8. Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища ? це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.
9. За рамки літературної мови виходять слова:
а) синоніми;
б) жаргонізми;
в) варваризми;
г) тропи.
10. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту ? це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.
11. Використання з метою створення образу груп приголосних називається:
а) тавтологією;
б) каламбур;
в) алітерацією.
12. Використання з метоб створення образу груп голосних називається:
а) алітерацією;
б) асонансом;
в) анафорою.
13. Основним матеріалом оратора є:
а) слово;
б) звук;
в) фонема.
14. Повторення однокорінних слів у промові судового оратора ? це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.
15. Сполучення уламків стійких словосполучень у новий неправильний зворот (наприклад: справив великий вплив) ? це:
а) какологія;
б) неологізм;
в) вульгаризми.
16. Свідоме вживання граматично неправильних форм з метою створення певного образу ? це:
а) жаргонізми;
б) архаїзми;
в) солецизми.
17. Зіставлення одного предмета з іншим у промові на основі їх спільної ознаки ? це:
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
18. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту ? це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) анафора.
19. Риторична фігура, що складається з повторення одного і того ж слова чи звороту ? це:
а) епістрофа;
б) діафора;
в) інверсія.
20. До трьох основних типів композиційної побудови тексту промови не належить:
а) лінійний;
б) спіральний;
в) прямокутний;
г) кільцевий.
21. До трьох способів інтеграції тексту промови не належить:
а) композиція;
б) когезія;
в) ретроспекція;
г) проспекція.
22. До типів промов не належить:
а) промови, що читаються за конспектом;
б) промови, які готуються заздалегідь, але не вчать напам’ять;
в) промови, які готуються заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.
23. Найоптимальнішим для сприйняття є темп:
а) від 100 до 120 слів;
б) від 120 до 150 слів;
в) від 150 до 200 слів на хвилину.
24. Частина судової промови, основне призначення якої коротко у стислій формі звернути увагу суду на перекручення фактів, домисли та принципово неправильні судження, допущені учасниками дебатів у своїх промовах, ? це:
а) репліка;
б) виступ;
в) предмет промови.
25. Предметом судової промови в цивільних справах у суді першої інстанції не може бути:
а) фактичні обставини справи;
б) аналіз і оцінка додаткових матеріалів;
в) оцінка доказів;
г) пропозиції про застосування того чи іншого закону у справі;
ґ) пропозиції про внесення окремої ухвали при наявності для цього підстав.
26. Виступаючи з судовою промовою в адміністративних справах, учасники розгляду не повинні з’ясувати:
а) чи було вчинено адміністративне порушення;
б) чи винна дана особа у його вчиненні;
в) чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
г) чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення до товариського суду, громадської організації;
ґ) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;
д) обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (підстави позову).
27. У структурі судових дебатів виділяють функції судової промови:
а) комунікативна;
б) інформативна;
в) ідентифікаційна.
28. Морально-етичні цінності промовця ? це:
а) аксіологія в риториці;
б) алюзія;
в) норма в красномовстві.
29. Стилістична фігура: відбиток відомої теми чи події в ораторській промові ? це:
а) антитеза;
б) анафора;
в) ремінісценція.
30. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки ? це: