Модуль 1. Красномовство та його різновиди. історія риторики
Риторика ? це наука про:
а) звуки мови;
б) ораторське мистецтво, красномовство;
в) частини мови.
Оратор ? це людина, яка вміє:
а) виголошувати промови;
б) танцювати;
в) робити компліменти;
г) підтримувати духовно-емоційний контакт з аудиторією.
Мистецтво переконувати не реалізується через поняття:
а) логос;
б) пафос;
в) етос;
г) топос;
ґ) інвенція.
4. До загальновідомих п’яти видів красномовства не відноситься:
а) юридичне (судове);
б) академічне;
в) політичне;
г) церковне;
ґ) промислове;
д) суспільно-побутове.
5. П. Сопер вважав, що існує лише два види красномовства:
а) інформаційне;
б) лекційне;
в) агітаційне.
6. Судове (юридичне) красномовство ? це:
а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки;
б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з позицій законодавства;
в) проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій.
7. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки ? це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство.
8. Проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій ? це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) політичне;
в) церковне.
9 .Влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній гострій чи цікавій ситуації ? це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) агітаційне;
в) інформаційне.
10. Виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію ? це красномовство:
а) академічне;
б) юридичне;
в) політичне.
11. Промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої справи ? це промова:
а) судова;
б) лекційна;
в) політична.
12. У суді з промовами не виступають:
а) прокурор;
б) адвокат;
в) підсудний.
13. Висвітлити громадську точку зору відносно вчиненого злочену та особи підсудного ? це призначення:
а) академічної промови;
б) судової промови;
в) суспільно-побутового виступу.
14. При розгляді справи привертають увагу до невідповідностей і викривлень реальності, які мають місце у виступах тих чи інших учасників судових дебатів:
а) репліки;
б) суперечки;
в) промови.
15. До головних рис академічного красномовства не відноситься:
а) доказовість;
б) бездоганна логічність;
в) млявість;
г) чітка термінологія;
ґ) точність мислення.
16. До жанрів академічного красномовства не належить:
19. Виголошена на партійному з’їзді доповідь, що окреслює політичну діяльність цієї партії, є:
а) церковною доповідддю;
б) академічною доповіддю;
в) політичною доповіддю.
20. У грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких муз донька Зевса і богині пам’яті Мнемосіни богиня:
а) Кліо;
б) Євтерпа;
в) Талія;
г) Калліопа;
ґ) Мельпомена;
д) Терпсіхора;
е) Ерато;
є) Полігімнія;
ж) Уранія.
21. У римській культурі риторика зображувалася у образі:
а) двох богинь Ериди;
б) богині переконання Пейто;
в) вченої жінки ? богині мистецтв.
22. Давні греки мали особливу форму покарання ? це:
а) остракізм (у перекладі з гр. ? черепок);
б) ареопагу (за законами аристократичної ради);
в) віче.
23. Першим з великих ораторів Афін був:
а) Корак;
б) Лісій;
в) Перікл.
24. Утвердив принцип „риторика ? майстер переконання” і розробив ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки розум, вести його за собою:
а) Арістотель;
б) Горгій;
в) Сократ.
25. Вважав, що першою умовою успіху оратора є жвавість, другою ? жвавість, третьою ? жвавість;
а) Демосфен;
б) Клеон;
в) Молон.
26. Риторичне вчення виклав у двох трактатах: „Риторика” („Про мистецтво риторики”) і „Поетика”:
а) Катон;
б) Гай Веррес;
в) Арістотель.
27. Родоський стиль риторики відзначається:
а) діловитістю змісту;
б) емоційністю;
в) красою форми.
28. Для давньоримської риторики характерними є ознаки: