загрузка...
 
Вдосконалення бухобліку в Україні
Повернутись до змісту

Тривалий час, починаючи з 1990 року, в Україні в різних аспектах розглядається проблема кардинального вдосконалення бухгалтерського обліку Президент України Л Кравчук ще в травні 1992 року видав Указ «Про перехід України до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку І статистики»
На підставі цього Указу Кабінет Міністрів України постановою №326 від 4 травня 1993 року затвердив Концепцію побудови галузі національної статистики України та Державну програму переходу до міжнародної системи обліку І статистики Ця програма передбачала створення протягом трьох років методологічно-правової бази бухобліку та аудиту в Україні Однак вона не була виконана
У квітні 1993 року Верховна Рада України прийняла рішення про необхідність розробки та запровадження Закону «Про бухгалтерський облік» 3 цього питання було дано відповідне доручення КМУ, який визнав за недоцільне на той час приймати Закон про бухгалтерський облік Така позиція КМУ ґрунтувалась на тому, що, мовляв, має місце «становлення бухгалтерської та статистичної звітності відповідно до міжнародних систем обліку І статистики», а прийняте КМУ Положення про організацію бухгалтерського обліку І звітності в Україні врегульовує ці питання
Новий склад Верховної Ради намагався повторно вирішити цю проблему У 1995 році проект Закону України про бухгалтерський облік розглядався в першому читанні, але після короткого обговорення його було відправлено на доопрацювання, яке триває й досі Існує думка, що цей проект був недосконалий
Після багаторічних спроб покращити законодавче поле щодо ведення бухгалтерського обліку в Україні 16 липня 1999 року Президент України Леонід Кучма підписав Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Цей Закон значною мірою впорядковує процес ведення бухгалтерського обліку в Україні Слід відзначити, що цей Закон було розроблено відповідно до міжнародної практики І, перш за все, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку Він увібрав у себе досвід та традиції західної практики ведення бухобліку Закон складається з 5 розділів та 15 статей Про прогресивність цього Закону свідчать ті принципи, на яких грунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність У Законі визначені основні принципи національного бухгалтерського обліку, а саме: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, Історична собівартість, єдиний грошовий вимірник та періодичність Прийняття
цього Закону стало свого роду «революцією» в українській практиці ведення бухгалтерського обліку
Закон встановлює новий порядок організації бухобліку на підприємстві Так, в розділі 3 «Організація та ведення бухгалтерського обліку» визначено, що «питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів Очевидно, що Закон значно розширює можливості власника підприємства щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві, проте Закон покладає на нього відповідальність за «організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів І звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років»
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації (розділ 8 п 4 Закону):
- введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись
Відповідальність за організацію та контроль за веденням бухгалтерського обліку покладено на головного бухгалтера підприємства Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна І зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу І фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію
Про прогресивність Закону також свідчать положення, що надають підприємству право самостійно визначати облікову політику (розділ 8 п 5) Підприємство також: обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему І форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності І контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує пра-
вила документообороту І технологію обробки облікової Інформації, додаткову систему рахунків та реєстрів аналітичного обліку тощо
Важливим є положення Закону про порядок вилучення первинних документів та реєстри бухгалтерського обліку Відповідно до Закону, це можна буде здійснити тільки після рішення відповідних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, передбачених законом Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснили вилучення, зняти копії документів, що вилучаються Обов’язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, в порядку, встановленому законодавством
Закон вимагає від підприємств складати фінансову звітність на основі бухгалтерського обліку Фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв Іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, дочірні товариства, валютні та фондові біржі, Інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та Інші фінансові установи зобовязані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднити річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань Це положення Закону створює умови для більшої прозорості діяльності підприємств, надає змогу зовнішнім користувачам отримувати Інформацію про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, а також приймати відповідні рішення
31 березня 1999 року наказом міністра фінансів України було введено в дію 5 положень (стандартів) бухгалтерського обліку:
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс»
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати»
4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів»
5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 «Звіт про власний капітал»
Наказом міністра фінансів України №137 від 28 травня 1999 року був введений в дію стандарт №6:
6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 «Виправлення помилок І зміни у фінансових звітах»
Наказом міністра фінансів України №163 від 7 липня 1999 року був введений у дію стандарт №19:
7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №19 «Обєднання підприємств»
Наказом міністра фінансів України № 176 від ЗО липня 1999 року був введений у дію стандарт №20:
