Як було визначено вище, нормативний метод обліку затрат діяльності є похідним від нормативного управління, тобто управління, заснованого на інформації про відхилення фактичних витрат від заздалегідь встановлених норм (стандартів) параметрів. Там же, на рис. В.3.2, було розкрито принципові вихідні положення правильного розуміння нормативного обліку та його узгодження з управлінням.
Спинимося тепер на особливостях нормативного методу при обліку виробничої діяльності методом неповних затрат.
Насамперед планування та нормування затрат має в бізнес-плані передбачати норми на такі затрати:
прямі змінні за видами продукції та видами затрат;
непрямі змінні за окремими видами витрат управлінського та організаційного характеру;
непрямі сталі управлінського та організаційного характеру.
Має бути розроблена методика виявлення відхилень від норм та порядок їх документування.
У поточний облік вводиться поняття про три види затрат:
в межах норм;
зміни норм;
відхилення від норм.
Основою побудови обліку є технологія та організація виробництва, згідно з особливостями яких добираються центри затрат та центри відповідальності.
Доволі специфічним є складання нормативної калькуляції. З огляду на те, що метод неповних затрат передбачає облік непрямих затрат за двома ознаками (змінні вони чи сталі), цей елемент слід передбачити при складанні нормативних калькуляцій. Непрямі сталі затрати в калькуляції участі не беруть, їх списують безпосередньо на фінансові результати.
Наведене слід мати також на увазі для визначення незавершеного виробництва.
Що ж до побудови змін норм та відхилення від норм, то ця частина обліку однакова як у разі застосування методу повних затрат, так і методу неповних затрат.
Важливу особливість має і побудова нормативного методу непрямих затрат. Оскільки непрямі затрати поділено на дві частини — змінні та незмінні, то цього потребує і кожний проміжний обліковий комплекс (ідеться, зокрема, про затрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, а також загальногосподарські затрати тощо): його додатково поділяють на дві частини: непрямі змінні та непрямі сталі затрати. Згідно з цими ознаками потрібно вести облік відхилень від норм та облік зміни норм.
Водночас підприємства можуть, коли це потрібно, доповнювати наведену схему окремими елементами із серії змішаних варіантів. Внесення того чи іншого елемента до загальної структури розширює інформаційні контрольні і аналітичні можливості обліку.