8.2. Визначення площі опікової поверхні та глибини опіку
Для визначення адекватної лікувальної тактики у постраждалих з опіками потрібно вирішити декілька питань, насамперед це визначення площі та глибини опіку.
Спосіб вимірювання шляхом «прозорих відбитків» полягає в накладанні на опікову поверхню стерильної прозорої целофанової (поліетиленової) плівки та позначенні на ній барвником (метиленовим синім чи брильянтовим зеленим) контурів опіку. Після очищення від ексудату та залишків некротизованого епідермісу плівку накладають на сітку і визначають площу оконтуреного опіку.
Для визначення площі опіку також застосовують схему Б. Постнікова, при цьому обпалена поверхня заштриховується на схематичному зображенні тіла, розміри опіку наносять на силует людини заввишки 17см, покритий міліметровою сіткою. Кожному квадратному сантиметрові опіку відповідає один квадратний міліметр.
Спосіб має той недолік, що площу поверхні шкіри людини та її зріст беруть за стандартні величини – відповідно 17000cм2 та 170см.
Схема Г.Д. Віл’явіна – при цьому обпалена поверхня заштриховується на схематичному зображенні тіла різними кольорами:
I cт. – жовтий;
II ст. – синій;
III ст. – червоний;
IV ст. – чорний.
За М.І. Глумовим (1953р.) – площею долоні пацієнта (1,22%), або приблизно 1,0% від загальної площі.
Найбільшого поширення набуло правило «дев’яток», або за A. Wallece (1951р.). Схему не можна застосовувати у дітей, у яких співвідношення площі голови, тулуба і кінцівок відрізняється від співвідношення у дорослої людини. Згідно з цією схемою:
- голова й шия – 9,0%;
- верхня кінцівка – 9,0%;
- стегно – 9,0%;
- гомілка й стопа – 9,0%;
- передня поверхня тулуба – 18,0%;
- задня поверхня тулуба – 18,0%;
- промежина – 1,0%.
Характерною ознакою глибокого опіку є поява на опіковій поверхні судинного малюнка.
При глибоких опіках разом зі шкірою відділяються нігті.
Больова проба – при торканні голкою або марлевою серветкою, змоченою спиртом, постраждалий відчуває біль, якщо опік глибокий, то болю не виникає.
Проба волосини – спроба висмикнути волосся із зони поверхневого опіку безрезультатна й викликає біль, при глибокому опіку волосся видаляється легко (при опіку паром колір шкіри може не відрізнятися від нормальної).
Діагностика глибини ураження безпосередньо після опіку нерідко неможлива, тому на до госпітальному етапі краще користуватися «правилом сотні».
Прогноз опікової хвороби можна визначати, використовуючи індекс Н. Frank (I960р.) або за «правилом сотні». Це інтегральна складова площі поверхневого та глибокого опіків. Він виражається у умовних одиницях, при цьому кожний процент поверхневого опіку відповідає 1 одиниці індексу, а глибокий – 3 одиницям. Ураження дихальних шляхів відповідає 10,0-15,0% залежно від тяжкості опіку.
Таблиця 8.1 Прогноз опікового шоку залежно від площі та віку постраждалого
Прогноз
Загальна площа опіку, %
Вік, роки
Індекс Frank
Без ураження дихальних шляхів
З ураженням дихальних шляхів
Сприятливий
10-40
15-45х
30-80
30-70
Сумнівний
40-60
15-45хх
80-120
80-100
Несприятливий
> 60
15-45ххх
> 120
> 100
х - у осіб старше 45 років прогноз сумнівний;
хх - у осіб старше 45 років прогноз несприятливий;