загрузка...
 
9.2. Процес виконання контракту.
Повернутись до змісту
Згідно з практикою ділового обігу виконання МКК не завжди зводиться до вчинення однієї (разової) дії, як це відбувається, наприклад, при купівлі–продажу товарів в універсамі. У більшості випадків виконання МКК являє собою процес, тобто певну систему послідовних дій.
Процес виконання МКК можна поділити на дві стадії: матеріальну та техніко–юридичну (рис. 9.2).

Матеріальна стадія виконання МКК
Строк виконання контракту — узгоджені сторонами та передбачені в контракті періоди, протягом яких сторони повинні виконати свої зобов'язання перед партнерами; юридичний факт, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки.
Цивільно–правові строки дуже різноманітні (рис. 9.3).

Імперативні строки — строки, які не можуть бути змінені за угодою сторін.
Диспозитивні строки — передбачені законодавством, але можуть бути змінені за угодою сторін.
Визначені строки— вказуються їх початок і кінець, точний розмір, який–небудь момент і т. д.
Невизначені строки — вказуються наближені координати для визначення строку: «розумний строк» (своєчасно) і т. д.
Основні способи встановлення строків виконання МКК показані на рис. 9.4.

Якщо в контракті передбачена фіксована дата його виконання, то зобов'язання підлягає реалізації у цей день.
Закінчення періоду виконання контракту встановлюється по–різному для різних видів строків. Так, якщо строк визначений у роках, то він закінчується у відповідний місяць та число останнього року строку. Якщо строк визначений у місяцях, то він закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У тому випадку, коли відповідний місяць не має означеного числа, строк закінчується в останній день місяця. При строку в півмісяця закінчується на п'ятнадцятий день.
Приклад: – А пропонує В надати йому консультативні послуги щодо закупівлі машин та устаткування. Узгоджено, що експерти А зустрінуться з В «в червні». У принципі обов'язок оголосити фіксовану дату зустрічі в червні належить А. Однак обставини можуть залишити право вибору дати зустрічі і за В.
При визначенні строку тижнями він закінчується у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день. Дії повинні бути виконані до 24–ї години останнього дня строку. Проте коли дії повинні бути завершені в компанії, то строк ви конання контракту завершиться в той час, коли згідно з правилами денної компанії завершуються операції такого роду.
У деяких МКК виконання визначається спеціальними термі нами «розумний строк» і т. д. або ж взагалі сторони не встановлюють строків виконання зобов'язань чи формулюють їх нечітко.
Приклад: – А— будівельна компанія, підрядник. Йому потрібне спеціальне устаткування для продовження робіт на будівельному майданчику, зв'язується з В іншим будівельним підрядником по телефону на предмет поставки визначеного устаткування. В погоджується поставити дане устаткування. Сторони не домовились про строк виконання зобов'язання. За таких обставин виконання повинно бути здійснено «у розумний строк». Оскільки роботи на будівельному майданчику зупинені через труднощі, А терміново потрібне устаткування для продовження вказаних робіт, то в цьому випадку «в розумний строк» означає, що виконання зобов'язання В повинно бути здійснено безвідкладно.
Якщо ж МКК регламентується нормами зарубіжного права, слід мати на увазі, що останні можуть відрізнятися від норм українського права. І в цих випадках слід уточнити строки виконання зобов'язань, якщо вони не точно сформульовані у контракті. «Розумність» або ж «нерозумність» строку виконання зобов'язань у разі виникнення спору визначатиме суд.
Місце виконання контракту.
Зобов'язання виконуються в місці, яке визначене контрактом або ж законом. Якщо місце виконання контракту не визначено контрактом і його неможливо визначити з суті зобов'язання чи звичаїв ділового обігу, то згідно з українським законодавством:
– зобов'язання з передачі об'єкта нерухомості виконуються в місці знаходження названого об'єкта;
– зобов'язання з передачі товару або іншого майна, за необхідністю його перевезення, виконується в місці здачі товару першому перевізнику для передачі його кредитору;
