загрузка...
 
3.3.3. Прикладні системи
Повернутись до змісту
Основні види та особливості прикладних систем. Прикладні системи, або пакети прикладних програм (ППП), створюють категорію програмних засобів, які призначені для розв’язання певних задач користувачів персональних комп’ютерів — людей, які не зобов’язані вміти програмувати і мета яких полягає лише в тому, щоб за допомогою комп’ютера вирішувати свої задачі. Прикладні системи можуть орієнтуватися на автоматизацію конкретних видів діяльності (ППП спеціального призначення) або мати загальний характер (ППП загального призначення ).
Метою використання пакетів прикладних програм загального призначення, що останнім часом стає все популярнішим, є проведення швидкого відбору інформації, її аналіз, оброблення та підготовка розв’язання самими користувачами. Найбільш поширені й популярні представники систем такого класу — системи оброблення текстів (текстові процесори), системи оброблення «електронних таблиць» (табличні процесори) і системи управління базами даних (СУБД). Ці ж системи найбільш придатні й для оброблення різних форм статистичної інформації, серед яких розрізняють текстову, табличну, матричну, графічну, а також числову інформацію у вигляді статистичних динамічних рядів. Текстова інформація належить до найменш формалізованих форм подання інформації. У свою чергу, вона поділяється на звичайні текстові документи та гіпертекст, який складається з пов’язаних між собою тематичних рубрик — сторінок, що є змістом одного або кількох файлів спеціального формату. Для роботи з текстовими документами найчастіше застосовуються текстові процесори, а для роботи з гіпертекстом — спеціальні гіпертекстові програмні системи. Останні дають змогу здійснювати пошук за ключовими словами та переходити до потрібної рубрики за допомогою виділених «контекстних рядків». Текстові процесори — це клас програм, призначених для ведення ділової документації, це програми професійного оброблення документів і текстів, а не одного лише ведення текстів з подальшим редагуванням і друком. Окрім традиційних функцій редагування і друку текстові процесори виконують більш складні завдання підтримки офісної діяльності, у тому числі й групової. Вони мають фільтри, конвертори і зв’язуються з іншими програмами на різних рівнях, мають побудовані мови програмування макрокоманд, які дають змогу користувачам автоматизувати свої дії за рахунок самостійного створення макрокоманд і макрофункцій. Макрокоманда — це записувана та автоматично виконувана послідовність звичайних команд прикладної програми, а макрофункція — це визначена користувачем власна функція, яка розширює набір убудованих функцій прикладної програми.
Оброблення інформації, що має табличну та матричну форму, здійснюється через використання табличних процесорів (електронних таблиць) і систем управління базами даних. Поширення табличних процесорів пояснюється універсальними можливостями їх застосування для проведення розрахунків. Прикладом розрахункових задач є обчислення з доступною для огляду кількістю вхідних даних. Створення та вдосконалення електронних таблиць поклало край складанню табличних даних на аркушах паперу, тривалим розрахункам за допомогою калькулятора з подальшим занесенням результатів у графи таблиць. Перевага електронних таблиць полягає в тому, що вони автоматизували цей процес і активно перераховують усі результати в разі зміни одного чи кількох показників. Електронна таблиця, на відміну від простого тексту, складається не тільки з рядків, а й з стовпців, при перетині яких утворюються клітини. Рядки нумеруються числами, а стовпці латинськими літерами. У клітини таблиці записуються не лише текст чи числа, а й формули. Сучасні табличні процесори дають змогу не тільки здійснювати традиційні табличні розрахунки, а й проводити за допомогою вбудованих команд і функцій аналіз даних, реалізувати алгоритм матричної алгебри та методи дослідження операцій.
Реляційні системи управління базами даних (СУБД) також призначені для роботи з таблицями. Кожна така таблиця може бути пов’язана з іншими таблицями. Основна складова реляційної бази даних — поля. Кожна сукупність полів таблиці називається записом. Запис зображується у вигляді рядка і складається з одного або кількох полів. Сукупність усіх записів називається таблицею, яка є групуванням більш високого рівня, ніж запис. Якщо табличні процесори маніпулюють таблицями, розміри яких обмежені наявною кількістю оперативної пам’яті комп’ютера, то системи управління базами даних таких обмежень не мають. Допустима кількість рядків реляційної таблиці залежить лише від місткості пам’яті на диску. Якщо табличні процесори призначені для розрахунків, то системи управління базами даних — для нагромаджування, коригування та пошуку потрібної інформації.
Велике значення для унаочнення і концентрованого подання, статистичної інформації має її відображення у графічній формі. За допомогою графічних способів стають очевиднішими залежності між факторами, легше виявляються закономірності та знаходяться екстремальні значення. Це спрощує отримання з інформаційних матеріалів нових знань за рахунок розкриття динаміки ринкових процесів, вияву їх взаємодії та впливу на них різних факторів.
Для роботи з графічними формами відображення інформації найчастіше застосовуються засоби діалогової графіки (комерційної, ілюстративної, наукової), вбудовані в табличні процесори, текстові редактори та системи управління базами даних.
Комерційна графіка призначена для відображення інформації, розміщеної в табличних процесорах, базах даних чи в окремих файлах у вигляді дво- та тримірних графіків типу лінійних графіків, кругових діаграм, гістограм тощо. Наукова графіка призначена для відображення даних з картографії, оформлення наукових звітів із формулами розрахунків.
В Україні найчастіше використовуються текстові процесори Word, Лексикон, Твір. До найпопулярніших можна віднести табличні процесори Excel, Lotus, Quattro Pro, систему керування базами даних (СКБД) Access 2000, яка входить до складу Microsoft Office 2000 і працює в середовищі Windows 95, та Windows NT. До складу версії Access 2000 входять таблиці, запити, форми, звіти, макроси і модулі як самостійні об’єкти, які зберігаються в загальному файлі бази даних на жорсткому диску або на іншому носії даних. СКБД Access 2000 широко використовуються в органах державної статистики для оброблення статистичних звітів.
В органах статистики застосовуються системи керування базами даних — Access 2000, Sybase SQL Any Where, Sybase SQL Server, VISUAL FoxPro та Clipper 5.x, а також інструментальні програмні засоби для проектування баз даних і розроблення програмного забезпечення — S-designor, PowerBuilder.


загрузка...