.
