Метою діагнозу є поглиблено і детально вивчити проблеми клієнта, виявити сили і фактори, які спричинили її виникнення, та підготувати всю необхідну інформацію для прийняття рішення. На етапі діагностування консультант здійснює пошук та аналіз необхідних фактів та ідентифікацію проблеми.
Необхідними джерелами інформації, які використовує консультант на етапі діагностики, є записи і документи, розміщені на матеріальних носіях, результати власних спостережень консультанта та бесід з керівниками організації клієнта. Оцінки можуть відбуватися експертним шляхом. Основними методами оцінювання є опитування, інтерв’ю, дискусія та метод Дельфі. Експертне оцінювання за цими методами відбувається в кілька етапів: визначення мети експертизи і організація процедури опитування; формування груп спеціалістів-аналітиків, визначення їхніх прав та обов’язків; відбір експертів і формування експертних груп; проведення опитування; аналіз і обробка інформації; синтез об’єктивної і експертної інформації з метою приведення її до форми, відповідної процесу прийняття рішень.
Аналіз фактів починається з їх систематизації. Підготовлені та систематизовані факти аналізують для виявлення взаємозв’язків, співвідношень і тенденцій. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків проблеми дозволяє планувати необхідні зміни з підвищення ефективності роботи організації. Побудування силового поля дозволяє виявити сили, що сприяють підтримці нововведення та сили, що перешкоджують його впровадженню. Консультантові належить підтримувати баланс між обома групами сил з метою забезпечення життєздатності інновації.
Зворотний зв’язок надає клієнту інформацію про нові факти відносно організації та дозволяє зрозуміти методи дослідження консультанта. Завершення діагностичної роботи передбачає подання для розгляду клієнтом результатів дослідження у формі діагностичного звіту.