Основною характерною рисою побудови бухгалтерського обліку затрат за однопередільним варіантом є те, що формування елементів затрат здійснюється одноразово. При цьому можливі дві модифікації: без поділу елементів затрат на прямі та непрямі та з поділом елементів затрат на прямі та непрямі.
У першій модифікації побудови обліку всі елементи затрат є прямими щодо виготовленого продукту. Непрямих затрат немає. Ця модифікація характерна для індивідуальних виробництв (судно- та трубобудування, ремонтні роботи або молокопереробне виробництво, коли виготовляється один вид продукції, який не має типосортового поділу). Наприклад, розлив мінеральної води в однакову тару: 0,33 л і тільки.
Фактична собівартість окремих об'єктів калькуляції готових продуктів визначається як сума елементів затрат, поділена на кількість виробленої продукції (рис. В.3.1, В.3.2).
У другій модифікації побудови обліку за однопередільним варіантом усі витрати, сформовані в елементи затрат, поділяються за двома характеристиками: прямі або непрямі щодо готового продукту. Для аналітичного обліку затрат відкривають рахунки для нагромадження прямих затрат за видами продукції: виробів, замовлень, робіт, послуг тощо та нагромадження непрямих затрат — загальногосподарських, загальновиробничих або інших непрямих. Періодично непрямі затрати розподіляються між окремими видами продукції і визначається фактична собівартість окремих виробів за методом простого ділення суми затрат окремих виробів на кількість за одиницями вимірювання (рис. В.3.3, В.3.4).