– зобов'язання підприємця передати товар або інше майно у місце виготовлення або зберігання товару виконується, якщо це місце відоме стороні, що купує товар;
– грошові зобов'язання виконуються в місці проживання кредитора у момент виникнення зобов'язань, а якщо кредитором є юридична особа— в місці його знаходження в момент виникнення зобов'язань. Якщо кредитор до моменту виникнення зобов'язань змінив місце проживання або знаходження і сповістив про це боржника, місцем виконання зобов'язання повинно стати нове місце проживання чи знаходження кредитора з віднесенням на рахунок останнього всіх затрат, зв'язаних зі зміною місця виконання;
– всі інші зобов'язання мають бути виконані за місцем знаходження тієї сторони, що приймає виконання зобов'язання.
Приклади: – Компанія А укладає угоду зі школою В на предмет проведення курсу занять з інтенсивного вивчення англійської мови для групи інженерів компанії А. Якщо інше не визначено в контракті, лекції повинні проходити в місці, де знаходиться школа В.
– Обставини ті самі, що й у прикладі 1. Школа В посилає свій рахунок А. Вартість лекцій повинна, як правило, оплачуватися в місці, де знаходиться В.
Кожний рік 5 листопада А сплачує роялті В в місці знаходження його підприємства. В переїздить в іншу країну, куди оплата надходять через деякий час (наприклад, 1 місяць). Раніше А давав своєму банку вказівку про переказ грошей 15 жовтня. В нових умовах така вказівка повинна бути віддана найпізніше до кінця вересня, якщо А хоче запобігти простроченню платежу. В зобов'язаний поінформувати А про нове місце знаходження його комерційного підприємства в строк, достатній для необхідних дій зі сторони А, які він повинен здійснити для платежу; на В також відносяться додаткові затрати.
Вартість виконання контракту.
Кожна сторона несе затрати по виконанню своїх зобов'язань. Виконання зобов'язань дуже часто призводить до затрат, які можуть мати різний характер: затрати по перевезенню товарів, банківська комісія за здійснення грошового переказу, збори при отриманні різного роду дозволів і т. д. У принципі ці затрати повинна нести виконуюча сторона.
Безумовно, між партнерами може діяти інша домовленість, і ніщо не заважає виконуючій стороні завчасно включити такі затрати в призначену ціну.
Приклад: – Консультативна фірма А здійснює аудиторну перевірку фірми В. Згідно з контрактом, п'ять експертів фірми А їдуть у відрядження на фірму В. Домовленість щодо затрат на відрядження відсутня, і А не бере до уваги ці затрати при визначенні винагороди за названі послуги. А не має права додати затрати на відрядження до свого рахунку за послуги.
Спосіб виконання контракту — це передбачений договором порядок дії сторін у процесі виконання зобов'язань.
У двосторонніх контрактах, коли обидві сторони мають обов'язки між собою, виникає складне питання, яка із сторін повинна першою виконати своє зобов'язання. Якщо сторони прямо про це не домовились, то на практиці багато залежить від звичаїв. Потрібно також пам'ятати про те, що дуже часто одна сторона має кілька зобов'язань, які можуть бути виконані в різні строки. Щоб мати можливість врегулювати взаємовідносини сторін у цих випадках, слід сформулювати порядок виконання зобов'язань у контракті. На практиці можливе одночасне виконання зобов'язань сторонами, якщо це можливо, або ж коли виконання потребує певного періоду.
Приклади: – А та В домовились про обмін певної кількості олії на певну кількість бавовни. Якщо обставини не вказують на інше, товари повинні бути поставлені одночасно.
– А зобов'язується написати юридичне заключення, пов'язане з участю В в арбітражі. Якщо відсутня угода відносно того, коли В повинен заплатити за надані послуги, тоді А повинен підготувати заключення до того моменту, як просити заплатити за нього.
