Види й роди ораторського мистецтва поділяються на такі, що викладені в монологічній і діалогічній формах. П. Сопер вважав, що існує два види красномовства: інформаційне та агітаційне. Інші вчені виділяють п’ять різновидів красномовства:
юридичне (судове);
академічне;
політичне;
церковне;
суспільно-побутове.
Відомі спроби виділити 10 різновидів красномовства:
соціально-політичне;
парламентське;
академічне;
соціально-побутове;
судове;
лекційно-пропогандистське;
дипломатичне;
військове;
рекламне;
церковно-богословське.
Соціально-політичне красномовство вважається найдавнішим родом красномовства, найвидатнішими представниками якого були Цицерон, Сократ та інші оратори античності пізнішого часу. У наш час цей різновид красномовства зустрічаємо на зборах, мітингах, засіданнях Верховної Ради і місцевих Рад народних депутатів.
Парламентське красномовство. Світовий досвід учить: ступінь розвитку політичного монологу свідчить про ступінь розвитку демократії в суспільстві. Демократія ? це не тільки сукупність процедур і їх застосування, але й взаємодія між різними політичними партіями, громадськими рухами.
Політична мова взагалі і парламентська зокрема – це особлива знакова система, призначена для досягнення консенсусу, прийняття і обгрунтування політичних і соціально-політичних рішень в умовах плюралістичного суспільства, в якому людина є суб’єктом політичної дії.
Академічне красномовство. Творцями українського академічного красномовства були видатні науковці й письменники Феофан Прокопович, Іоаникій Галятовський, Григорій Сковорода, Петро Могила. Під терміном академічне треба розуміти строго наукове за характером красномовство, основними рисами якого є глибока аргументованість, висока логічна культура, строгий мовний виклад, вживання великої кількості спеціальної термінології. Академічне красномовство поділяється на три різновиди:
власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд);
вузівське красномовство (лекція);
шкільне красномовство (розповідь, бесіда, опис тощо).
Справжній розквіт мистецтва публічного слова нерелігійного напряму в Україні пов’язаний з розвитком університетського красномовства.
Соціально-побутове красномовство охоплює соціально значущі побутові ситуації. Воно відображає певні суспільні відносини, разом з тим є втіленням давніх звичаїв, народних традицій. Сюди належать ювілейна промова, застільне слово, або тост, надмогильна промова. Серед них тост і надмогильна промова належать до дуже давніх явищ мовної культури, що у більшості народів з’явились разом з формуванням у них певного способу життя.
Судове красномовство – це один із найдавніших видів ораторського мистецтва, що розвинувся ще в Стародавній Греції. В Україні воно почало активно розвиватись в II пол. XIX ст. (з появою судових органів).
Судовий стиль характеризується чітким вираженням мети, відсутністю штучної розпливчастості, манірності, доступністю у сприйнятті, умінням доцільно використовувати художню літературу, засоби психологічного впливу на слухачів. Судова промова має своїм об’єктом певну особу чи групу осіб, а точніше – скоєний ними злочин.
Розрізняють такі різновиди судових промов:
прокурорська;
адвокатська;
самозахисна;
промова громадського обвинувача;
промова захисника.
Лекційно-пропагандистське красномовство активно розвивалось у 30–80-ті роки XX ст., але у 90-ті роки у зв’язку з глибокими соціально-політичними зрушеннями переживає певний кризовий період.
Цей вид ораторського мистецтва включає три основні підвиди:
У кожному з цих видів красномовства наукові проблеми розглядалися у трьох видах аудиторій: спеціалістів, неспеціалістів, спеціалістів-лекторів (методистів).
Дипломатичне красномовство розвивається в тих країнах, які проводять активну державотворчу політику. Українське дипломатичне красномовство зазнавало розквіту в різні періоди державного будівництва, зокрема за часів Богдана Хмельницького, Запорозької Січі, а також у період розбудови незалежної України у 90-і роки XX ст.
Дипломатична промова – суто офіційний виступ особи, що є представником певної держави. Мета дипломатичної промови – досягти максимального взаєморозуміння між державами, утілити в життя плани про активне співробітництво на вигідних умовах.
Дипломатичне красномовство почало активно розвиватися в Україні після здобуття нею незалежності. Воно включає в себе такі два основні види:
промова на міжнародній конференції;
промова в процесі дипломатичного акту.
Військове красномовство веде своє походження з найдавніших часів. Руські князі та воєводи неодмінно звертались до своїх дружин перед виступом у похід, перед початком битви. „Слово о полку Ігоревім” містить промову Ігоря Святославовича перед вирішальною битвою з половцями. У „Повісті минулих літ” можемо познайомитися з промовою Святослава Ігоревича до дружинників.
У наш час у галузі воєнного мистецтва використовуються різні види красномовства. Максимально лаконічна промова має виразно патріотичний характер, вона небагатослівна, позбавлена образних прикрас і завжди одухотворена ідеєю героїзму, вимагає від солдат мужності, вірності своїй Батьківщині. Однією із особливостей військової промови є те, що вона не підлягає обговоренню. Військове красномовство має такі різновиди:
промова-наказ;
інструктивна промова;
виступ на військово-політичну тему;
промова-заклик.
Мова військових відзначається лаконізмом, наближеністю до розмовного стилю, насиченістю прислів’ями, приказками, цікавими випадками з життя.
Рекламне красномовство – це один із різновидів соціального красномовства, що активно розвивається в країнах Західної Європи, Америки і тільки починає свій розвиток в Україні. Українська реклама ще існує переважно в усній формі.
Церковно-богословське красномовство також є одним з найдавніших і не тільки в Україні. Основним його різновидом є проповідь. Вона сповнена вірою у втілення абсолютної істини, хоч і не виключає роздумів слухачів над смислом життя. Проповідь завжди ретельно продумується так, щоб впливати не на розум, а на почуття та емоції віруючих.