Незважаючи на різноманітні підходи до визначення витрат, більшість економістів вважає, що вартість товару формують витрати. Згідно з марксистською концепцією, вартість товару перевищує собівартість на величину додаткової вартості.
Тобто, собівартість – це те, чого коштує виробництво товару виробникові (підприємству), вона зводиться до суми: К = С+V, вартість – це те, чого коштує виробництво даного товару суспільству, тобто вона є сумою:
Т = C + V + М.
В умовах конкуренції вартість виявляється на ринку і виступає у формі ціни. Для окремого підприємства ціна є незалежною від нього величиною, вона може безпосередньо впливати лише на свої витрати: С + V. Таким чином, при незмінних ринкових цінах основною умовою одержання додаткової вартості є зниження витрат, насамперед, середніх, тобто витрат на одиницю продукції.
Якщо ж на ринку діє фірма-монополіст, вона використовуючи свою владу на ринку як монополіст, може впливати на ціну своїх товарів, цим самим збільшуючи свій додатковий продукт за рахунок ціни, а не за рахунок зниження витрат.
Ціна, що формується на ринку, перевищує витрати (собівартість) на величину прибутку. Тому у цілому ціну одиниці товару можна виразити таким чином:
Ціна = Середні витрати + Середній прибуток.
Тут під середніми витратами розуміють витрати у розрахунку на одиницю продукції (собівартість одиниці продукції), під середнім прибутком – прибуток, одержаний від реалізації одиниці продукції. Якщо цей середній прибуток для всіх обсягів виробництва Q однаковий, то середній прибуток СП, помножений на обсяг виробництва Q, дасть загальний (валовий) прибуток ВП: