5.4 Основи фундаментального і технічного аналізу як запорука успішної діяльності біржового посередника
У системі методів дослідження кон'юнктури фінансового ринку найбільш надійним методичним апаратом володіє фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно висока вартість проведення суттєво стримують сферу його застосування. Результати фундаментального аналізу є головною умовою забезпечення високого ступеня ефективності фінансового ринку (у той час як результати технічного аналізу можуть забезпечити ефективність фінансового ринку лише в слабкому ступені).
Діапазон досліджень фінансового ринку на основі методів фундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є:
• аналіз і прогнозування кон'юнктури фінансового ринку в цілому у зв'язку із загальноекономічним розвитком країни;
• аналіз і прогнозування кон'юнктури окремих видів і сегментів фінансового ринку;
• аналіз та оцінка перспектив фінансової привабливості окремих галузей економіки;
• аналіз і оцінка перспектив фінансової привабливості окремих регіонів країни;
• аналіз і прогнозування фінансової позиції підприємств;
• порівняльний аналіз фінансових якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.
Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді. У процесі прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на основі фундаментального аналізу використовують такі основні методи:
1 Метод прогнозування «згори-донизу», який передбачає здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального до конкретного. У процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюється можлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потім прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів фінансового ринку в цілому; після цього прогнозується кон'юнктура окремих видів фінансових ринків; потім здійснюється прогноз кон'юнктури окремих сегментів фінансового ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обороту на ринку конкретних видів фінансових товарів та інструментів.
2 Метод прогнозування «знизу-догори», який передбачає здійснення прогнозних розрахунків у зворотній послідовності. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик, виходячи з поставлених перед ним завдань.
3 Імовірнісний метод прогнозування, який здійснюється в умовах недостатності вихідної інформації, особливо тієї, яка характеризує майбутню динаміку макроекономічних факторів. У цьому випадку прогнозування окремих показників кон'юнктури фінансового ринку на всіх його рівнях носить багатоваріантний характер у діапазоні від оптимістичної до песимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників.
4 Метод економетричного моделювання прогнозованих показників кон'юнктури фінансового ринку або окремих фінансових товарів та інструментів, який базується на побудові індивідуальних економетричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних.
5 Метод моделювання фінансових і фінансових коефіцієнтів, який використовується в основному для прогнозування показників розвитку окремих учасників фінансового ринку. Система таких коефіцієнтів дозволяє оцінити рентабельність, фінансову стійкість, платоспроможність та інші сторони майбутньої фінансової діяльності конкретного підприємства.
6 Метод об'єктно-орієнтованого моделювання (або метод побудови електронних таблиць) ґрунтується на розкладанні окремих прогнозованих інтегральних показників на низку окремих їх значень при використанні комп'ютерних електронних таблиць.
Використання у поєднанні методичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумови для здійснення надійних прогнозів кон'юнктури фінансового ринку на різних його рівнях.
Технічний аналіз ґрунтується на простому твердженні «Усе у світі повторюється», і якщо курси валют найближчим часом зміняться, то цьому будуть передувати характерні ознаки, установити які можна за допомогою аналізу попередньої історії руху курсів. Досвідчені дилери роками виробляють свої критерії прогнозу курсів і прийняття рішень про покупку або продаж валюти (операції обміну однієї валюти на іншу). Досвід дилерів підсумовано у великій кількості літератури, видаваної за рубежем, але важкодоступної в Україні.
Кожний з методів технічного аналізу містить деяке число параметрів (довжина аналізованого історичного періоду, припустиме відхилення курсу від середньої тенденції, що свідчить про настання змін на ринку...). Ці параметри, як і ефективність роботи кожного з методів, залежать від кон'юнктури ринку. Вибір оптимальних значень таких параметрів – типове завдання комп'ютерної оптимізації. Прикладами використовуваних методів можуть бути: розбіжність поточних середніх (Moving Average Convergence-Divergence), індекс коливання цін (Ultimate Oscillator), альфа-бета метод (Alpha-Beta Trend), метод Боуллінжера (Bollinger Bands), покажчик зміни тенденцій (Key Reversal) та інші.
Істотним для технічного аналізу є те, що він має справу більшою мірою з ринком, аніж із самим продуктом. Технічному аналітикові не потрібна інформація про прибуток компанії. Деякі навіть говорять, що вони не мають потреби у знанні найменування продукту для застосування своїх методів.
Діаграми є першою асоціацією, пов'язаною з технічним аналізом. Діаграми цін стали синонімом технічного аналізу. Це не зовсім правильно. Діаграми – це спосіб подання даних, який використовується як технічними аналітиками, так і фундаменталістами. Розбіжність полягає лише в тому, для чого ці групи використають діаграми. Діаграми для фундаментального аналітика є способом створення візуальної картини зміни ціни товару, а технічний аналітик іде далі. Він інтерпретує процес зміни цін для визначення старих структур і дає прогноз зміни цін у майбутньому. Він шукає характерні рівні цін, що означає підтримку або опір.
Існує кілька видів діаграм, які використають для технічного аналізу. У даному прикладі всі діаграми показують зміни по днях. Вибір інтервалів діаграм вільний. Всі типи діаграм можуть показувати щоденну, щотижневу, щогодинну й навіть щохвилинну інформацію.
Діаграми є засобами наочного подання даних і полегшують виконання порівнянь, виявлення закономірностей і тенденцій даних. Наприклад, замість аналізу декількох стовпчиків чисел на аркуші можна, глянувши на діаграму, довідатися, спадають або зростають обсяги продажів по кварталах або як дійсні обсяги продажів співвідносяться із планованими.
У Microsoft Excel діаграму можна створити на окремому листі або помістити як впроваджений об'єкт на лист із даними. Крім того, діаграму можна опублікувати на веб-сторінці. Щоб створити діаграму, необхідно спочатку ввести для неї дані на листі. Після цього, виділивши ці дані, варто скористатися майстром діаграм для покрокового створення діаграми, при якому вибираються її тип і різні параметри. Або використайте для створення основної діаграми панель інструментів Діаграма, що згодом можна буде змінити.
Щоб активізувати меню Діаграма, виберіть діаграму. У меню Діаграма виберіть команду Тип діаграми. Виконайте одну з таких дій:
1 Оберіть стандартний тип діаграми.
2 Відкрийте вкладиш Стандартні й виберіть вбудований тип діаграми для використання за замовчуванням.
3 Виберіть команду Зробити стандартною й натисніть кнопку Так.
4 Натисніть кнопку OK.
Як ми бачимо, діаграми є основними засобами технічних аналітиків. Вони використовують діаграми для виявлення відхилень, структури даних, що повторюється, або для виявлення меж, у яких ціна буде втримуватися з певною ймовірністю. Вони використовують цю інформацію для прийняття рішень про час покупки або продажу.
Лінійні діаграми звичайно використають, якщо доступна й повинна бути подана інформація лише про одну ціну. Звичайно, діаграми такого типу використають для підсумовування щоденної динаміки цін або фіксованих цін.
Ціни, що спостерігаються протягом дня, з'єднуються, утворюючи лінію:
Стовпчикові діаграми (гістограми). Така діаграма складається, як про це свідчить сама назва, з горизонтальних стовпчиків. Стовпчикові діаграми містять більше інформації, ніж звичайні лінійні діаграми. Вони використовуються для подання інформації з більш ніж однієї ціни. Простим прикладом може бути інформація про розвиток двох цін за одиницю часу. Наприклад, комбінація відкриття – закриття або висока – низька ціна. Стовпчикові графіки можуть надавати до чотирьох видів інформації із ціни.
Брущаті діаграми. Якщо є інформація зі всіх чотирьох цінах за одиницю часу, вони можуть бути подані або у вигляді стовпчикової діаграми, або у вигляді брущатої діаграми. Назва «брущата діаграма» походить від форми стовпчика. Вони виглядають як свічки.
Важливо визнати, що брущаті діаграми містять не більше інформації, ніж відповідні стовпчикові діаграми. Багато хто з аналітиків, як і раніше, віддає перевагу брущатим діаграмам, оскільки вони легше читаються.
Біржова діаграма. Microsoft Excel пропонує чотири види спеціальних біржових діаграм. Перша, найпростіша, відображає набори даних з трьох значень (найнижчий курс, найвищий курс, ціна закриття). Друга – з чотирьох (курс відкриття, найвищий курс, найнижчий курс, курс закриття). Третя враховує інші чотири параметри (об'єм, найвищий курс, найнижчий курс, курс закриття). І, нарешті, четверта відображає дані з п'яти позицій (об'єм, курс відкриття, найвищий курс, найнижчий курс, курс закриття).
Тенденційний графік. Тенденційний графік означає, що ціна розвивається відповідно до загальної тенденції. Після визначення тенденція розвитку, нагору – униз, або убік можна приймати відповідне рішення. Якщо лінія тенденції переривається, тобто ціна цінного папера перетинає лінію тенденції внизу (при тенденції до підвищення) або вгорі (при тенденції до зниження), то говорять, що тенденція зупинилася й не можна очікувати розвитку ціни цінного папера в первісному напрямку.
Тренд – загальний напрямок зміни ринку.
