8.2 Якості підприємця. Мотивація поведінки підприємця
Із 21 виявлених характеристик підприємця виділяють 10 найбільш важливих [6]:
пошук можливостей та ініціативність;
наполегливість;
готовність до ризику;
орієнтація на ефективність і якість;
залучення до робочих контактів;
цілеспрямованість;
прагнення бути інформованим;
систематичне планування і спостереження;
здатність переконувати і встановлювати зв'язки;
незалежність і самовпевненість.
Звичайно, особистість із такими рисами відносять до ідеального типу.
Моральні принципи та норми поведінки підприємця. Нееконо-мічні мотиви поведінки підприємців зумовлюють необхідність розгляду моральних принципів і норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Є точка зору, що поведінка сучасного підприємця базується на трьох філософських принципах:
утилітаризм, згідно з яким метою моральної діяльності є досягнення найбільшої користі для найбільшої кількості людей;
дотримання прав людини;
справедливість.
Враховуючи такі складові соціального механізму, як моральні відносини, моральна діяльність і моральна свідомість, професійні етичні норми (так звані етичний кодекс) цивілізованого підприємця, передбачають:
а) переконаність у корисності справи не лише для себе, але й для суспільства;
б) переконаність, що люди з його оточення здатні виконувати певну роботу;
в) віра в свою діяльність як у творчість;
г) визнання необхідності конкуренції і розуміння необхідності співробітництва;
д) повага до себе як особистості й до інших;
е) самодовіра та довіра до інших, пріоритет професіоналізму і компетентності;
ж) цінування освіти, науки, культури, екології;
и) прагнення до нововведень;
к) гуманність.
Сучасні етичні норми у сфері бізнесу зводяться до того, що все, що робить бізнесмен, повинно узгоджуватися з поняттям правди і справедливості. Важливими рисами є скромність і стриманість у своїх витратах.
Досить часто в літературі акцентується увага на підприємницьких рисах, притаманних керівникові організації: вміння об'єднувати людей, бути професійно підготовленим, наполегливим і гнучким; заохочувати й карати, звертатися з проханням і наказом, критикувати, цінувати ініціативних і самостійних людей.
Розуміння підприємця як особистості було б неповне без аналізу його мотиваційної поведінки. Коли якийсь суб'єкт господарювання піднімається над рештою в своєму достатку, він витрачає зусилля на придбання нових благ, не замислюючись над новими ідеями, їх пошуком, механізмом реалізації, що, зрештою, веде до банкрутства. Після досягнення певного (для кожного індивідуального) рівня задоволення потреб привабливість нових благ різко зменшується - це пояснює закон Госсена, за яким підприємницька діяльність перешкоджає одержувати насолоду від тих благ, які є поза межами визначеної суми доходів.
Серед мотивів, які активізують підприємницьку діяльність, на перше місце ставиться мрія заснувати свою династію, свою імперію [6]. Цей мотив поведінки, що знаходиться поза межами економічної діяльності, та економічні закони для його розуміння не прийнятні, вони є сферою соціально-психологічних спонукань підприємця, який дана сфера пояснює введенням поняття соціального статусу. Однак в основі реалізації мотивів підприємця лежить приватна власність. На друге місце ставиться воля до перемоги, успіх заради успіху. Третій мотив - це радість творчості. Підприємець працює, оскільки не вміє жити інакше, тільки у праці одержує насолоду. Це один із визначальних мотивів поведінки підприємців.