Інструкція щодо заповнення державної статистичної звітності № 1-ПВ (страйк) «Звіт щодо причин та наслідків страйку»
Загальні положення
Інструкція щодо заповнення форми державної статистичної звітності щодо причин та наслідків страйку (далі — Інструкція) розроблена відповідно до статті 14 Закону України «Про державну статистику». Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи, що розташовані на території України. Підставою для складання форми №1-ПВ (страйк) є дані первинного обліку (накази, табелі обліку робочого часу), що підтверджують невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків у зв’язку зі страйком. Статистичний звіт за формою №1-ПВ (страйк) складається підприємством (організацією, установою), на якому мало місце припинення роботи (часткове чи повне) з причини оголошення страйку трудовим колективом, і подається до територіального органу державної статистики та відділенню Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях, у містах Києві і Севастополі — до Національної служби посередництва і примирення одразу після закінчення страйку. Датою припинення страйку вважається той день, коли всі страйкуючі приступили до роботи, незалежно від того, урегульовані питання до кінця чи ні. Звіт складається на кожен страйк окремо.
Розділ І
У відповіді на запитання 3 необхідно відмітити головну причину виникнення страйку. Причини можуть бути соціально-економічного характеру і стосуватися: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту щодо: організації виробництва і праці, нормування і оплати праці, регулювання режиму праці, тривалості робочого часу і відпочинку, забезпечення продуктивної зайнятості, соціальних гарантій, компенсацій, пільг; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в)виконання колективного договору, угоди або окремих положень, зокрема з питань: гарантії праці та продуктивної зайнятості, встановлення мінімальних соціальних гарантій щодо оплати праці, своєчасності виплати заробітної плати, умов зростання фонду оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, режиму роботи, умов і охорони праці та ін.; г)невиконання вимог законодавства про працю щодо питань: гарантій при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів (контрактів) найманих працівників, забезпечення зайнятості вивільнених працівників, регулювання режиму роботи, нормування і оплати праці.
У відповіді на запитання 5 необхідно вказати, чи створювались на підприємстві:
—примирна комісія — орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін (стаття 8 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»);
—трудовий арбітраж — орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до статей 11, 12 вищезазначеного Закону.
Відповіді на запитання 3, 4, 5 відмічаються шляхом підкреслювання або обведення варіанта відповіді.
Розділ II
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (рядок 01) визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, що затверджена наказом Мінстату України від 07.07.95 №171 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.08.95 за №287/823, зі змінами, затвердженими наказом Держкомстату України від 18.02.99 №67 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.03.99 за №145/3438.
У рядку 02 враховується загальна кількість працівників, які брали участь у страйку. При цьому кожен працівник ураховується один раз незалежно від тривалості робочого часу, впродовж якого він не працював через страйк. Втрати робочого часу (рядок 03) визначаються як сума невідпрацьованих людино-годин усіх страйкарів за кожний день страйку, що припадає на робочі дні
Наприклад:
Отриманий результат необхідно відобразити у формі звіту. В рядку2 наводиться загальна кількість осіб, що брали участь у страйку. В даному прикладі це 500 осіб за умови, що 07.04 страйкували ті самі працівники, що і в інші дні. Якщо в інші дні страйкували особи, що не входять до вищевказаних 500 осіб, то їх число треба додати. У рядку03 наводиться 5200 людино-годин.
Обсяг недоданої продукції (невиконаних робіт, послуг) (рядок 04) розраховується шляхом множення числа людино-годин втрат робочого часу на середньогодинний виробіток за останній місяць, що передував страйку. При цьому слід врахувати, що обчислення обсягу продукції (робіт, послуг) здійснюється за фактичними цінами, які діяли на підприємстві (організації) на момент страйку.
У рядку 05 відображається сума коштів, що виплачені зі спеціального страйкового фонду, утвореного за рахунок добровільних внесків і пожертвувань та інших джерел.