8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №20 «Консолідована фінансова звітність»
Проблеми переходу в Україні на МСБУ
Відсутність освітніх програм щодо МСБУ
Питання про необхідність впровадження І міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів вже порушувалось на найвищому рівні протягом останніх років неодноразово Після тривалих обговорень цього питання врешті-решт було прийнято відповідний Закон, який вступив у дію з 1 січня 1999 року Відсутність нормативної бази МСБО стримувала діяльність наукових та фахових установ щодо розробки навчальних матеріалів та учбових курсів з МСБО Певною мірою це також було зумовлено небажанням самих підприємств опановувати нові стандарти бухгалтерського обліку Більшість підприємств, навіть усвідомлюючи потребу в переході на МСБО, не хотіли вести подвійну систему бухгалтерського обліку Питаннями МСБО в країні займались окремі науковці-ентузіасти та професійні установи, як, наприклад, Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) та Українська консалтингова мережа (УКМ) ФПБАУ спромоглась об’єднати зусилля фахівців з бухгалтерського обліку та спрямувати їх на творчу діяльність У свою чергу, УКМ, до системи якої входять 11 бізнес-центрів, що розташовані в різних областях України, протягом останніх років здійснює активну пропаганду практики МСБО Завдяки аматорським зусиллям консультантів бізнес-центрів було розроблено ряд навчальних курсів з МСБО Напрацьовані роками зв’язки з підприємцями дали можливість поставити навчальний процес з МСБО на постійну основу Досвід проведення тренінгів дозволяє бізнес-центрам в стислі строки надавати клієнтам конче необхідні знання Враховуючи той факт, що більшість підприємств мають перейти з 1 січня 2000 року на нові
національні стандарти бухгалтерського обліку, потреба в отриманні необхідних знань та навичок зростатиме в геометричній прогресії
Відсутність достатньої кількості фахівців з МСБУ
Затягування з прийняттям необхідних законодавчих актів щодо впровадження міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку стримували процес навчання щодо МСБО Підприємства не хотіли витрачати час та кошти на перенавчання, перебуваючи в стані невіри в можливості такої потреби Потребу в фахівцях з МСБО відчували, як правило, Іноземні підприємства, підприємства з Іноземними Інвестиціями, Іноземні Інвестори та невелика кількість прогресивних керівників українських підприємств Вітчизняна бухгалтерська система та фінансова звітність були просто не зрозумілими для Іноземних партнерів, однак для того, щоб мати хоч приблизну уяву про фінансовий та майновий стан підприємства, вони вимушені були трансформувати українську фінансову звітність у більш зрозумілу для них форму Самі вони були не здатні це зробити, тому вимушені були звертатись до фахівців, що були обізнані з методологією трансформації української фінансової звітності в «міжнародну» За роки економічної реформи обсяг Іноземних Інвестицій в Україні є одним з нижчих серед країн Східної та Центральної Європи Відповідно, кількість підприємств, де є Іноземна частка, також незначна Тому не дивно, що фахівців з МСБО було мало Враховуючи останні зміни в законодавстві, очевидною стає потреба в фахівцях з МСБО, хоча з 1 січня це вже будуть національні стандарти бухгалтерського обліку На сьогоднішній день реальну програму перенавчання бухгалтери українських підприємств можуть пройти в одному з бізнес-центрів Української консалтингової мережі Консультанти бізнес-центрів вже розпочали проведення курсів з МСБО Відгуки осіб, що пройшли навчання в бізнес-центрі, позитивні Більшість з них не вірили, що за 2-3 дні можна отримати необхідні знання І самостійно налагодити ведення бухгалтерського обліку на своїх підприємствах Діяльність бізнес-центрів довела, що це також можливо
Сьогодні бізнес-центри можуть надавати широкий спектр консалтингових послуг стосовно Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку:
- трансформувати українську фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів;
- консультувати з питань ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами;
- консультувати з питань фінансового та управлінського обліку;
- здійснювати фінансовий аналіз підприємств за міжнародною практикою;
- розробляти бюджет підприємства;
- здійснювати оцінку бізнесу;
- розробляти та впроваджувати сучасні системи фінансового планування І моделювання;
- розробляти прогнозний баланс підприємства;
- розробляти прогнозний звіт про фінансові результати;
- розробляти звіт про рух грошових коштів;
- розробляти звіт про власний капітал;
- складати консолідовану фінансову звітність;
- проводити навчання та семінари з вищезазначених питань
Відсутність матеріальної бази та коштів щодо переходу на МСБУ
Незважаючи на прогресивність нового Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, в Україні можна передбачити, що навряд чи державні органи змогли б забезпечити швидкий та ефективний перехід на нові стандарти бухгалтерського обліку І основною причиною цього є відсутність необхідних коштів та матеріальної бази Швидше за все весь тягар щодо переходу на нові стандарти бухгалтерського обліку ляже на самі підприємства та навчальні заклади (більшість з яких — державні) Виходячи з того, що учбовий рік у більшості навчальних закладів вже триває, а учбові програми вже затверджені, можна зпрогнозувати, що реальна робота з проведення навчальних програм з нових стандартів бухгалтерського обліку розпочнеться тільки з наступного учбового року Реальну допомогу підприємцям сьогодні можуть надати лише ті організації, що вже створили необхідну матеріальну базу та мають відповідні програми Сьогодні можна виділити дві організації, які здатні це зробити: Українська консалтингова мережа та ФПБАУ Консультанти бізнес-центрів УКМ активно співпрацюють з західними фахівцями Співробітництво з МФК, ЄБРР надає можливість консультантам постійно підвищувати свій фаховий рівень, а також надавати кваліфіковані послуги клієнтам


загрузка...