загрузка...
 
4.2 Учасники інвестиційного ринку та їх функції
Повернутись до змісту

4.2 Учасники інвестиційного ринку та їх функції

На інвестиційному ринку діють різноманітні учасники, функції яких визначаються цілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих угод. Склад основних учасників інвестиційного ринку варіюється залежно від форм здійснення угод. Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюються на дві групи:

1)  продавці і покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;

2)  інвестиційні (фінансові) посередники.

Окрім основних учасників інвестиційного ринку, що беруть безпосередню участь у здійсненні угод, до складу його суб'єктів належать численні учасники, що здійснюють допоміжні функції. З урахуванням викладеного вище загальний склад учасників інвестиційного ринку класифікують за схемою, поданою на рис. 9.

Інвестиційні посередники становлять доволі численну групу основних учасників інвестиційного ринку, що забезпечує посередницький зв'язок між покупцями і продавцями інвестиційних послуг. Певна частина інвестиційних посередників сама може виступати на інвестиційному ринку в ролі покупця або продавця.

Інвестиційно-фінансові посередники, що здійснюють виключно брокерську діяльність, є професійними учасниками інвестиційного ринку, діяльність яких підлягає обов'язковому ліцензуванню. Основною функцією таких посередників є надання допомоги як продавцям, так і покупцям інвестиційних товарів, інструментів і послуг у здійсненні діяльності на інвестиційному ринку. Інвестиційно-фінансовий посередник, що здійснює брокерську діяльність, бере участь у підписанні угод у ролі повіреного (на основі договору-доручення від клієнта) або у ролі комісіонера (на основі договору комісії).

Рис. 11. Склад основних груп учасників інвестиційного ринку

 

Рисунок 9 – Склад основних груп учасників інвестиційного ринку

Цю групу інвестиційно-фінансових посередників становлять чисельний інститут товарних і фінансових брокерів, які здійснюють свою діяльність як на організованому (біржовому), так і на неорганізованому (позабіржовому) інвестиційних ринках. У ролі брокерів у відповідності до законодавства можуть бути як юридичні особи (брокерські контори і фірми), так і фізичні особи.

Інвестиційно-фінансові посередники, що здійснюють дилерську діяльність, також є професійними учасниками інвестиційного ринку. Основною функцією таких посередників є купівля-продаж інвестиційних товарів та інструментів від свого імені і за свій рахунок з метою одержання прибутку від різниці в цінах. За рахунок здійснення спекулятивних дилерських операцій багато в чому забезпечується страхування цінового ризику на інвестиційному ринку.

Цю групу інвестиційно-фінансових посередників становлять різноманітні інвестиційні і кредитно-фінансові інститути, основними з яких є:

•  спеціалізовані відділи комерційних банків (які ми розглядали у попередній темі);

•  інвестиційні компанії (підприємства-торговці цінними паперами, які, крім ведення посередницьких операцій на фондовому ринку можуть залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення власних цінних паперів);

•  інвестиційні фонди (юридичні особи, створені у формі акціонерного товариства, що акумулюють кошти дрібних індивідуальних інвесторів для здійснення спільного інвестування. Інвестиційні фонди діляться на відкриті, створювані на невизначений термін і здійснюючі викуп власних цінних паперів у строки, встановлені інвестиційною декларацією; і закриті, створювані на певний термін і здійснюючі розрахунки за власними цінними паперами після закінчення періоду діяльності;

•  інвестиційні дилери або андерайтери (спеціальні банківські установи або компанії, що займаються первинним продажем емітованих акцій і облігацій шляхом купівлі нових, їх емісії та організації підписки (реалізації) їх учасникам вторинного фондового ринку дрібними партіями);

•  трастові компанії або інвестиційні керуючі (інвестиційно-фінансові посередники, що здійснюють довірче управління цінними паперами або грошовими коштами, переданими їх у володіння третіми особами з метою інвестування в цінні папери);

•  фінансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії (материнські компанії, яким належать підприємства, інвестиційні і страхові фірми, кредитно-фінансові установи та інші учасники, що функціонують у вигляді дочірніх підприємств. Материнській компанії, що очолює фінансово-промислову групу, належить звичайно контрольний пакет акцій дочірніх підприємств);

•  інвестиційно-фінансовий дім або інвестиційно-фінансовий супермаркет (інвестиційний інститут, що здійснює посередницьку діяльність на різноманітних інвестиційних ринках і надає комплексні інвестиційні послуги своїм клієнтам);

•  страхові компанії і пенсійні фонди (діяльність яких детальніше розглядатиметься у темі 6);

•  інші інвестиційні і кредитно-фінансові інститути.

З метою запобігання можливим недобросовісним діям інвестиційно-фінансових посередників відносно своїх клієнтів в останні роки значно посилено державний контроль за їх діяльністю.

Учасники, що здійснюють допоміжні функції на інвестиційному ринку, подані численними суб'єктами його інфраструктури. У складі цих суб'єктів інфраструктури інвестиційного ринку виділяють такі установи:

•  товарна біржа;

•  фондова біржа;

•  валютна біржа;

•  депозитарій цінних паперів;

•  реєстратор цінних паперів;

•  розрахунково-клірингові центри;

•  інформаційно-консультаційні центри.

(Усі ці суб'єкти будуть розглянуті детальніше на наступних лекційних заняттях).



загрузка...