Роз’яснення щодо складання державної статистичної звітності про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма №1-ПВ (умови праці))
Загальні положення
Форму №1-ПВ (умови праці) складають підприємства та організації, що належать до таких секцій (розділів, груп) Класифікації видів економічної діяльності (далі — КВЕД):
У статистичній звітності з умов праці дані наводяться щодо працівників, які враховуються в обліковій кількості. Її обчислення здійснюється відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 №171 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 07.08.95 за №287/823, зі змінами, внесеними наказом Держкомстату України від 18.02.99 №67 і зареєстрованими Міністерством юстиції України 09.03.99 за №145/3438.
Увага! Кількість жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченого законодавством, до рядків 10020—11140 не включається.
Дані у звіті наводяться щодо всього персоналу.
Якщо на підприємстві не було працівників, які працюють зі шкідливими та важкими умовами праці, у звіті необхідно заповнювати тільки рядки 10010, 10150, 10160, 10170 розділу І.
Розділ І звіту складається фахівцями з охорони праці або фахівцями, на яких покладено їхні обов’язки, розділ ІІ — фахівцями з нормування праці або фахівцями, які їх замінюють. Рядок 10010 заповнюється фахівцями відділу кадрів.
Розділ І. Стан умов праці
Оцінка стану умов праці здійснюється на підставі результатів проведеної атестації робочих місць (санітарно-гігієнічних обстежень шкідливих факторів виробничого середовища), результати якої відображаються у картках умов праці робочих місць, в санітарному паспорті цеху (дільниці, виробництва).
У рядках 10020—10130 дані наводяться станом на кінець року стосовно працівників, зайнятих зі шкідливими умовами праці, на робочих місцях, де хоча б один шкідливий виробничий фактор перевищує ГДК (гранично допустиму концентрацію) або ГДР (гранично допустимий рівень), установлені санітарно-гігієнічними нормами відповідно до Гігієнічної класифікації праці, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 12.08.86 №4137-86.
У рядку 10020 кожен працівник враховується тільки один раз незалежно від кількості небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що на нього діють (впливають).
У рядках 10030—10130 працівники враховуються за кожним фактором окремо. Один і той працівник може бути врахованим за кількома рядками, якщо на нього одночасно впливає ряд факторів, вказаних у рядках 10030—10130. Дані стосовно працівників включаються до цих рядків незалежно від того, одержують працівники пільги за шкідливі умови праці чи ні.
У рядку 10140 вказується облікова кількість працівників, зайнятих зі шкідливими умовами праці, яким на 31 грудня звітного року не виповнилося 18 років.
У рядку 10150 відображається кількість працівників, яка визначається згідно з Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 №256 та зареєстрованим Мін’юстом України 30.03.94 за №51/260, а також Переліком важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 №46 та зареєстрованим Мін’юстом України 28.07.94 за №176/385.
У рядку 10160 враховуються працівники, які постійно працюють у три- та чотиризмінному режимі. Кількість змін визначається на добу.
У рядку 10170 відображається кількість працівників, зайнятих в найбільш чисельній зміні на 31 грудня. Якщо 31 грудня підприємство не працювало з різних причин (додатковий вихідний, відсутність замовлень тощо) показник заповнюється станом на останній робочий день року.
Розділ II. Пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці
У розділі наводяться дані стосовно працівників, які одержують пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці та мають право на пенсії за віком на пільгових умовах.
У розділі II не враховуються працівники, які отримують пільги і компенсації відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У рядку 11010 наводяться дані стосовно працівників, яким за результатами атестації робочих місць з умов праці надаються додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці згідно зі ст.7 Закону України «Про відпустки» та Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.03 №679.
У рядках 11020, 11080 наводиться кількість працівників, яким згідно з п.2 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 №505 надається додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці понад тривалість, встановлену законодавством (Списками).
У рядку 11030 наводиться кількість працівників, яким за результатами атестації робочих місць з умов праці згідно з Порядком застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.01 №122, колективним договором встановлена скорочена тривалість робочого тижня за роботу зі шкідливими умовами праці.
У рядку 11040 наводиться кількість працівників, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено доплати за умови праці на важких роботах та роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Питання встановлення зазначених доплат регулюються постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.86 №387/22-78, якою затверджено Порядок застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати за умови праці.
