План підприємства із захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвитку бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт.
У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання заходів власними засобами, із залученням спеціалізованих організацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вартість цих робіт.
Під час розробки плану використовують таку інформацію: площі сільськогосподарських культур, що потребують захисту від тих чи інших шкідників, хвороб і бур’янів та розміщення їх у полях сівозмін; місткості зерносховищ, овоче-картоплесховищ; карти забур’яненості полів; дані обстеження щодо поширення шкідників і зараженість хворобами культурних рослин на полях у передплановому році; визначений на основі літніх спостережень і осінніх обстежень прогноз кількості шкідників, що ввійшли в зимівлю; норми витрат хімічних і біологічних препаратів і можливості їх придбання, а також типові чи конкретного господарства технологічні карти виконання робіт, пов’язаних з боротьбою проти шкідників, хвороб та бур’янів. Використовують також інформацію стосовно посівів та багаторічних насаджень у населення, на яких потрібно буде виконати роботи із захисту рослин від шкідників і хвороб.
Доцільно дотримуватись такої послідовності планування заходів щодо захисту рослин. У першу чергу передбачають заходи, пов’язані з обґрунтуванням посівних площ: правильне чергування культур у сівозмінах, насичення їх проміжними і повторними культурами, що обмежують поширення бур’янів, хвороб і шкідників. Потім планують агротехнічні заходи, які включають у технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. Передбачається насичення технології операціями, що знищують бур’яни й обмежують можливості поширення окремих шкідників (лущення стерні, періодичні культивації, боронування та міжрядні обробітки), своєчасне і якісне виконання технологічних операцій, забезпечення відповідної технології зберігання та внесення в ґрунт органічних добрив.
Наступним етапом планування захисту рослин є використання біологічних засобів захисту рослин, яких у 1998 р. використали на площі 1,72 млн га. Найпоширенішою серед них є трихограма, яку в 1998 р. розселили на 674 тис. га посівів цукрових буряків, кукурудзи, багаторічних трав, зернобобових, соняшнику, овочевих та інших культур для боротьби проти совки, кукурудзяного метелика, яблуневої і горохової плодожерок. Біологічний ефект застосування трихогрями проти совки становить 52—55%, стеблового метелика — 40—66%. Майже на 937 тис. га застосовували бактероденцид проти мишовидних гризунів, знищивши їх на озимих на 80—85%, а на багаторічних травах — на 78—84%. Біологічні засоби захисту рослин витісняють пестициди в овочівництві закритого ґрунту, де з високою ефективністю використовують хижого кліща фітосейулюса, хижу галицю, енкарзію та мікробіопрепарати. Планові обсяги використання біологічних засобів слід узгоджувати з відповідними лабораторіями біологічного методу захисту рослин.
І тільки коли всі розглянуті засоби захисту рослин недостатньо дійові або ефективні, планують заходи хімічного захисту. При цьому перевагу надають менш шкідливим для рослин, тварин і людей пестицидам, що передбачені списком хімічних і біологічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур’янами, дозволених для використання в сільському господарстві на 1996—2000 рр., затвердженим Міністерством АПК України за погодженням з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством рибного господарства і Міністерством з охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Відповідно до цього списку планують норми витрат препаратів і діючої речовини для сільськогосподарських культур, кратність оброблень і строки останнього перед збиранням урожаю оброблення.
Обчислюючи потребу в пестицидах ураховують передпосівне протруювання насіння з метою знезараження його від грибкових захворювань, а сходів — від ґрунтових шкідників; захист зернових культур від клопа-черепашки, хлібних жуків, хлібної жужелиці, злакових мух, попелиці, горохової зернівки, озимої совки; посівів цукрових буряків — від бурякового довгоносика, бурякових блішок, бурої листової попелиці; картоплі — від колорадського жука, фітофторозу і т. д.; розширення робіт, пов’язаних з боротьбою зі шкідниками і хворобами садів, ягідників, виноградників; застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами, зооцидів — для знищення шкідливих гризунів. Потребу в пестицидах господарства визначають для всіх посівів, включаючи й присадибні ділянки населення незалежно від того, за рахунок власних коштів чи бюджетних асигнувань виконуватимуться ці роботи.
Плануючи використання пестицидів, слід ураховувати, що більшість їх згубно діє не лише на шкідників, хвороби і бур’яни, а й на ґрунтові мікроорганізми, корисних комах, птахів, тварин і людей. Тривалий період розкладу багатьох з них зумовлює значні нагромадження їх у ґрунті, а їхня здатність мігрувати й нагромаджуватись у повітрі, воді й рослинах у розмірах, що перевищують допустимі норми, є однією з найважливіших проблем їх використання.
У процесі здійснення планів передбачені роботи не є обов’язковими для виконання. Пестициди застосовують лише після обстеження посівів на виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур і встановлення доцільності виконання хімічних робіт. У табл. 12.4 (див. стор. 318) наведено розрахунок потреби і вартості пестицидів для сільськогосподарських культур у КСП-агрофірмі «Перемога» на 1999 р. З кожного напрямку використання пестицидів передбачається ймовірність їх застосування (від 5 до 100%), що визначена експертним шляхом із залученням спеціалістів господарства і Укрсільгоспхімії.