загрузка...
 
Практичні завдання
Повернутись до змісту

Практичні завдання

1. Побудуйте структурно-опорні схеми за зразком:

а) відкладення розгляду справи;

б) припинення провадження у справі;

в) залишення позову без розгляду;

г) ухвала суду.

2. Оформіть ухвали:

а) про відкладення розгляду справи;

б) про припинення провадження у справі.

3. Вирішіть завдання

Завдання 1. На підставі рішення обласної ради новоствореній фінансово-промисловій групі було надано в користування 38 га земель ТОВ "Славутич" та 79 га земель спеціалізованого плодово-ягідного сільськогосподарського кооперативу "Яблунька".

Фінансово-промислова група згідно з рішенням оцінювальної комісії відшкодувала збитки первинним власникам землі, однак відмовилася відшкодовувати втрати сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарський кооператив "Яблунька" звернувся з позовом до господарського суду про відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва на його користь.

1. Визначте коло суспільних правовідносин. Чи підлягає позов задоволенню?

2.Визначте розмежування понять "збитки сільськогосподарського виробництва" і "втрати сільськогосподарського виробництва".

3. Вирішіть справу.

Завдання 2. ВАТ "Експорт" звернулося до господарського суду з заявою про визнання ТОВ "Сервіс" банкрутом, оскільки згідно з актом звірення проведених рахунків заборгованість останнього в розмірі 24000 грн не була сплачена впродовж трьох місяців.

Яку ухвалу має винести господарський суд?

Які умови встановлені для порушення провадження у справі про банкрутство? Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання 3. Державне авіабудівне підприємство, не маючи можливості (через відсутність необхідних коштів) впродовж останнього півріччя розплатитися зі своїми кредиторами, а також через відмову міністерства, до відання якого входило це підприємство, надати останньому фінансову допомогу, звернулося до господарського суду з заявою про порушення щодо підприємства справи про банкрутство. До заяви були додані: копії установчих документів підприємства, балансовий звіт за останній фінансово-господарський рік, перелік кредиторів підприємства.

1. Який сенс підприємству - боржнику стати ініціатором порушення відносно себе справи про банкрутство?

2. Які фактичні підстави для порушення справи про банкрутство?

3. Які документи в цьому разі мають бути подані разом із заявою?

4. Які судові процедури можуть бути застосовані до підприємства-боржника?

5. Які особливості провадження у справі про визнання банкрутом державного підприємства?

Завдання 4. Машинобудівний завод послав 5 травня будівельному об’єднанню, розташованому в іншому місті, лист із пропозицією придбати зайве обладнання, зазначивши його найменування, кількість і ціну. Об’єднання одержало лист 10 травня, прийняло пропозицію заводу і письмово повідомило про це 11 травня. Але лист з вини пошти затримався в дорозі і доставлений на завод лише 20 травня. Представник об’єднання 24 травня приїхав на автомобілі за обладнанням, але завод уже продав це обладнання фабриці 19 травня. Об’єднання подало позов до господарського суду про відібрання у фабрики обладнання (оскільки воно придбало його раніше, ніж фабрика), а також про стягнення з заводу всіх збитків.

Покажіть на цьому прикладі, які є стадії укладення договору. Яке рішення має винести господарський суд?

Завдання 5. Тракторний завод уклав договір із меблевим об’єднанням на поставку тари для упакування меблів. У свою чергу, об’єднання зобов’язалося поставити заводу тарні ящики, які є матеріалом для виготовлення пакувальної тари. Проте об’єднання порушило строк виконання прийнятого зобов’язання в частині поставки тарних ящиків. Претензія тарного заводу про стягнення неустойки за прострочення в сумі 25 тис. грн об’єднанням була відхилена на тій підставі, що між заводом і об’єднанням був укладений договір поставки і що в ньому передбачена умова, відповідно до якої постачальник за недопоставку продукції не несе відповідальності. Тарний завод просив господарський суд стягнути з об’єднання 25 тис. грн неустойки.

Чи є підстава для звільнення об’єднання від відповідальності? Яке рішення має винести господарський суд?

Завдання 6. Підприємство звернулося до господарського суду із позовною заявою до управління залізниці про відшкодування 2900 грн збитку, який склала вартість недостачі м’яса, що надійшло на його адресу за кількома накладними. Установивши, що позивачем не була названа адреса відповідача, а також не були подані докази про надіслання копій позовної заяви відповідачу і не сплачене державне мито, господарський суд у прийнятті позовної заяви відмовив.

Чи правильні дії господарського суду? На яких підставах господарський суд має право відмовити в прийнятті справи до розгляду? Як належало діяти господарському суду в такому випадку?

Завдання 7. До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від Дарницького плодоовочевого комбінату про стягнення 1800 грн з відділу позавідомчої охорони при районному відділі внутрішніх справ Дарницького району м. Києва.

Ознайомившись із змістом позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд повернув її, посилаючись на те, що комбінат не виклав у заяві всіх обставин справи, а також не надав доказів, на підставі яких позивач обґрунтував свої вимоги.

Чи законні дії господарського суду? Хто і в якому порядку має право відмінити їх?

Завдання 8. Управління "Водбуд" за договором підряду з ТОВ "Україна" проводило роботи з ремонту парникового господарства. Після закінчення виконання зазначених робіт управління звернулося до ТОВ із проханням оплатити виконані роботи.

ТОВ "Україна" відмовило провести кінцевий розрахунок з управлінням у зв’язку з наявністю окремих недоліків у виконаних роботах.

Управління звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення 9150 грн з товариства "Україна". Господарський суд позовну заяву задовольнив, але в рішенні зазначив, що оскільки парники ТОВ не здані за актом, то 9150 грн можуть бути стягнуті з ТОВ після того, як останнє прийме ці роботи.

Чи правильне рішення господарського суду? Які вимоги висуваються до рішення господарського суду?

Завдання 9. ТОВ, використовуючи за договором оренди екскаватор, який належав будівельному тресту, проклав траншею для укладення водопровідних труб. Роботи проводилися за нарядом, який був виданий посадовою особою ТОВ. Під час роботи була пошкоджена лінія зв’язку, що завдало шкоди їх власнику. Представники вузла зв’язку за участі депутата сільської ради склали акт, у якому зазначили, що порядок проведення робіт не був погоджений з установою зв’язку (роботи проводилися без представника останньої). Керівництво ТОВ знало про місце проходження ліній зв’язку на своїй території. Вузол зв’язку склав кошторис на ремонт пошкодженої ланки і подав позов до господарського суду про стягнення з ТОВ 11 500 грн збитків. До суми витрат позивач вніс вартість будівельно-монтажних робіт і матеріалів: риття і засипання траншеї та її вартість, накладні витрати тощо.

ТОВ, не заперечуючи факту пошкодження кабельного зв’язку, заперечив розмір позову, стверджуючи, що нести відповідальність за це порушення повинен не він, а власник джерела підвищеної небезпеки – будівельний трест.

Яке рішення має прийняти господарський суд?



загрузка...