У рядку 11050 наводиться кількість працівників, які безкоштовно одержують молоко або інші рівноцінні продукти харчування у зв’язку зі шкідливими умовами праці з метою профілактики на підставі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних продовольчих продуктів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.11.87 №4430-87, та Порядку застосування переліку, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і президії ВЦРПС від 16.12.87 №731/П-13. Згідно з роз’ясненнями Міністерства праці та соціальної політики у рядку 11050 необхідно відображати кількість тільки тих працівників, які зайняті в умовах перевищення гранично допустимих рівнів або концентрацій хімічних речовин.
У рядку 11060 наводиться кількість працівників, які одержують лікувально-профілактичне харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці з метою зміцнення їхнього здоров’я згідно з Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливими умовами праці, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і президією ВЦРПС від 07.01.77 №4/П-1.
У рядку 11070 наводиться кількість працівників, які одержують додаткові відпустки за особливий характер праці згідно зі ст.8 Закону України «Про відпустки» та Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.03 №679.
У рядку 11090 наводиться кількість працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за роботу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці згідно з п.«а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі —Закон), Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 №36 та за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
У рядку 11100 наводиться кількість працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці згідно з п. «б» ст. 13 Закону, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 №36 і за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
У рядку 11110 наводиться кількість працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пп. «в»—«з»ст. 13 та ст. 14 Закону.
У рядку 11120 наводиться кількість працівників, які мають право на пенсію за вислугу років згідно зі ст. 51—55 Закону.
У рядку 11130 наводиться кількість працівників облікового складу, яким згідно з частиною третьою ст. 13 Закону за рахунок коштів підприємств (організацій) на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено пенсії за віком на пільгових умовах.
У рядках 11090—11130 враховуються працівники, які мають право на пенсію на пільгових умовах, а також ті, які вже скористались цим правом, але продовжують працювати на цих же робочих місцях. У зазначених рядках кожен працівник враховується тільки один раз незалежно від можливості одержання пенсії на пільгових умовах за кількома підставами.
Кожен працівник незалежно від того, користується він одним або кількома видами пільг та компенсацій, в рядку 11140 враховується тільки один раз.
Роз’яснення щодо складання державної статистичної звітності про щорічні відпустки (форма №5-ПВ)
Законом України «Про відпустки» (cm.4) встановлені такі види щорічних відпусток:
основна відпустка (ст.6 цього Закону);
додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці (ст.7 цього Закону);
додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону);
інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
РОЗДІЛ І
У розділі І відображається чисельність штатних працівників облікового складу підприємства, установи, організації станом на 31 грудня (або останній робочий день) 20__ року, які мають право на щорічну основну відпустку згідно із законодавством. У зазначеній чисельності не враховуються працівники, прийняті тимчасово, а також на сезонні роботи.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Деяким категоріям працівників надається основна щорічна відпустка подовженої тривалості:
промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих робочих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів;
зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче — 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, в розрізах, кар’єрах і рудниках глибиною до 150 метрів — 24 календарних дні зі збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше;
зайнятим у лісовій промисловості та лісовому господарстві державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарствах, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв — 28 календарних днів;
воєнізованому особовому складу гірничо-рятувальних частин — 30 календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничо-рятувальних частин — 24 календарних дні зі збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28;
керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам — до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
інвалідам І і II груп — 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів;
державним службовцям — 30 календарних днів (ст. 35 Закону України «Про державну службу»);
особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу (ст.47Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»):
у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44календарні дні;
у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів;
у зоні посиленого радіологічного контролю — 30 календарних днів;
суддям — 35 календарних днів (ст. 44 Закону України «Про статус суддів»);
народним депутатам у міжсесійний період — 45 календарних днів (частина дев’ята ст. 32 Закону України «Про статус народного депутата України»);
прокурорам і слідчим прокуратури — 30 календарних днів (стаття 49 Закону України «Про прокуратуру»);
службовим особам митних органів України, які мають персональні звання, — тривалістю не менше 30 календарних днів (стаття 162 Митного Кодексу України).
У рядках 102—112 здійснюється розподіл чисельності працівників, яка наведена у рядку 101, залежно від встановленої законодавством тривалості щорічної основної відпустки.
У відповідному рядку (102—112) повинні враховуватись усі працівники, які мають право на щорічну основну відпустку незалежно від того, використана вона чи ні.
