Більшість мідних руд збагачують способом флотації. У результаті одержують мідний концентрат, що містить 8-35% Сі, 40-50% S, 30-35% Fe і пусту породу, головним чином складовою якої є SiO2, А12О3 і СаО.
Концентрати звичайно обпалюють у окиснювальному середовищі для того, щоб видалити близько 50% сірки і одержати обпалений концентрат із вмістом сірки, необхідним для отримання при плавці достатньо багато штейну.
Обпалюють концентрат при 750-850°С у повітряній атмосфері з метою окиснення сульфідів і зменшення вмісту сірки.
Прогресивним є випалення в киплячому шарі. Подрібнений концентрат завантажується у піч (рис. 3.1) через вікно 3. Знизу в піч по каналу 2 і отвори в піддоні подається повітря. Тиск повітря встановлюється таким, щоб частинки концентрату знаходилися у зваженому («киплячому») стані. Обпалений концентрат «переливається» через поріг 5 печі у вигляді недогарка. Сірчисті гази, що відходять, очищаються в циклонах 4 і спрямовують у сірчанокислотне виробництво.
Випалення забезпечує добре змішування всіх компонентів шихти і нагрівання її до високої температури, знижує витрату палива у відбивній печі в два рази. Проте при переплавленні обпаленої шихти дещо зростають втрати
Рисунок 3.1 – Схема печі для випалення концентрату
міді в шлаку і віднесення пилу. Тому звичайно багаті мідні концентрати (25-35% Сu) плавлять без випалення, а бідні (8-25% Сu) піддають випаленню.
