Тепловізор (інфрачервона камера) - оптико-електронний вимірювальний прилад, що працює в інфрачервоній області електромагнітного спектра, який "переводить" у видиму область спектра власне теплове випромінювання людей або техніки.
Тепловізор може використатися як прилад для безконтактного вимірювання температури об'єктів і температурних полів.
Сучасний тепловізор має досить просту будову: об'єктив, тепловізійну матрицю (чутливий елемент) і електронний блок обробки сигналу. Матриця - це ґратка мініатюрних детекторів, що сприймає інфрачервоні сигнали і перетворює їх в електричні імпульси, які після посилення перетворюються у відеосигнал. Розмір фотоелектричних матриць у середньому 640?480 пікселів.
Тепловізори поділяють на дві категорії: з охолоджуваною і неохолоджуваною матрицею.
Охолоджувані – самі чутливі, дорогі і масивні, адже для охолодження використовуються кріогенні технології, що дозволяють охолоджувати матрицю до температур мінус 170-2100С. Ціна і маса визначають і сферу застосування таких приладів. Мінуси камер з охолоджуваними матрицями - велике енергоспоживання і короткий термін служби кріогенної системи, дорожнеча, а також те, що охолодження матриці до робочої температури займає звичайно кілька хвилин.
Неохолоджувані - на порядок дешевше, компактніше, але ціна за це - знижена чутливість. Перевага їх у тім, що вони починають працювати відразу після включення, мають довгий термін служби і низьке споживання енергії. Простота і відносна дешевизна неохолоджуваних тепловізорів зробили їх масовими.
На рис.4.7 наведена узагальнена функціональна схема тепловізора з фокальною ІК-матрицею.