Працівники, які не використали щорічну основну відпустку за минулі відпрацьовані робочі роки, враховуються у рядках 113—115. У рядок 113 також включається чисельність працівників, які не використали відпусток більше ніж за два роки, тому дані цього рядка можуть бути більшими за суму рядків 114, 115.
При розподілі чисельності працівників за ознакою тривалості щорічної основної відпустки слід звернути увагу на такі види відпусток, які при їх наявності не повинні враховуватись: соціальні відпустки (ст.17, 18, 19 Закону), додаткові відпустки в зв’язку з навчанням (ст.13, 14 і 15 Закону), творчі відпустки (ст.16 Закону), відпустки без збереження заробітної плати (ст.25, 26 Закону), відпустки, які надаються у зв’язку з виконанням громадських обов’язків (донорам, членам добровільних народних дружин та ін.), оскільки вони не належать до щорічних.
Заповнення розділу І проводиться, виходячи з тривалості оплачуваної щорічної відпустки в календарних днях.
РОЗДІЛ II
У розділі II із загальної чисельності працівників, врахованих у розділі І, виокремлюється чисельність тих працівників, які мають право на щорічні додаткові відпустки, незалежно від того, використали вони їх чи ні.
У рядку 201 враховуються працівники, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу: в шкідливих і важких умовах праці; пов’язану з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних, географічних та геологічних умовах підвищеного ризику для здоров’я; за ненормований робочий день.
У рядках 202—215 враховуються працівники, які мають право на щорічні додаткові відпустки з максимальною тривалістю календарних днів за Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1290. Рядок 202 дорівнює сумі рядків 203—215.
У рядках 218—229 враховуються працівники, які мають право на щорічні додаткові відпустки з максимальною тривалістю календарних днів за Списком виробництв, цехів, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних, географічних та геологічних умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290. Рядок 218 дорівнює сумі рядків 219—229.
Розподіл чисельності працівників у рядках 203—215 та 219—229 здійснюється згідно з максимальною тривалістю щорічної додаткової відпустки, яка може бути встановлена конкретному працівнику відповідно до зазначених списків, незалежно від фактичної тривалості використаної відпустки.
У рядку 216 відображається фактична сумарна тривалість використаних у 20__ році відпусток усіх працівників, які враховані у рядках 203—215.
У рядку 217 враховується чисельність штатних працівників облікового складу, які враховані у рядках 203—215, але не використали щорічну додаткову відпустку у 20__ році за роботу в шкідливих і важких умовах праці.
У рядку 230 відображається фактична сумарна тривалість використаних у 20__ році відпусток усіх працівників, які враховані у рядках 219—229.
У рядку 231 відображається чисельність штатних працівників облікового складу, які враховані у рядках 219—229, але не використали щорічну додаткову відпустку у 20__ році за особливий характер праці згідно з відповідним списком виробництв, робіт, професій і посад.
У рядку 232 відображається чисельність штатних працівників облікового складу, які мають право на щорічні додаткові відпустки за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, професій, визначених колективним договором, угодою.
У рядку 233 відображається фактична сумарна тривалість використаних у 20__ році відпусток усіма працівниками, які враховані у рядку 232.
У рядках 203—215, 219—229 розподіляється чисельність працівників за тривалістю щорічної додаткової відпустки по кожному її виду, при цьому один працівник може бути врахований кілька разів, якщо він має право на відпустку з кількох підстав.
У рядку 234 враховуються працівники, яким за колективним договором передбачені додаткові відпустки, що не гарантовані чинним законодавством.
У рядку 235 відображається фактична сумарна тривалість використаних у 20__ році відпусток усіма працівниками, які враховані у рядку 234.
У рядку 201 у загальній чисельності працівників, що мають право на щорічні додаткові відпустки, кожен працівник враховується тільки один раз, незалежно від кількості видів відпусток, наведених у рядках 202—232. Дані рядка 201 дорівнюють або можуть бути менше за суму рядків 202, 218 та 232.
У рядку 236 наводиться облікова чисельність жінок, які станом на 31грудня 20__ року перебувають у штатному складі працівників і мають дітей віком до 18 років, що народилися в період з 31 грудня 20__ року по 31грудня 20__ року включно.
