загрузка...
 
3.1.1. Характеристика повеней
Повернутись до змісту

3.1.1. Характеристика повеней

Повінь – це значне затоплення водою місцевості в результаті підйому рівня води в річці, водосховищі, озері або морі, яке спричинено значним припливом води під час танення снігу або потужних дощів, вітрових нагонів води, а також при заторах, зажорах та інших явищах.

Повінь є небезпечним природним явищем, можливим джерелом НС, якщо затоплення водою місцевості спричинює матеріальні збитки, завдає шкоди здоров’ю населення або призводить до загибелі людей.

Різноманітність повеней та характеристик їх проявів можна звести до п’яти узагальнених груп, що об’єднують різні повені за причинами виникнення та характером їх прояву.

Таблиця 3.4 Види повеней залежно від причин та характеру прояву

Види повеней

Причини виникнення

Характер прояву

Повінь

Весняне танення снігу на рівнинах бо весняно-літнє танення снігу та дощі в горах

Повторюються періодично в один й той самий сезон. Характеризуються значним та тривалим підйомом рівню води

Паводок

Інтенсивні опади і танення снігу під час зимових опадів

Відсутня чітко виражена періодичність. Характеризується інтенсивним та порівняно короткочасним підійманням

Заторні, зажорні повені (затори, зажори)

Великий супротив водяному потоку, що утворюється на окремих ділянках русла ріки, яке виникає під час скупчення льоду у звуженнях ріки під час льодоставу (зажори) або під час льодоходу (затори)

Заторні повені утворюються наприкінці зими або весни. Вони характеризуються високим та досить короткочасним підійманням води в річці. Зажорні повені утворюються на початку зими та характеризуються значним (але меншим, ніж при заторі) підійманням води та більш значним часом тривалості повені

Нагонні повені (нагони)

Вітрові нагони води в морських гирлах річок та на вітряних ділянках узбережжя морів, озер, водосховищ

Можливі будь-якої пори року. Відзначаються відсутністю періодичності та значним підійманням рівня води

Повені (затоп-лення), що утворю-ються під час прориву гребель

Вилив води з водосховища, що утворюється під час прориву споруди напірного фронту (греблі, дамби) або при аварійному викиді води з водосховища, а також при прориві природної греблі, що виникає під час землетрусів, зсувів, обвалів, руху льодовиків

Характеризується утворенням хвилі прориву, що призводить до затоплення значних територій та до руйнування або пошкодження об’єктів, які трапляються на її шляху

Варто враховувати, що річки відрізняються одна від одної різними умовами формування стоку води (стік – це кількість води, що протікає крізь створ ріки, який змикається, протягом деякого інтервалу часу).

Таблиця 3.3 Типи рік України залежно від умов формування стоку

Умови формування максимального стоку

Райони поширення на території України

Максимальний стік формується весняним таненням снігу на рівнинах

Придніпров’я, Полісся

Максимальний стік формується таненнях гірських снігів

Карпати, Крим

Максимальний стік формується при випадінні інтенсивних дощів

Карпати, Південний Захід

Максимальний стік формується спільним впливом сніготанення та випадіння атмосферних опадів

Центральна, Південно-західна частини країни

За повторюваністю, площею поширення та сумарними середньорічними матеріальними збитками повені на території України займають перше місце серед стихійних лих, а за кількістю людських жертв та питомої ваги (збитком, що припадає на одиницю постраждалої площі) – друге місце після землетрусів.

На теренах України переважають повені перших двох видів (біля 70,0-80,0% випадків).

Найбільш імовірними зонами можливих повеней в Україні є:

- північний регіон (річки: Прип’ять, Десна) – тільки у басейні річки Прип’ять загальна площа повені може сягати 800 тис. га;

- західний регіон (річки: Дністер, Тіса, Прут, Західний Буг) – площа повені може сягати від 20 до 130 тис. га.;

- східний регіон (річки: Північний Донець, Псел, Ворскла, Сула;

- південний та південно-західний регіони (басейни протоків Нижнього Дунаю та річка Південний Буг).

Таблиця 3.4 Класифікація повеней залежно від масштабу, поширення та періодичності

Клас повені

Масштаби поширення повені

Повторюваність (роки)

Низькі

Трапляються на рівнинних, при цьому площа затоплення не перевищує 10,0% території, що розташована у низинах заплави ріки, при незначних матеріальних збитках та без порушення режиму життя населення

5-10

Високі

Викликають значні затоплення і призводять до необхідності часткової евакуації населення та до відчутних матеріальних та моральних збитків. При цьому затопленими виявляються 10,0-15,0% сільськогосподарських угідь

20-25

Значні

Охоплюють цілі річкові басейни. В цих випадках виникає необхідність масової евакуації населення, матеріальних цінностей. Затоплюються 50,0-70,0% сільськогосподарських угідь

50-100

Катастрофічні

Характеризуються значним затопленням територій, на яких паралізується господарська діяльність. Такі повені (затоплення) призводять до дуже значних матеріальних збитків та загибелі людей. Затоплюється більш ніж 70,0% сільськогосподарських угідь

100-200

Таблиця 3.5 Характеристика основного вражаючого фактора повеней

Основний вражаючий фактор

Характеристика основного вражаючого фактора

Одиниці виміру характеристики

Потік води

Максимальний рівень води за час повені (у створі річки, що розглядається)

м або см

Максимальна витрата води за час повені (у створі річки, що розглядається)

м3/с

Швидкість течії (у створі річки, що розглядається)

м/с

Площа затоплення місцевості

км2

Тривалість затоплення місцевості

тижні, дні, години

Повторюваність величини максимального рівня води

роки, місяці

Забезпеченість максимального рівня води

%

Температура води під час повені

Час початку (сезон) повені

місяць, дата

Швидкість піднімання (інтенсивність піднімання) рівня води за час повені

м/г, см/г

Шар (глибина) затоплення місцевості в точці, що розглядається

м, см

Під час повені ймовірне виникнення вторинних вражаючих факторів:

- пожеж (унаслідок обривів та короткого замикання електричних дротів);

- руйнування споруд та будівель (під впливом водяного потоку та унаслідок розмиву фундаментів);

- захворювання людей та сільськогосподарських тварин унаслідок забруднення питної води та продуктів харчування.

Споруди, що періодично потрапляють у зону затоплення, втрачають міцність, внаслідок розмиву фундаменту виникає нерівномірне його осідання, з’являються тріщини, псуються від корозії металеві конструкції, гниє дерево тощо.

Основні характеристики наслідків повеней:

- чисельність населення, яке опинилося в зоні, що потерпає від повеней (кількість загиблих, кількість постраждалих, кількість населення, яке лишилося без житла, тощо);

- кількість населених пунктів, що потрапили в зону повені (міста, селища міського типу, сільські населені пункти, повністю затоплені, частково затоплені, підтоплені);

- кількість об’єктів різних галузей економіки, що потрапили в зону повені;

- тривалість залізничних та автомобільних шляхів, ліній електропередач, ліній комунікацій та зв’язку, що потрапили в зону затоплення;

- кількість мостів та тунелів, затоплених, зруйнованих або пошкоджених у результаті повені;

- кількість житлових будинків, затоплених, зруйнованих або пошкоджених у результаті повені;

- площа сільськогосподарських угідь, що затоплені;

- узагальнені характеристики наслідків: обсяги збитків унаслідок повені.



загрузка...