Вимірювання фізичних величин поділяють на промислові (технічні) і лабораторні.
Промислові вимірювання мають порівняно невисоку точність, достатню для практичних цілей, і виконуються приладами, будова яких відповідає їх призначенню і умовам роботи.
Лабораторні вимірювання відрізняються високою точністю завдяки застосуванню більш удосконалених методів і приладів та обліку можливих похибок. Цей вид вимірювання проводиться при виконанні науково-дослідних, налагоджувальних і перевірних робіт.
Для визначення значень вимірюваної величини служать прямі і непрямі вимірювання.
Прямі вимірювання полягають у безпосередньому порівнянні вимірюваної величини з одиницею вимірювання за допомогою міри або вимірювального приладу зі шкалою, вираженою в цих одиницях. Так, наприклад, до прямих відносять вимірювання довжини метром, тиску манометром, температури термометром і т.д. Завдяки наочності і простоті прямі вимірювання дістали в техніці великого поширення.
Непрямі вимірювання передбачають визначення шуканої величини не безпосередньо, а шляхом прямого вимірювання однієї або декількох інших величин: А, В, С,..., з якими вона пов'язана функціональною залежністю. При цьому обчислення вимірюваної величини виконується за формулою Q=f(A,B,C,…).
Методом вимірювання називається сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювання. Існує ряд методів вимірювання, з яких найпоширенішими є метод безпосередньої оцінки, метод порівняння з мірою і нульовий метод.
Метод безпосередньої оцінки передбачає визначення шуканої величини за відліковим пристроєм вимірювального приладу, наприклад за положенням вказівної стрілки манометра щодо його шкали.
Метод порівняння з мірою полягає в тому, що вимірювана величина порівнюється зі значенням, відтвореним мірою для даної величини, наприклад, при вимірюванні довжини каліброваним метром.
Нульовий метод є різновидом методу порівняння з мірою; тут результуючий вплив двох величин (вимірювальної і відтвореної міри), спрямованих назустріч одна одній, доводить до нуля. Прикладом може служити вимірювання маси речовини на важільних вагах зі зрівноважуванням її каліброваними вантажами.