Методичні рекомендації до вивчення теми
Вивчення теми, зміст якої пов'язаний з процесами прийняття управлінських рішень, передбачає ознайомлення з широким колом питань, що безпосередньо стосуються сутності роботи будь-якого менеджера. Тому в зв'язку з великим обсягом матеріалу, а також зважаючи на значущість процесів прийняття управлінських рішень для діяльності підприємств, в деяких навчальних закладах програма підготовки менеджерів організацій містить окрему дисципліну з аналогічною назвою.
З огляду на широкий спектр поглядів, що стосуються понять і категорій, притаманних процесу прийняття управлінських рішень, для кращого усвідомлення їх сутнісного змісту пропонується опрацювання рекомендованих за цією темою літературних джерел. Зокрема, значущість та місце процесу прийняття управлінських рішень в системі управління організаціями, а також природа та сутність цього явища, склад його елементів, класифікація управлінських рішень за різними ознаками тощо з достатньою повнотою висвітлені в працях Дж. Ґібсона [1], Р. Дафта [2], Д. Дерлоу [3], М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі [6], В. Б. Ременникова [7], Е. О. Смирнова [9], P. А. Фатхутдинова [10], В. С Юкаєвої [11].
Більшість дослідників обстоюють думку, згідно з якою всі функції управління можуть бути реалізовані саме шляхом прийняття та впровадження численних рішень стосовно різноманітних аспектів діяльності організацій. Головною метою будь-якого управлінського рішення є вирішення певних проблем, що заважають організації досягти своїх цілей. Зіставлення різноманітних точок зору фахівців щодо визначення категорії «прийняття управлінських рішень» дозволяє дійти висновку, що прийняття рішення — це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, спрямованої на усунення цієї проблемної ситуації. Усвідомлення сутності процесу прийняття рішень допомагає краще зрозуміти існуючі моделі прийняття рішень: класичну, по-ведінкову, ірраціональну. Докладну інформацію про характерні риси, сфери застосування, переваги та недоліки моделей можна знайти в роботах Р. Дафта [2] та М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі [6].
Зазначені літературні джерела стануть у пригоді під час засвоєння процедур процесу прийняття рішення. Важливо зрозуміти особливості та сфери застосування інтуїтивної та раціональної технології прийняття рішень, їх недоліки та переваги, склад та зміст їх етапів. Існує багато думок стосовно кількості та змісту етапів раціональної технології прийняття рішень. Ознайомитися з ними можна в працях Дж. Ґібсона [1], Б. Г. Литвака [5], В. Б. Ременникова [7], Е. О. Смирнова [9], P. А. Фатхутдинова [10], В. С Юкаєвої [11]. Враховуючи, що основною причиною розбіжностей є різний ступінь деталізації процесу, узагальнену модель раціональної технології прийняття рішень можна подати як послідовність п'яти етапів: діагноз проблеми; накопичення інформації про проблему; опрацювання альтернатив; оцінка альтернатив, прийняття рішення (вибір найкращої альтернативи). Слід усвідомлювати, що за такого складу етапів у межах першого з них окрім виявлення проблемної ситуації виконуються також процедури зі встановлення мети вирішення проблеми та ідентифікації критеріїв прийняття рішення (на підставі визначеної мети).
Певні ускладнення у менеджерів-практиків викликають питання доцільності залучення підлеглих до процесу прийняття управлінських рішень. Також невизначеною залишається проблема вибору стилю прийняття рішень. На ці запитання можна дати обгрунтовану відповідь за допомогою моделей Врума— Джаґо та Р. Роскіна. Перелік чинників, що впливають на вибір того чи іншого стилю або режиму прийняття рішення, та рекомендації щодо застосування моделей наводяться в роботах Дж. Ґібсона [1], Дафта [2], 3. П. Румянцевої [8].
Одним із найскладніших етапів раціональної технології прийняття рішень є етап опрацювання альтернативних варіантів вирішення конкретної проблеми. Недостатня їх кількість спричиняє велику ймовірність прийняття неоптимального рішення. В той же час генерування альтернатив вимагає значних інтелектуальних зусиль і витрат часу. Суттєво полегшити цю роботу спроможні методи творчого пошуку альтернатив, які застосовуються в індивідуальному режимі, під час колективного творчого пошуку та придатні для використання в обох зазначених випадках. Характеристики методів творчого пошуку альтернатив, особливості та умови їх використання наведені такими авторами: Дж. Ґібсон [1], Р. Дафт [2], В. М. Колпаков [4], В. С Юкаєва [11].