Тренд залежить від тривалості тимчасового інтервалу, на якому він будується. Розрізняють тренд нагору (bullish), тренд униз (bearish) і горизонтальний тренд. При побудові тренда для наочності рекомендуємо використати свічки (одна свічка за проміжок часу t будується по hi(t) – максимальна ціна за проміжок часу t, low(t) – мінімальна ціна, open(t) – перша ціна, close(t) – остання ціна, при цьому open/close утворять прямокутник білих кольорів або чорного, залежно від того, яка ціна вища – open або close) чи бари (high(t), low(t), close(t)), як графік курсу. Уздовж тренда завжди можна провести дві лінії, що обмежують коливання цін у рамках тренда зверху й знизу. У випадку яскраво вираженого висхідного або спадного тренда вони, як правило, розміщуються майже паралельно. Лінія, розміщена праворуч, називається лінією тренда, а розміщена ліворуч – лінією каналу. У випадку горизонтального тренда лінії можуть бути як паралельними, так і розміщеними під кутом один до одного.
Лінії тренда дозволяють графічно відображати тенденції даних і прогнозувати їхні подальші зміни. Подібний аналіз називається також регресійним аналізом. Використовуючи регресійний аналіз, можна продовжити лінію тренда в діаграмі за межі реальних даних для пророкування майбутніх значень.
У рамках Microsoft Excel можливе створення лінійних даних без використання діаграми. Щоб створити дані, що відповідають лінійним і експонентним лініям, використайте автозаповнення або одну зі статистичних функцій, таких як РІСТ або ТЕНДЕНЦІЯ.
Існує шість різних видів ліній тренда, які можуть бути додані на діаграму Microsoft Excel. Спосіб варто вибирати залежно від типу даних.
Лінійна апроксимація – це пряма лінія, що щонайкраще описує набір даних. Вона застосовується в найпростіших випадках, коли точки даних розміщені близько до прямої. Інакше кажучи, лінійна апроксимація задовольняє величину, що збільшується або зменшується з постійною швидкістю.
Логарифмічна апроксимація корисна для опису величини, що спочатку швидко зростає або спадає, а потім поступово стабілізується. Логарифмічна апроксимація використовує як негативні, так і позитивні величини.
Поліноміальна апроксимація використовується для опису величин, що поперемінно зростають і спадають. Вона корисна, наприклад, для аналізу великого набору даних про нестабільну величину. Ступінь полінома визначається кількістю екстремумів (максимумів і мінімумів) кривої. Поліном другого ступеня може описати тільки один максимум або мінімум. Поліном третього ступеня має один або два екстремуми. Поліном четвертого ступеня може мати не більше трьох екстремумів.
Ступенева апроксимація корисна для опису монотонно зростаючої або монотонно спадаючої величини.
Експонентна апроксимація корисна в тому випадку, якщо швидкість зміни даних безупинно зростає.
Лінія тренда найбільшою мірою наближається до поданого на діаграмі залежності, якщо значення R-квадрат (число від 0 до 1, яке відображає близькість значень лінії тренда до фактичних даних. Воно також називається квадратом змішаної кореляції) дорівнює або близьке до 1. При апроксимації даних за допомогою лінії тренда значення R-квадрат розраховується автоматично. Отриманий результат можна вивести на діаграмі.
У процесі графічного вивчення поточної динаміки показників, що спостерігаються, методами технічного аналізу ставляться такі основні завдання:
1 Визначити характер тенденцій показника, що вивчається.
2 Визначити «точки зламу» тенденції. Під точкою зламу тенденції розуміють максимальні або мінімальні значення аналізованого показника, після яких тенденція змінюється на протилежну. Точки зламу ринку «биків» визначаються за максимальним рівнем цін у короткому періоді, у той час як точки зламу «ведмежого» ринку – відповідно за мінімальним рівнем цін у короткому періоді. У рамках довгострокової тенденції система точок зламу доповнюється й піковими (максимальними і мінімальними) рівнями цін.
Скульптура, що зображує бій бика й ведмедя, перебуває в Нью-Йорку перед будинком біржі.
3 Визначити рівні підтримки та опору показника, що спостерігається. Рівень підтримки являє собою побудовану на графіку лінію з'єднання всіх мінімальних значень показника за відповідними точками зламу, а рівень опору – аналогічну лінію, побудовану за максимальним його значенням.
4 Визначити частоту і характер розривів показника, що спостерігається. У теорії технічного аналізу виділяють різні види розривів (прискорюючий, уповільнюючий, випереджувальний, острівний, кінцевий тощо), кожен з яких дозволяє визначити напрями й ступінь інтенсивності зміни тенденції показника.
Висновки технічного аналізу використовуються не тільки для дослідження поточної кон'юнктури фінансового ринку, але й для її прогнозування. Прогнозний апарат технічного аналізу базується на окремих теоріях, серед яких найбільше поширення одержали: теорія Доу, теорія хвиль Еліота, теорія ковзаючої середньої та деякі інші.