За загальним правилом сторона не може виконати зобов'язання контракту достроково. Дострокове виконання зобов'язань допускається, коли така умова передбачена у контракті, коли є згода іншої сторони або ж дострокове виконання випливає з суті зобов'язань, звичаїв ділового обігу. У противному разі партнер може відмовитися від прийняття до виконання зобов'язання або приймає виконання та стягує з іншої сторони збитки, які були спричинені несвоєчасним виконанням.
Приклади: – А погодився виконати щорічне технічне обслуговування всіх ліфтів у службовому будинку В 15 листопада. Службовці А прибули на об'єкт 14 листопада, в день, коли в будинку проходив важливий міжнародний семінар, в якому брала участь велика кількість науковців. В має право відмовитись від такого виконання, оскільки воно спричиняє йому незручності. До того ж у контракті вказана фіксована дата виконання зобов'язань і нічого не говориться про дострокове виконання.
– В зобов'язується поставити А устаткування 18 червня і А зобов'язується заплатити за устаткування 30 серпня. В поставляє устаткування 10 червня. У А відсутній законний інтерес відмовлятись від дострокового виконання. Але це жодним чином не впливає на строк оплати за контрактом. Крім цього, А стягує з В додаткову оплату за зберігання устаткування протягом 8 днів.
З огляду на необхідність виконання сторонами контракту інколи МКК здійснюється відразу повністю (наприклад, поставка автомобіля) або по–іншому, протягом певного періоду (наприклад, будівництва). Однак бувають випадки, коли виконання зобов'язань може бути здійснено або ж одночасно, або ж частинами (наприклад, поставка товарних партій). Згідно з українським законодавством, виконання повинно бути здійснено зразу ж повністю, якщо в контракті не визначено інше.
Приклади: – А зобов'язується поставити 200 т вугілля В в червні. Для А було б зручніше поставити 200 т частинами, наприклад, по 50 т щотижня червня. Однак згідно з контрактом усі 200 т повинні бути поставлені зразу ж.
– Обставини ті самі, що і в прикладі 1, з різницею, що В вугілля необхідне рівномірно для забезпечення потреб свого виробництва. Крім того, В має склади обмеженої місткості і не може належним чином вправитися з поставкою відразу 200 т вугілля. Сторони визначили графік поставки 200 т вугілля частинами протягом червня.
– А має перед В борг у 100 000 грн. Між партнерами було узгоджено, що А виплачує 100 000 грн. у перший день кожного місяця, починаючи з жовтня. 1 грудня А пропонує заплатити тільки 50 000 грн., а різницю — через десять днів. В принципі В має право відмовитись від запропонованого А виконання.
Різний зміст зобов'язань визначає розбіжності в способі їх виконання. Саме тому ці питання розглядаються законодавством окремо для різних видів контрактів.
Бувають випадки, коли дійсність чи виконання контракту залежить від дотримання вимог, які визначаються державним дозволом. У даному разі та сторона, яка має комерційне підприємство в цій державі, повинна вжити необхідних заходів для отримання дозволу.
Довідково:
Процес отримання державного дозволу.
Звернення за державним дозволом:
– сфера дії вимоги про дозвіл;
– обов'язок інформувати про наявність вимоги на державний дозвіл;
визначення сторони, яка повинна вжити заходів для отримання державного дозволу.
Процедура звернення за дозволом:
– строк подання заяви;
– затрати;
– обов'язок безвідкладного повідомлення про видачу або відмову про дозвіл;
– наслідки порушення обов'язку поінформувати партнера.
Невидача і відсутність відмови про видачу дозволу:
– відсутність рішення про видачу дозволу;
– припинення контракту;
– дозвіл тільки на окремі умови.
Відмова про видачу дозволу:
– відмова;
– наслідки.
Техніко–юридична стадія виконання МКК.
Виконання контракту пропонується розглядати на прикладі МКК купівлі–продажу товару. Зобов'язання продавця зображені на рис. 9.5. Зобов'язання покупця включають оплату встановленої контрактом ціни та прийняття товару.

Підготовка товару до відправки — передбачає виконання продавцем визначених вимог до пакування та маркування товару (рис. 9.6 і табл. 9.1).

Маркування— це умовні позначки, зображення, написи, які розміщуються на упакованому товарі для забезпечення належного перевезення товару до покупця. Структура і зміст маркування зазначені в табл. 9.1.



загрузка...